ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" травня 2007 р. | Справа № 5/70-07-1442 |
За позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса.
До відповідача КП Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”, м. Одеса.
про зобов’язання укласти договір
Суддя Могил С. К.
Представники:
Позивача: не з’явився.
Відповідача: Побирська А. В., на підставі довіреності.
Суть спору: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до КП Дирекція єдиного замовника „Бугаївське” про зобов’язання відповідача укласти договір №3122 від 01.11.2006 року про постачання теплової енергії з пунктами 2.1, 3.2.1, 4.2.3, 5.2, 7.1.1, 7.2.2 та Додатком №1 до договору в редакції запропонованої позивачем.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 26.05.2007 року.
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву від 24.04.2007 року №584, в якому відповідач виклав свої заперечення та думки щодо укладання договору № 3122 від 01.11.2006 року про постачання теплової енергії.
В процесі розгляду справи представниками позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:
З метою встановлення між сторонами господарсько –договірних зобов’язань по постачанню теплової енергії, Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” (за договором –Теплопостачальна організація) було направлено разом з додатками для підписання на адресу КП Дирекція єдиного замовника „Бугаївське” (за договором –Споживач) проект договору на постачання теплової енергії. Направлений позивачем проект договору відповідачем був розглянутий та 02.02.2007 року разом з протоколом розбіжностей був повернений позивачу (отримано позивачем 07.02.2007 року, вхідний номер –10/321). У своєму протоколі розбіжностей відповідач не погодився з пунктами, які були запропоновані позивачем у проекті договору, а саме з пунктами 2.1, 3.2.1, 3.2.2, 4.2.3, 5.2, 6.3, 7.1.1, 7.2.2, 7.2.4, 7.2.5.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін між позивачем та відповідачем не було укладено протокол узгодження розбіжностей, але виходячи з позовних вимог позивача, він прийняв окремі умови договору які були запропоновані відповідачем, а саме: умови пунктів 3.2.2, 7.2.4, 7.2.5. Інші пропозиції відповідача позивачем були відхилені, в зв’язку з чим позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти договір №3122 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії з пунктами 2.1, 3.2.1, 4.2.3, 5.2, 7.1.1, 7.2.2 та Додатком №1 до договору в редакції запропонованої позивачем.
Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідним позовом, щодо отриманих розбіжностей до запропонованої їм редакції договору про постачання теплової енергії, звернувся до господарського суду Одеської області 23.02.2007 року (відмітка пошти на конверті). Таким чином, судом зроблено висновок про те, що позивачем було дотримано строк який встановлено п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.
Позивач, запропоновані відповідачем в протоколі розбіжностей пропозиції вважає такими, що не можуть бути прийняти ним оскільки, запропоновані позивачем умови договору повністю відповідають вимогам діючого законодавства України та підлягають включенню у договір саме в редакції позивача, а умови запропоновані відповідачем суперечать вимогам діючого законодавства, а тому не можуть бути включені у договір. З посиланням на ст. 181 Господарського кодексу України позивач просить суд винесенні рішення про зобов’язання відповідача укласти договір №3122 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії з пунктами 2.1, 3.2.1, 4.2.3, 5.2, 7.1.1, 7.2.2 та Додатком №1 до договору в редакції запропонованої позивачем.
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства України, в зв’язку з чим наполягає на виключенні з договору спірних пунктів, оскільки послуги надаються населенню. З підстав викладених у відзиві на позов відповідач просить суд зобов’язати позивача укласти договір на постачання теплової енергії в редакції відповідача.
Розглянув позовну заяву та додані до неї документальні докази та приймаючи до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.
За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Щодо пунктів 2.1, 3.2.1, 5.2 та додатку №1 договору. Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає на включенні у договір переліку об’єктів на які буде постачатись теплова енергія, а саме об’єкти розташовані за адресами: вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64; вул. Тираспольське Шосе, 29; вул. Петровського, 9.
