ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року

м.Суми

Справа №585/1182/19

Номер провадження 22-ц/816/3779/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлов І. В.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_2 ,

суб`єкт оскарження - Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2019 року в складі судді Шульги В.О., ухваленої в м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із скаргою 01.04.2019 року, ОСОБА_1 просив визнати дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Воробої Марини Михайлівни щодо стягнення з нього за виконавчим листом Роменського міськрайонного суду Сумської області № 2-535/11 від 08.06.2011 аліментів, на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірними. Зобов`язати державного виконавця зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з вересня 2018 року згідно вказаного виконавчого листа виходячи з розміру 125 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі виконавчого листа виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області, з нього стягуються аліменти в твердій грошовій сумі 125,00 грн. щомісячно на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що згодом йому стало відомо про те, що державний виконавець Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області нараховує йому аліменти в розмірі не менше мінімального гарантованого мінімуму передбаченого Сімейним кодексом України, тобто не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, внаслідок чого виникла заборгованість, яку він не має змоги сплатити через інвалідність. Зазначає, що він є інвалідом ІІІ групи і отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1497,00 грн. щомісячно. Закон України «Про виконавче провадження» не дає право державному виконавцю самостійно змінювати розмір аліментів, визначений судом, який прийняв рішення.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2019 року позов задоволено. Визнано дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Воробйової Марини Михайлівни в порядку виконавчого листа № 2 -535/11, виданого 08.06.2011 Роменським міськрайонним судом Сумської області на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2011 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 125 грн. щомісячно, в частині нарахування аліментів у розмірі не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірними. Зобов`язано державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Воробйову Марину Михайлівну зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з вересня 2018 року згідно виконавчого листа № 2 - 535/11, виданого 08.06.2011 Роменським міськрайонним судом Сумської області на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2011 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 125 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з ухвалою суду Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні скарги відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції проігноровано положення про те, що на законодавчому рівні визначено мінімальний розмір аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

У відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив судове рішення залишити без змін,оскільки розмір аліментів присуджений за рішенням суду у твердій грошовій сумі і може бути змінений тільки за іншим судовим рішенням. Просив справу розглянути у його відсутність.

Боржник ОСОБА_1 та стягував ОСОБА_5 до суду не прибули, але належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник органу виконавчої служби в суді підтримав доводи апеляційної скарги і просив задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір аліментів (частка від доходу батька дитини або тверда грошова сума), визначена в рішенні суду, може бути змінена виключно на підставі іншого рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з такого.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2011 року по справі № 2-535/11 зменшено розмір аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 250 грн. щомісячно до 125 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 25.03.2011 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 16-17). З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності без терміново. (а.с.15). Відповідно до наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах, з ОСОБА_1 в період з 25.03.2011 року по серпень 2018 року стягувалися аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 125 грн., а починаючи з вересня 2018 року в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 21 - 23). Не погодившись із такими діями державного виконавця Коваленко О.Г. оскаржив їх до начальника Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області. (а.с. 24-30). На вказану скаргу начальником Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області було надано відповідь, якою в задоволенні скарги було відмовлено.

Надаючи аналіз спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року № 2475 - VIII, який набрав законної сили з 28.08.2018 року, було внесено зміни до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України якими збільшено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину з 30% до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку встановлюється щорічно Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено такий прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років на рівні 2027 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на вищенаведені правові норми, стягувачу не можуть виплачуватися аліменти в розмірі нижчому, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів є гарантованим на рівні Закону, тобто з 01.09.2018 р. розмір аліментів не може бути нижчим від 972 грн., а з 01.01.2019 р. - 1013,50 грн. При цьому суд не визначає розмір аліментів, оскільки такий розмір визначений законодавцем.

У статті 182 Сімейного кодексу надається перелік обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів України, а також визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у зв`язку з чим визначено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже на законодавчому рівні захищено право дитини на отримання аліментів не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дана норма матеріального закону не містить обмежень щодо її застосування при вирішенні питання стягнення аліментів як у частці від заробітної плати ( доходу), так і у разі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім того, ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Таким чином, обов`язок по утриманню неповнолітньої дитини покладається на обох батьків, а не на будь - кого одного з них, а тому ОСОБА_1 не може бути звільнений від обов`язку щодо утримання своєї дитини до досягнення нею повноліття.

З огляду на вказане, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. При цьому суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий розмір вже встановлений Законом, а не судовим рішенням. Таким чином, збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень законодавства в діях державного виконавця та погоджується з доводами апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, через невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 367 - 368, 374, 376, 381-384, ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області задовольнити.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2019 року скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо нарахування аліментів у розмірі не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1921 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 липня 2019 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов