Справа № 2-о-14/2010р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                     ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ    

            02 березня 2010 року      Петропавлівський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

            головуючого   судді:             Пелипенко К.В.          ОСОБА_1

            при секретарі:                        Хандрига Л.І.

            за участю представників сторін:

            від заявника:                         ОСОБА_2

            від заінтересованої особи:   не з’явився              ОСОБА_3

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну  справу за  заявою ОСОБА_2  про встановлення факту втрати джерела до існування, -      

                                                         ВСТАНОВИВ:

  В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до суду, відповідно до якої просить встановити факт втрати нею джерела засобів до існування.            

                 Вимоги заявника мотивовані тим, що з 17.08.1981р. заявник перебував у шлюбі з ОСОБА_4, з яким прожила у шлюбі до дня його смерті, тобто до 05.02.1995р. В зв’язку із втратою годувальника заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області для призначення  та отримання пенсії померлого чоловіка, де їй було відмовлено на підставі того, що не встановлено в судовому порядку факт втрати джерела засобів до існування, що і зумовило заявника звернутися до суду.  

В судовому засіданні заявник підтримала свою заяву та пояснила суду, що вона дійсно з 17.08.1981 р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_4. Чоловік працював на шахті, отримував дуже хорошу заробітну плату, яка була достатньою для утримання сім’ї. У заявника була дуже маленька заробітна плата, тому фактично сім’ю утримував тільки чоловік. Після смерті чоловіка заявник фактично втратив джерела до засобів до існування, звільнилась з роботи і більше ніде не працювала, з березня 2009 року вона є пенсіонеркою, а тому просить суд встановити факт втрати джерела засобів до існування, який необхідне їй для отримання пенсії померлого чоловіка в зв’язку з втратою годувальника.  

Представник заінтересованої особи - Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути справу в їх відсутність, заперечень по справі не мають.  

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи заявника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що заявник  дійсно з 17.08.1981р. перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_4. Вони проживали разом, вели спільне господарство. ОСОБА_4 працював на шахті і фактично утримував сім’ю, оскільки заробітна плати заявника була значно меншою і годувальником у сім’ї був чоловік – ОСОБА_4.

 05.02.1995р. ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 5). Фактично з цього часу заявник втратив джерело до існування, оскільки сім’я жила за заробітну плату чоловіка.

 Виходячи з встановленого та з урахуванням того, що на момент смерті чоловіка заявник працювала та отримувала значно менший дохід, суд вважає, що за життя вона знаходилась на його утриманні, а доходи чоловіка були основним джерелом існування заявника та її сім’ї, оскільки він за життя утримував матеріально свою дружину, що і було основним джерелом її існування. В зв’язку зі смертю чоловіка, вона втратила джерело засобів до існування.    

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на його пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.  

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 38  Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги заявника підлягають повному задоволенню, оскільки в суді встановлено, що основним джерелом існування заявника були доходи її померлого чоловіка.    

Відповідно до ч. 7 ст. 235 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 212, 213-215, 218, 223, 235, 256, 259 ЦПК України, суд –  

                                                      В И Р І Ш И В:

         Заявлені  вимоги задовольнити.

Встановити факт втрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  джерела засобів до існування після смерті 05.02.1995 року її чоловіка – ОСОБА_4.

Витрати у справі віднести на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                                                                                                        К.В. Пелипенко