Номер провадження: 22-ц/813/6751/19

Номер справи місцевого суду: 504/3770/15-ц

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

23.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді судової палати у цивільних справах Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 01 березня 2019 року про прийняття до свого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, стягнення судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором оренди, а також за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_3 на свою користь заборгованість з орендної плати в сумі 193180,50 грн, яка виникла за договором оренди нежилих приміщень від 01.04.2013 року, та стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1931,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01 квітня 2013 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно якого відповідачеві було надано в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 457,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 01 березня 2016 року. На момент укладення договору, вказані приміщення належали в рівних частках на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ..25 жовтня 2013 року було отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого вона є спадкоємцем ОСОБА_7 на вищезазначене нерухоме майно. 12 травня 2014 року сторонами було укладено договір про зміну договору оренди від 01 квітня 2013 року, а саме доповнено пунктом 5.2.1. згідно якого орендна плата за користування приміщенням у 2014 році складає суму, еквівалентну 65000 доларів США за рік, тобто по 50% від суми орендної плати кожному із орендодавців. Проте, згідно акту звірки виконання зобов`язання від 21 жовтня 2014 року, зобов`язання відповідачем було виконано частково та станом на 25 вересня 2015 року заборгованість не погашено, у зв`язку з чим, розмір заборгованості становить суму, еквівалентну 9000,00 доларі США, що станом на 25 вересня 2015 року становить 193180,50 грн (а.с.4-6).

11 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на свою користь 2 169549,04 грн та судовий збір у розмірі 8 678,20 грн; відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та об`єднати зустрічним позов в одне провадження із первісним. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що весною 2012 року між позивачем за зустрічним позовом та ОСОБА_6 була досягнута домовленість про оренду нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим, 01 квітня 2013 року позивачем було підписано договір оренди нежитлових приміщень за вказаною адресою, з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , строком до 01 березня 2016 року. Крім того, позивач стверджує, що в подальшому особисто домовлявся по всім договорам та додатковими угодами про оренду зазначених нежитлових приміщень з ОСОБА_6 , однак жодного підпису останній на документах не ставив. Разом з тим, позивач зазначає, що в 2015 та 2016 роках йому не давали змоги працювати, оскільки на всіх приміщеннях, котрі були орендовані, були замінені замки (а.с.168-170).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року вирішено цивільну справу передати до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду, мотивуючи дане рішення тим, що зазначене нерухоме майно перебуває на території Приморського району Одеської області, тому дана справа не підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області, і має бути передана до розгляду за підсудністю до Приморського районного суду Одеської області (а.с.42-43). 01 березня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу про прийняття зазначеної цивільної справи до свого провадження (а.с.48).

Не погоджуючись із ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Комінтернівського районного суду Одеської області. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Приморським районним судом м. Одеси постановляючи оскаржувану ухвалу, було порушено ч.1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом, та судом не було звернено увагу на те, що предметом розгляду даної цивільної справи є стягнення грошової заборгованості за цивільно-правовим договором, а спір з-приводу нерухомого майна у даній справі відсутній. Крім того, апелянт також зазначає, що не була залучена до участі у вказаній цивільній справі, проте вирішення даної справи по суті може вплинути на законні права та інтереси апелянта, адже майнова вимога на значну грошову суду, що вирішується судом у зазначеній справ і може вплинути й на майнові права та інтереси дружини, оскільки згідно ч. 1-2 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності (а.с.118-132).

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню.

Згідно ч.2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повернення апеляційної скарги апелянту, у зв`язку з тим, що ухвала про прийняття справи до свого провадження, не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353, 357 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 01 березня 2019 року про прийняття до свого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, стягнення судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором оренди, а також за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди - визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк