ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2019 р.м. Одеса  Справа № 916/1093/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             С.В. Літвінова

         при секретарі                               Т.О. Липі

за участю представників:  

від позивача: Ільченко К.Р. – по довіреності;

від відповідача: не з`явився.

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Європіан Агро Інвестмент Юкрейн" про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи № 916/1093/19 за позовом  Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ";  (вул. Праці, 6, Чорноморськ, Одеська область, 68001) до відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю "Європіан Агро Інвестмент Юкрейн"  (просп .Миру, 5-Р, каб. 12, каб.24, Чорноморськ, Одеська область, 68000) про стягнення 4239955,03 грн.;  

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Європіан Агро Інвестмент Юкрейн", в якому просить господарський суд: про стягнення 4239955,03 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №18/388-о/д від 05.12.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.2019р. відкрито провадження у справі № 916/1093/19, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

11.05.2019р. до господарського суду Одеської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 03.06.2019р. продовжено строк підготовчого провадження до 18.07.2019р.

18.06.2019р. позивач в порядку ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив в якому не погоджується з доводами Відповідача які викладені у відзиві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.06.19р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1093/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "17" липня 2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повномуобсязі.

Відповідач в судове засідання призначене на 17.07.2019р. не з`являвся, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 17.07.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив.

« 05» грудня 2018 р. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОШАН АГРО ШВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (надалі за текстом — «Відповідач») та Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (надалі за текстом — «Позивач») було укладено Договір №18/388-о/д про відшкодування (компенсацію) земельного податку (надалі за текстом - «Договір»).

Відповідно до предмету Договору «Товариство (Відповідач) в межах умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13,06.2018р. (реєстраційний номер Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 209840911714) бере на себе зобов`язання по відшкодуванню (компенсації) Порту (Позивачу) земельного податку, який сплачує Порт за земельні ділянки, на яких знаходяться об`єкти нерухомості, передані в оренду відповідно до Договору оренди, а саме: частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 19 979,00 кв.м; частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 40 592,80 кв.м.; частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 47578,70 кв.м.; частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 4956,00 кв.м.»

Як зазначає позивач, Договір було укладено з метою компенсації Позивачу земельного податку по земельним ділянкам, на яких знаходиться нерухоме майно, передане в оренду Відповідачу відповідно до Договору оренди №18/208-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.06.2018 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору «відшкодування (компенсація) здійснюється Товариством (Відповідачем) на підставі наданих Портом (Позивачем) рахунків на відшкодування (компенсацію земельного податку, до якого обов`язково додаються копії документів, що підтверджують факт здійснення Портом витрат, зазначених у п.1,1. Договору. Сума відшкодування (компенсації) на 2018 рік складає: за частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 :03:001:0364 -66261,02 грн/місяць без врахування ПДВ; за частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 - 134 627,38 грн/місяць без врахування ПДВ; за частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 - 157 796,35 грн./місяць без врахування ПДВ; за частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 001:0371 -9 508,75 грн/місяць без врахування ПДВ.

Щодо порядку оплати та прийняття послуги, Договором передбачено наступне:

Відповідно до п.2.2. Оплата рахунку шляхом безготівкового переказу здійснюється Товариством щомісячно протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання його Товариством.

За період з 14,06.2018р. по 30.11.2018р. Товариство відшкодовує (компенсує) Порту земельний податок на підставі виставлених рахунків в термін до 22.12.2018р. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п.2.4. Товариство зобов`язане не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного місяця, наступного за звітним направити до Порту уповноваженого представника для отримання екземплярів Актів, а також рахунку для оплати наданих послуг та не пізніше 5 (п`яти)робочих днів після отримання Актів, повернути Порту підписаний та засвідчений власною печаткою (у разі наявності) належний порту екземпляр Акту.

Пунктом .2.5. Договору передбачено, що якщо у разі невиконання Товариством зазначених зобов`язань Акт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Товариством. При цьому, у разі неотримання Товариством за його вини Акту, належний йому екземпляр Акту та рахунок          надсилається Портом на адресу Підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як зазначає позивач, відповідно до умов Договору було сформовано рахунки за відшкодування (компенсацію) земельного податку за період з 14.06.2018 р. по 30.11.2018 р. (рахунок Пр/12 366 від 30.11.2018 р.) за грудень 2018 р. (Рахунок Пр/13 499 від 31.12.2018 р.), січень 2019 р. (рахунок Пр/841 від 31.01.2019 р.) та лютий 2019 р, (рахунок Пр/2073 від 28.02.2019 р.), які не оплачені Відповідачем .

Отже позивач вказує, що заборгованість Відповідача по відшкодуванню (компенсації) земельного податку складає: за період з 14.06.2018 р. по 30.11.2018 р. -2 459 536,58 грн.; за грудень 2018 р. - 441 832,20 грн; за січень 2019 р. - 441 832,20 грн.; за лютий 2019 р. - 441 832,20 грн., що разом 3785033,18грн.

Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” рахується заборгованість щодо оплати відшкодування (компенсації) земельного податку в розмірі 3 785 033,18 грн., яка станом на момент вирішення спору є неоплаченою з боку відповідача.

Відповідно до п.5.2. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, Товариство оплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кооісний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі узгодженим умов Договору, позивачем було здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Умовами п. 4.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом терміну дії Договору оренди та на підставі ст. 631 ЦК України, регламенту взаємовідносини між Сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 14.06.2018р.   

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного між ними Договору та направлено на стягнення заборгованості у розмірі суму заборгованості з відшкодування (компенсації) земельного податку у розмірі 3 785 033,18 грн., інфляційні втрати (індекс інфляції) за прострочення оплати на загальну суму 79 794,97 грн., пеню за порушенням строків оплати відшкодування (компенсації) земельного податку у розмірі 346 270,98 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 28 855,90 грн..

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, правовідносини між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” виникли на підставі укладеного між ними 05 грудня 2018 року  Договору №18/388-о/д.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору  Відповідач в межах умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.06.2018р. (реєстраційний номер Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 209840911714) бере на себе зобов`язання по відшкодуванню (компенсації) Порту (Позивачу) земельного податку, який сплачує Порт за земельні ділянки, на яких знаходяться об`єкти нерухомості, передані в оренду відповідно до Договору оренди.

В порушення п.2.4. Договору, Відповідач не здійснює направлення до Позивача уповноваженого представника для отримання екземплярів Рахунків і Актів а тому в силу приписів п.2.4. Договору вважається, що Відповідачем отримано Рахунки та акти кожного 05 числа місяця. Зі свого боку Позивач направляв поштою на адресу Відповідача рахунки та акти. Відповідачем було отримано зазначені рахунки за відшкодування (компенсації) земельного податку по пошті, що підтверджується відповідними Повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” доказів сплати рахунків суду надано не було.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору , щодо відшкодування (компенсації) земельного податку,  що підтверджується  наявними в матеріалах  справи доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором заборгованості у розмірі 3785033,18грн.  - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.                         

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які      боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”).

Відповідно до п.5.2. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, Товариство оплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кооісний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем було здійснено нарахування пені, індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 346 270,98 грн., 3 % річних у розмірі 28 855,90 грн. та інфляційних витрат у розмірі 79 794,97 грн., вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат - правомірними.

Щодо доводів та заперечень відповідача, які надавались під час розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо не підтвердження первинними документами факту надання послуг Позивачем Відповідачу, суд зазначає наступне.

Дійсно п. 2.1. Договір №18/388-о/д про відшкодування (компенсацію) земельного податку від 05.12.2018 р. (надалі за текстом - «Договір») передбачено надання Позивачем копій документів, що підтверджують факт здійснення Портом (Позивачем) витрат зі сплати земельного податку. Але Відповідач не надав доказів виконання  п. 2.4. Договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач не вимагав від позивача первинних документів, що підтверджують факт здійснення Позивачем витрат зі сплати земельного податку.

Договором у п.2.5. Договору передбачено наслідки невиконання п.2.4. Договору, відповідно до умов якого «у разі невиконання Товариством (Відповідачем) зазначених зобов`язань Акт вважається прийнятим без зауважень і має силу документу, підписаного Товариством. Крім цього, Договором не передбачено направлення Відповідачу поштою первинних документів, що підтверджують факт здійснення Позивачем витрат зі сплати земельного податку.

Зобов`язання Позивача зі сплати земельного податку виникають на підставі положень ст.ст. 269-287 Податкового кодексу. Відповідно ст. 286 Податкового кодексу України, платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають Декларацію до ДФС за місцем розташування земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов`язання, визначене на підставі Декларації, сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. Позивач здійснює сплату земельного податку кожен місяць рівними частками відповідно до податкового зобов`язання визначеного Позивачем у податковій декларації з плати на землю на поточний рік сукупно по всім земельним діляйкам, які знаходяться у власності і користуванні Позивача. З відомостей податкової декларації з плати на землю Позивача можливо за кадастровими номерами земельних ділянок визначити, що позивач несе витрати зі сплати земельного податку по земельним ділянкам, на яких знаходиться орендоване майно Відповідача. Крім того, користування земельними ділянками, на яких знаходиться орендоване нерухоме майно (споруди і будівлі) Відповідача підтверджується Службовим листом №578/12.5-21 від 10.06.2019 р. Відділу майна Д|П «МТП «Чорноморськ» та засвідчені банком платіжні доручення про сплату Позивачем податкових зобов`язань з земельного податку за період з червня 2018 р. по лютий 2019року включно та копії Податкових декларацій з плати за землю.

Отже, зобов`язання Відповідача з відшкодування (компенсації) земельного податку направлені на компенсацію податкових зобов`язань Позивача, які виникають у нього як користувача/власника земельною ділянкою та яка знаходиться у фактичному користуванні Відповідача, а тому виконання Відповідачем зобов`язань з відшкодування (компенсації) земельного податку не повинно пов`язуватись фактом сплати і підтвердженням виконання зазначених податкових зобов`язань.

Щодо невідповідність вартості 1 (одного) і місяця зазначеного в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) сумам визначеним у Договорі.

Відповідач стверджує, що розмір відшкодування (компенсації) земельного податку в десятки разів завищено в рахунку №Пр/12366 від 30.11.2018 р. та не відповідає умовам Договору.

Договором у п.2.1. визначено місячний розмір відшкодування (компенсації) земельного податку по кожній частині земельної ділянки з посиланням на її кадастровий номер. Також н.4.1. Договору передбачено посилання на ст.631 Цивільного кодексу України, на підставі якої Позивач і Відповідач врегулювали взаємовідносини з відшкодування (компенсації): земельного податку до укладення Договору, а саме з 14.06.2018 року - з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передавання державного нерухомого майна Відповідачу. Тобто відповідно п.4.1. Відповідач приймає на себе зобов`язання сплачувати Позивачу з кожний місяць з 14.06.2018 відшкодування (компенсацію) земельного податку відповідно розміру визначеному у п. 2.1. Договору.

Таким чином, Позивачем було сформовано рахунок №Пр/12366 від 30.11.2018р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №Пр/12366 від 30.11.2018 р. на суму 2 459 532,58 грн. з ПДВ, який посвідчував надання/прийняття послуг за період з 14.06.2018 р. по 30.11.2018р. з відшкодування (компенсації) земельного податку.

Отже посиланя відповіда про те, що в сформованих рахунку №Пр/12366 від 30.11.2018 р. та Акті здачі прийняття робіт (надання послуг) №Пр/12366 від 30.11.2018 р. завищено в десятки разів вартість земельного податку є безпідставним.

Щодо про неправомірне збільшення сум відшкодування (компенсації) земельного податку шляхом нарахування на відшкодування (компенсацію) податку на додану вартість ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що позиції які зазначені в Листах ДФС від 19.01.2016 р. №907/6/99-99-19-03-02-15 та від 29.02.2016 р. №4457/6/99-99-19-03-02-15 не є правовими нормами, які встановлюють відповідні правила, а носять лише рекомендаційний характер. Крім того, зазначені позиції в листах ДФС спростовуються іншими пізнішими позиціями які зазначені в листах ДФС №26595/7/99-99-15-03-02-17 від 04.08.2016 р. , № 1655 1/6/99-99 15- 03-02-15 від 28.07.2017 р..

Отже, вважає правомірним нарахування ПДВ на відшкодування (компенсацію) земельного податку, яке здійснено у відповідності до вимог с. 185 та ст. 188 Податкового кодексу України. Крім того, Відповідачем було використано без зауважень податковий кредит з ПДВ, який він отримав за отримання послуг з відшкодування (компенсації) земельного податку.

Щодо, про неможливість встановлений із наданих рахунків та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) суті послуг, яка надавалася Відповідачу, суд вважає їх безпідставними, оскільки в сформованих Позивачем рахунках та Актах є посилання на Договір, який є підставою надання послуг. Крім цього, жодних зауважень з боку Відповідача щодо форми рахунку та Акту не було. Форма наданих до позову рахунків і актів є формою, яка сформована бухгалтерською програмою та може мати певні недоліки. Також сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ —це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про Господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, суд вважає, що заперечення Відповідача викладені у відзиві не спростовують відсутність зобов`язання у Відповідача з відшкодування (компенсації) земельного податку Позивачу відповідно до умов Договору №18/388-о/д про відшкодування (компенсацію) земельного податку від 05.12.2018 р..

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ`в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи,  суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими доказами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86,  129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ КЖРЕЙН» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Проспект Миру, 5-Р, каб.12, каб.24, код ЄДРПОУ 40611490) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (код ЄДРПОУ 01125672, адреса: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6) суму заборгованості з відшкодування (компенсації) земельного податку у розмірі 3 785 033,18 грн. (Три мільйони сімсот вісімдесят п`ять тисяч тридцять три гривні 18 коп.), інфляційні втрати (індекс інфляції) за прострочення оплати на загальну суму 79 794,97 грн. (Сімдесят дев`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири грн. 97 коп.), пеню за порушенням строків оплати відшкодування (компенсації) земельного податку у розмірі 346 270,98 грн. (Триста сорок шість тисяч двісті сімдесят гри. 98 коп.) та 3% річних від простроченої суми у розмірі 28 855,90 грн.(Двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн. 90 коп.) та 63 599,33грн. (шістдесят три тисячі пятсот девяносто девять грн. 33 коп.) судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено  25 липня 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                              С.В. Літвінов