Номер провадження: 33/813/719/19

Номер справи місцевого суду: 523/6604/19

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М.,

при секретарі Півнєві Д.С.,

за участю: ОСОБА_1 та його адвоката Явнюка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АРП18 №010149 від 17.04.2019р., ОСОБА_1 05 квітня 2019 року о 11.45 год, в м. Одесі по проспекту Добровольського біля будинку №96, під час конфлікту з гр. ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив дрібне хуліганство, адміністративна відповідальність за що передбачено ст. 173 КУпАП (а. с. 1).

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 гривню, також стягнуто судовий збір в дохід держави 384,20 гривень (а. с. 25).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 13 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, без з`ясування та дослідження всіх фактичних обставин справи, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він погано знає російську мову та не знає нецензурних слів, а ОСОБА_2 сказав лише: «Чому ти не поважаєш себе і своє слово?», а це не є дрібним хуліганством, за що може бути адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП, під нецензурною лайкою, необхідно розуміти більш цинічні та непристойні висловлювання. Також зазначив, що не міг вдарити ОСОБА_2 по голові так як в нього проблеми з рукою (а. с. 29).

Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року, мотивуючи тим, що справа була розглянута без його участі, копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції його представник отримав 02 травня 2019 року, про що є відмітка в матеріалах справи, тому не мав можливості оскаржити вказану постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення (а. с. 30).

Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року, була винесена за відсутності ОСОБА_1 , копію постанови представник апелянта - Явнюк Д.М. отримав 02 травня 2019 року, про що свідчить його розписка в матеріалах справи (а. с. 27).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Згідно ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, вважаю за можливе визнати причини пропуску строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року.

Будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався. Про наслідки неявки за викликом суд, проінформований.

Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності потерпілого ОСОБА_2 ..

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Явнюка Д.М., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані належним чином.

Статтею 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12. 2006р. «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язаній манері.

Для всіх випадків дрібного хуліганства характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства та доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим та відповідає принципу поваги до людської гідності.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується, наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

1)протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №010149 від 17.04.2019р., який складено уповноваженою особою, підписаний ним та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1);

2)висновком старшого ДОП СП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції Наливайко Д.В. (а. с. 2);

3)заявою ОСОБА_2 (а. с. 5);

4)письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 6, 8, 9);

5)письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006р. «Про судову практику у справах про хуліганство» судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство.

При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка.

Твердження апелянта про винесення постанови без всебічного з`ясування всіх обставин справи та необ`єктивного дослідження доказів не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об`єктивно та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, апеляційна скарга не містить.

Наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М.Драгомерецький