Справа № 461/5030/19

Провадження № 1-кп/461/500/19

УХВАЛА

12.07.2019 року колегія суддів Галицького районного суду м.Львова у складі:

головуючого судді                                        Мисько Х.М.,

суддів                                                              Фролової Л.Д., Стрельбицького В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання                                Карваш О.В.,

прокурора                                                Шолопи Р.В.,

обвинувачених                                                 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

                                                        ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників                                                Доля Р.Б.,

                                                               Станкевич Х.З., Роюк Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140000000555 від 11.10.2019 року відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

встановила:

08.07.2019 року в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140000000555 від 11.10.2019 року відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – Роюк Л.І. заявила клопотання про направлення даного кримінального провадження до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки вважає, що більш тяжке кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується її підзахисний було вчинено в квартирі АДРЕСА_1 , що належить до території Личаківського району м.Львова.

Прокурор в судовому засіданні при вирішення клопотання поклався на розсуд суду.

Обвинувачені та їх захисники вищевказане клопотання підтримали.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів приходить до наступного висновку.

З обвинувального акту вбачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

Поряд з тим, органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

У відповідності до ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Згідно обвинувального акту, більш тяжке кримінальне правопорушення, яке інкримінується органами досудового розслідування ОСОБА_5 за ч.2 ст.306 КК України було вчинено ним 17.01.2019 року, 19.01.2019 року, 15.03.2019 року та 21.03.2019 року у місті Львові на вулицях: І.Франка, 17, Пекарська, АДРЕСА_2 , Зелена, 64, що належать до території Личаківського району м.Львова. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що електронний гаманець платіжної системи прийому платежів «EasyPay», яким він користувався для здійснення переказів грошових коштів був створений за місцем його проживання, а саме: у м. АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , що також відноситься до території Личаківського району м.Львова. Таким чином, з обвинувального акту не вбачається, що саме на території Галицького району м.Львова ОСОБА_5 було вчинено хоча б один епізод найбільш тяжкого кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав розгляду обвинувального акту в Галицькому районному суді м.Львова.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України за результатами підготовчого судового засідання, суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до переконання, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду станом на момент вчинення певних процесуальних дій.

З урахуванням вказаного, дотримуючись положень ст.34 КПК України колегія суддів вважає, що вказане кримінальне провадження підлягає направленню до Львівського апеляційного суду із поданням для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

Керуючись ст.ст.32, 34, 314 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 Б.Д. – адвоката Роюк Л.І. про звернення з поданням до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження за підсудністю.

Направити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відомості про які внесені 11.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000555 до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                        Х.М. Мисько

Судді                                                                        Л.Д. Фролова

                                                                               В.В. Стрельбицький