справа №2-563/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

04 березня 2010 р.                                                                                                                   м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

за участю:

позивача та його представника за ордером – адвоката ОСОБА_1,

відповідача та її представника за усним клопотанням ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме про припинення права спільної часткової власності співвласників на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнання за позивачем права власності на вказану квартиру з виплатою на користь відповідача грошової компенсації, внесеної ним на депозитний рахунок суду. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за час перебування у зареєстрованому шлюбі набули право власності на квартиру за вказаною адресою в рівних частках, тобто по ? частці кожен. З 1998 року подружнє життя припинено, відповідач у вказаній квартирі не проживає, та не має намірів в ній проживати. Шлюб розірвано в листопаді 2009 р. Квартира не може бути поділена в натурі, тому позивач просить задовольнити позов.  

У судовому засіданні позивач та представник позивача за ордером – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_2, залучена до участі у справі за усним клопотанням відповідача в порядку ч. 6 ст. 42 ЦПК України, у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували, вважали за можливе задовольнити позов за умови попереднього внесення суми грошової компенсації на депозитний рахунок суду.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.06.1991 р. зареєстрували шлюб та перебували у зареєстрованому шлюбі до 04.12.2009 р., що підтверджується рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23.11.2009 р. (а.с.9). За час перебування у зареєстрованому шлюбі набули право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках, тобто по ? частці кожен, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на житло від 12.04.1995 р. (а.с.8), довідкою КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» (а.с.5) та технічним паспортом (а.с.6-7). Вартість вказаної квартири згідно з довідкою КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» становить 59391 грн. (а.с.5). Таким чином, вартість ? частки становить 29695,50 грн., вказана вартість частки квартири не оспорюється відповідачем та вона згодна на отримання компенсації у вказаному розмірі. Позивач збільшив на власний розсуд розмір компенсації та вніс на депозитний рахунок суду згідно з квитанцією 062В040002 від 11.02.2010 р. 30000 грн. (а.с.31).

У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції  України, ст. ст. 319, 358 ЦК  України  всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо  захисту  права спільної часткової власності.

Виходячи з цих положень правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою

Згідно зі ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Суд також враховує положення п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та належить їм на праві спільної часткової власності, а також необхідність припинення у зв’язку з цим права спільної часткової власності співвласника щодо вказаного майна зі сплатою грошової компенсації.

Що стосується питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги заяву позивача та представника позивача про відсутність необхідності стягнення понесених позивачем у справі судових витрат з відповідачів та віднесення вказаних витрат на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на ? частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Сплатити на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості ? частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., що внесені позивачем на депозитний рахунок суду згідно з квитанцією 062В040002 від 11.02.2010 р.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         О. Я. Цветков