Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     09 липня 2019 р.                                                             Справа№200/5500/19-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання – Гуменному М.А.,

за участю

представника позивача – не з`явився,

представника відповідача – Яковлєвої А.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Торецьквугілля» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Торецьквугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2018 року № 00638814308 про застосування штрафу у розмірі 20% за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) рентної плати за користуванням надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 61900,00 грн.          

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04.10.2018 відповідачем  винесено податкове повідомлення-рішення № 00638814308, з яким позивач не погоджується, оскільки відповідачем при здійсненні перевірки не враховано положення п.п. 38.2 ст. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме те, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв`язку з чим надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними, оскільки прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з порушенням позивачем приписів Податкового кодексу України. Зазначив, що позивачем самостійно було подано звітну декларацію з рентної плати за IV квартал 2016 року від 02.02.2017 № 9268844471 з граничним терміном сплати 17.02.2017, яким самостійно визначило грошове зобов`язання на суму 2 668 297,47 грн.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем було порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, що підтверджується Актом № 437/05-99-43-08- 33839013 від 17.09.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2019 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 28.05.2019.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДФС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2019 відкладено судовий розгляд в адміністративній справі до 11.06.2019.

11.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2019.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Позивач – Державне підприємство «Торецьквугілля» є юридичною особою (ЄДРПОУ 33839013; 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 19), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податків та знаходиться на обліку в органах Державної фіскальної служби.

Відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов`язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов`язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб`єктів владних повноважень у розумінні п.7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області проведена перевірка своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2017-2018 рр., екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 2018 рік, податок на землю за 2016 рік.

За наслідками перевірки складено акт № 437/05-99-43-08-33839013 від 17.09.2018.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань:

- по екологічному податку по  розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення відповідно до додатку № 1 до податкової декларації з екологічного податку № 9269727343 від 09.02.2017 протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 та п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України в сумі 21536,43 грн.;

- по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення по розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, додаток 1 до податкової декларації № 9268844471 від 02.02.2017, протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України у сумі 324500,00 грн.;

- по платі за землю по податковому розрахунку земельного податку № 9020484915 від 19.02.2016 протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 та п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 04 жовтня 2018 року № 00638814308, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 61900,00 грн.

Приймаючи рішення по суті суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Статтею 57 ПК України визначено строки сплати податкового зобов`язання, відповідно до якої:

- платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1);

- у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (п. 57.2);

- у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3).

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом установлено, що Державним підприємством «Торецьквугілля» порушено строки сплати грошових зобов`язань, та мали місце фактичні обставини щодо порушення строків, що викладені в акті перевірки № 437/05-99-43-08-33839013 від 17.09.2018.

Вказані обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються витягом з інтегрованої картки платника. Проблемним питанням даної справи є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на наявність сертифікату про форс-мажорні обставини непереборної сили Торгово-промислової палати від 02 грудня 2014 року № 5519/05-4, які настали з 05 травня 2014 року.

За положеннями статті першої Закону № 1669-VII, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053».

Відповідно до цих переліків, місто Дзежинськ (Торецьк) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

У відповідності з розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Дзержинськ (Торецьк) розташоване на лінії зіткнення.     

Статтею 10 Закону № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивач має сертифікат від 02 грудня 2014 року № 5519/05-4, яким Товариству відповідно до пунктів 100.4 - 100.5 статті 100 ПК України засвідчено настання обставин непереборної сили з 05 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів.

Як вже було зазначено судом вище, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 04 жовтня 2018 року, в період коли позивач був зареєстрований в  м.Дзержинськ (Торецьк), яке, відповідно до п. 22 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», віднесено до переліку населених пунктів Донецької області, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Крім того, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, а Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", внесено зміни до пункту 38 та пунктом першим Перехідних положень Закону № 1989 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

          Відповідно до абз. 1 п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції, яка діяла в період прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) на період проведення антитерористичної операції та для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань.

Отже, на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що обумовлює звільнення платника податків від відповідальності за порушення термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 812/1123/16 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79409877).

Також суд зазначає, що факт настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору) з 5 травня 2014 року, що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України від 02 грудня 2014 року, та, як наслідок, факт звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань відповідно до прямої норми, що діє на час проведення антитерористичної операції в розумінні Закону № 1669-VII, виключає необхідність звернення позивача до податкового органу із заявою в порядку пункту 102.6 ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 812/482/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79616345).

Зазначене вище дає підстави для задоволення позовних вимог з огляду на приписи ст. 10 Закону № 1699-VII, що є достатнім для прийняття рішення по суті спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який  є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті спірного рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2018 року №00638814308 про застосування штрафу у розмірі 20% за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) рентної плати за користуванням надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 61900,00 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується платіжним дорученням № 616 від 18 квітня 2019 року, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1921,00  грн. судового збору.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецької області у розмірі 1921,00  грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями  2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-  

                                                         ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 19; ЄДРПОУ 338349013) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114; ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2018 року №00638814308, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, яким до Державного підприємства «Торецьквугілля» застосовано штраф у розмірі 20 відсотків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 61 900, 00 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114; ЄДРПОУ 39406028) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 19; ЄДРПОУ 338349013) здійснені судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено19 липня 2019 року.

Суддя                                                                                   С.В. Ушенко