ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 911/735/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року (дата підписання повного тексту 15.05.2019 року)

у справі № 911/735/19 (суддя: Чонгова С.І.)

за заявою про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз"

5. ОСОБА_1

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент Капітал Менеджмент",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гларос КФ"

3. Приватного акціонерного товариства "Олімп"

про визнання недійсними договорів, визнання права власності на майно

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" (далі - позивач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка" (далі - позивач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1" (далі - позивач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз" (далі - позивач 4), ОСОБА_1 (далі - позивач 5) разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі котельні літ "А" загальною площею 1 010,1 кв. м., газорегуляторний пункт літ "Б" загальною площею 50,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район , с. Чайки , вулиця Лобановського Валерія, буд. 4 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент Капітал Менеджмент" продало спірне майно та може в подальшому вчиняти дії, які унеможливлять повернення такого майна його власникам, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. У випадку подальших дій по зміні власників майна ефективного захисту прав позивачів досягти стане неможливо. Тобто на теперішній час відповідачами вчинено дії по відчуженню майна, що входило до складу активів Фонду та належало позивачам на праві спірної часткової власності відповідно до інвестиційних сертифікатів. Отже відбулася реалізація майна, а не тільки підготовка реалізації. Подальша реалізація майна ускладнить розгляд справи необхідністю залучення до участі у ній нових власників, що унеможливить розгляд справи в установлені процесуальні строки та, в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Господарський суд Київської області задовольнив заяву про забезпечення позову своєю ухвалою від 15.05.2019 року та ухвалив накласти арешт на нежитлові будівлі котельні літ "А" загальною площею 1010,1 кв. м., газорегуляторний пункт літ "Б" загальною площею 50,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: Київська область , Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Лобановського Валерія, буд. 4 .

Застосував заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (Назва установи - Господарський суд Київської області, Код ЄДРПОУ - 03499945; Реєстраційний рахунок - 37311076014298 (депозитний); Установа банку - ДКСУ місто Київ; МФО - 820172) грошові кошти у розмірі 9 600000,00 грн протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивачі 1, 2, 3, 4, 5 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати п. 3 ухвали Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року у справі №911/735/19 про застосування зустрічного забезпечення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Також, скаржники зазначили, що суд першої інстанції зустрічне забезпечення застосував в розмірі спірного майна, не навівши в чому будуть полягати збитки і з яких міркувань виходив суд, вирішуючи їх розмір.

Разом з цим скаржники зазначили, що доказів завдання відповідачам збитків унаслідок накладення арешту на майно - не існує, господарську діяльність такий арешт не обмежує.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 року справу № 911/735/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року у справі № 911/735/19 своєю ухвалою від 10.06.2019 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року підлягає скасуванню в частині застосування заходів зустрічного забеспечення, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі котельні літ "А" загальною площею 1010,1 кв. м., газорегуляторний пункт літ "Б" загальною площею 50,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки , вулиця Лобановського Валерія, буд. 4 .

Згідно ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно до частини 2 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так, заява відповідає вимогам до змісту та форми заяви, викладених у ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що при вирішенні питання про забезпечення позову підлягають оцінці доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент Капітал Менеджмент" продало спірне майно та може в подальшому вчиняти дії, які унеможливлять повернення такого майна його власникам, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. У випадку подальших дій по зміні власників майна ефективного захисту прав позивачів досягти стане неможливо. Тобто на теперішній час відповідачами вчинено дії по відчуженню майна, що входило до складу активів Фонду та належало позивачам на праві спірної часткової власності відповідно до інвестиційних сертифікатів. Отже відбулася реалізація майна, а не тільки підготовка реалізації. Подальша реалізація майна ускладнить розгляд справи необхідністю залучення до участі у ній нових власників, що унеможливить розгляд справи в установлені процесуальні строки та, в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Оскільки заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, щодо якого позивачами подано позов, враховуючи, що припущення позивача щодо можливості утруднення або унеможливлення ефективного захисту його оспорюваного права власності без вжиття заходів забезпечення позову позивачами належним чином обґрунтовано, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, головну передумову для вжиття заходів забезпечення позову - забезпечення виконання рішення суду, слід в даному випадку розуміти так, що незастосування таких заходів може позбавити сенсу звернення до суду із розглядуваним позовом, навіть за умови задоволення позову, та, врешті решт, матиме своїми наслідками остаточне порушення інтересів позивача, в той час як застосування вказаних заходів забезпечення позову може цьому завадити.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановляння.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

За приписами ч. 5 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

За своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається обов`язкова необхідність доказування відповідними доказами можливості виникнення у відповідача збитків, у якому грошовому еквіваленті такі збитки можуть виникнути у відповідача, чим зумовлена така можливість виникнення у відповідача відповідних збитків, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України)

Проте, як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції жодними належними та допустимими в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України обставинами/доказами не обґрунтував можливості виникнення у відповідача збитків.

Відтак, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів зустрічного забезпечення позову може бути завдано збитки у розмірі вартості спірного майна, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо застосування зустрічного забезпечення, що складає всю вартість спірного майна та очевидно не є співрозмірною з ймовірними збитками відповідачів.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року у справі №911/735/19 підлягає скасуванню в частині застосування зустрічного забеспечення, з підстав неповного з`ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 - задоволенню.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року у справі №911/735/19 скасувати в частині застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок господарського суду Київської області грошові кошти у розмірі 9 600 000,00 грн протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали.

В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року у справі №911/735/19 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження №911/735/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Руденко