На думку суду, зазначені вимоги позивача є необґрунтованими, в зв’язку з тим, що при постачанні теплової енергії необхідно проводити розмежування теплопостачання між нежитловими об’єктами та житловими об’єктами, в зв’язку з різницею застосування тарифу, а також встановлення іншого порядку розрахунків, оскільки оплату за спожиту теплову енергію конторами відповідача (вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64) здійснює КП ДЕЗ „Бугаївське” особисто, а за спожиту теплову енергію гуртожитками (вул. Тираспольське Шосе, 29; вул. Петровського, 9) здійснюють мешканці гуртожитків –населення. У даному випадку, з урахуванням нормативних актів та положень щодо забезпечення тепловою енергією побутових споживачів –населення, між сторонами по справі повинен бути укладений інший договір на постачання теплової енергії для населення, в зв’язку з чим п. 2.1 договору слід викласти в наступній редакції: „Теплова енергія постачається Споживачу на опалювання на об’єкти по вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64 в обсягах згідно додатку №1 до цього договору”. Виключити з додатку №1 до договору з п. 1.1 з кола об’єктів на які постачається теплова енергія об’єкти розташовані за адресами: вул. Тираспольське Шосе, 29; вул. Петровського, 9. Внести відповідні зміни у п. 1.2 Додатку №1 до договору в частині кількості витрат тепла на опалення та орієнтовану вартість теплової енергії. З урахуванням наведеного п. 3.2.1 договору слід викласти в редакції запропонованої позивачем, а саме: „Додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку №1, не допускати їх перевищення.” Пункт 5.2 договору викласти в наступній редакції: „Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: система опалення по об’єкту вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64 схематично вказана в додатку №2 до договору лист 1 не може бути змінена в однобічному порядку”. Лист 2 додатку №2 до договору виключити з кола додатків до договору.
Щодо пункту 4.2.3 договору. Відповідно до ст. 7 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово –комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово –комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово – комунальних послуг, контроль за їх дотриманням. Статтею 25 Закону України „Про теплопостачання” встановлено що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством. Натомість, ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування” до повноважень органів місцевого самоврядування також відноситься встановлення цін/тарифів щодо оплати побутових, комунальних послуг та контроль за їх дотриманням. Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України „Про теплопостачання” до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. До наведеного слід додати, що обов’язок, порядок та строки оприлюднення нормативних актів прийнятих органами місцевого самоврядування, набрання ними чинності, у тому числі і стосовно встановлення тарифів на комунально-побутові послуги чітко визначені ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування”. З урахуванням наведеного суд вважає, що п. 4.2.3 договору слід викласти в наступній редакції: „Повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла”.
З урахуванням положень Закону України „Про теплопостачання”, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України п. 7.1.1 викласти в редакції запропонованої позивачем. Пункт 7.2.2 викласти в редакції відповідача.
При вказаних обставинах слід прийняти до уваги, що п. 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати віднести на рахунок позивача та відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Комунальне підприємство Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”, код 32190579 (м. Одеса, вул. Серединський сквер, 1) укласти договір № 3122 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії з Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси”, код 34674102 (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) з пунктами викладеними в наступній редакції:
- пункт 3.2.1 договору: „Додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку №1, не допускати їх перевищення”;
- пункт 4.2.3 договору: „Повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла”;
- пункт 7.1.1 договору в редакції запропонованої Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси”.
3. Зобов’язати Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси”, код 34674102 (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) укласти договір № 3122 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії з Комунальним підприємством Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”, код 32190579 (м. Одеса, вул. Серединський сквер, 1) з пунктами викладеними в наступній редакції:
- пункт 2.1 договору: „Теплова енергія постачається Споживачу на опалювання на об’єкти по вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64 в обсягах згідно додатку №1 до цього договору”;
- пункт 5.2 договору: „Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: система опалення по об’єкту вул. Середня, 47; вул. Богдана Хмельницького, 64 схематично вказана в додатку №2 до договору лист 1 не може бути змінена в однобічному порядку”;
- пункт 7.2.2 договору в редакції запропонованої Комунальним підприємством Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”.
4. Зобов’язати Комунальне підприємство Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”, код 32190579 (м. Одеса, вул. Серединський сквер, 1) та Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси”, код 34674102 (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б)
- виключити з додатку №1 до договору № 3122 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії з п. 1.1 додатку №1 з кола об’єктів на які постачається теплова енергія об’єкти розташовані за адресами: вул. Тираспольське Шосе, 29 та вул. Петровського, 9. Внести відповідні зміни у п. 1.2 Додатку №1 до договору в частині кількості витрат тепла на опалення та орієнтовану вартість теплової енергії;
- лист 2 Додатку №2 до договору виключити з кола додатків до договору.
5. Стягнути з Комунального підприємства Дирекція єдиного замовника „Бугаївське”, код 32190579 (м. Одеса, вул. Серединський сквер, 1) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, код 34674102 (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за ІТЗ судового процесу.
6. Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішенням суду.
Накази видати згідно статті 116 ГПК України.
Рішення підписано 14.06.2007 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя