ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 910/5722/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу керівника Золотоніської місцевої прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року (дата підписання повного тексту 08.05.2019 року)

у справі № 910/5722/19 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації

2. Черкаської обласної ради

3. Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі-Центр"

про визнання недійсною додаткової угоди від 15.08.2018 року №2 та стягнення 75 594,68 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (далі позивач 1), Черкаської обласної ради (далі - позивач 2) та Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей" (далі - позивач 3) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі-Центр" (далі - відповідач ) про визнання недійсною додаткової угоди від 15.08.2018 року №2 до договору від 25.07.2018 року №88 про закупівлю за державні кошти, укладеної Ліцеєм та Товариством; стягнення 30595,40 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання та 44 999,28 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання за договором.

Господарський суд міста Києва позовну заяву і додані до неї документи повернув керівнику Золотоніської місцевої прокуратури своєю ухвалою від 08.05.2019 року на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, прокуратура звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема

Крім того, скаржник зазначив, несвоєчасною поставкою обладнання, відповідач порушив нормальний початок навчального процесу у Державному навчальному закладу "Золотоніський професійний ліцей", який для цього мав бути належним чином оснащеним для забезпечення навчання дітей у повному об`ємі, чим безпосередньо завдав шкоди інтересам держави та великому колу суспільства.

Тобто, за твердженням скаржника, звернення прокурора до суду із зазначеним позовом обумовлене фактом несвоєчасного виконання зобов`язання, що призвело до ускладнення навчання 347 дітей Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей".

Разом з цим, скаржник зазначив, що Черкаська обласна рада є головним розпорядником бюджетних коштів та забезпечує їх ефективність використання. У силу ст. 26 Бюджетного кодексу України головний розпорядник та розпорядник бюджетних коштів має організовувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 року справу № 910/5722/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Золотоніської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року у справі № 910/5722/19 своєю ухвалою від 10.06.2019 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Золотоніської місцевої прокуратури - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Відтак, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов`язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (залишення позовної заяви без руху або повернення такої заяви).

Тобто, суди в будь-якому разі повинні обов`язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред`явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Вказана позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 року по 06.11.2018 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, прокуратура позовні вимоги, зокрема, обґрунтовує наступним.

- несплата штрафних санкцій у зв`язку з укладенням додаткової угоди зумовила втрату державних коштів у сумі 75594,68 грн та невчасну поставку товару учням, відповідно і утруднення навчального процесу, а тому є порушенням не лише економічних інтересів держави, а й становить публічний (суспільний) інтерес в розумінні статті 53 Конституції України;

- за Договором передбачалася поставка Ліцею комп`ютерного обладнання за рахунок коштів обласного бюджету до початку навчального року - 15.08.2018 року, тобто від вчасного та повного виконання його умов відповідачем безпосередньо залежало матеріальне забезпечення початку навчального процесу у закладі освіти;

- оскільки фінансування за договором здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ;

- проведення процедури публічних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використання бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора;

- крім того, надходження вказаних коштів до місцевого бюджету надасть змогу використати їх в освітніх цілях та сприятиме покращенню матеріально-технічної бази навчальних закладів області;

- окремо слід зазначити, що, укладаючи договір на визначених у ньому умовах, сторони розраховують або на належне його виконання, або на справедливу компенсацію (штрафні санкції) у випадку порушення його умов, і ці санкції з одного боку, зможуть компенсувати завдану другою стороною шкоду порушенням взятих на себе зобов`язань, а з іншого - стимулювати сторону до належного та вчасного виконання цих зобов`язань;

- відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальну середню освіту" управління системою загальної середньої освіти здійснюється, зокрема, обласними державними адміністраціями, а також органами місцевого самоврядування;

- пунктом 3 рішення Ради від 22.12.2017 року №19-22/VІІ "Про обласний бюджет Черкаської області на 2018 рік" головним розпорядником коштів обласного бюджету з питання фінансування державних закладів професійної освіти є Управління;

- згідно з пунктом 40 Положення про Управління останнє є головним розпорядником та розпорядником бюджетних коштів, і як розпорядник бюджетних коштів забезпечує в межах повноважень ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

- пунктом 15 Положення Управління визначено, що Управління аналізує стан виконання керівниками професійних (професійно-технічних) закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласного бюджету, своїх обов`язків за трудовим договором (контрактом), заохочує, преміює та притягає їх до дисциплінарної відповідальності;

- усупереч покладеним обов`язкам Управління, Ліцей та Рада не вживали заходів щодо визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення суми штрафних санкцій.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що до матеріалів позовної заяви додані листування Прокуратури з Управлінням, Радою та Ліцеєм.

Листом від 21.02.2018 року №32-163-763вих.-19 Прокуратура просила Ліцей терміново в строк до 26.02.2019 року надати пояснення та документи, що підтверджують об`єктивні обставини (в тому числі непереборної сили та затримки фінансування витрат з боку замовника), які спричинили укладення Додаткової угоди до Договору, за яким поставку товару здійснено 25.09.2018 року; одночасно Прокуратура просила надати дані стосовно конкретного часу фактичного отримання комп`ютерного обладнання від Товариства та чи вживалися Ліцеєм заходи щодо накладення штрафних санкцій відносно Товариства.

Ліцей листом від 25.02.2019 року №84 повідомив прокуратуру про таке:

- тендерним комітетом Ліцею було проведено процедуру закупівлі - відкриті торги за предметом код за ДК 021:2015:3023000-0 Комп`ютерне обладнання (Комплекти обладнання для кабінетів фізики, біології та хімії) згідно з оголошенням UA-2018-06-15-001647-а;

- за результатами закупівлі переможцем було визначено Товариство та укладено з останнім Договір;

- відповідно до оголошення та документації було визначено строк поставки до 15.08.2018 року, проте враховуючи специфічність товару, що закуповується, постачальник звернувся до замовника з проханням продовжити строк поставки;

- враховуючи об`єктивну потребу в закупівлі, а також і ту обставину, що продовження строку поставки жодним чином не впливало на вартість та якість товарів, Ліцеєм і Товариством було укладено Додаткову угоду щодо продовження строку поставки, що передбачений для виконання зобов`язань з поставки та налаштування товару до 01.10.2018 року;

- фактичну поставку товару було здійснено 25.09.2018 року;

- підстав для стягнення штрафних санкцій з Товариства не було, з урахуванням того, що постачальник в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання.

Листом від 06.03.2018 року №32-163-1043вих.-19 прокуратура просила Ліцей терміново надати належним чином засвідчені копії документів щодо укладення договору та договір, додаткову угоду, щодо придбання комп`ютерного обладнання, специфікації, платіжні доручення про перерахунок коштів, акт поставки товару (приймання-передачі), сертифікати якості товару.

Прокуратура листом від 19.03.2019 року №32-163-1267вих.-19, у зв`язку з вирішенням питання щодо наявності підстав представництва інтересів держави, просила Міністерство освіти та науки України, Управління та Раду терміново в строк до 22.03.2019 року надати інформацію стосовно звернення до суду з позовною заявою щодо визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення пені за несвоєчасну поставку, та чи є повноваження для звернення з позовом такого предмету - визнання недійсним договору та стягнення штрафних санкцій за договором.

Листом від 22.03.2019 року №02/11-04.1/555/03-66 Управління повідомило прокуратуру про те, що додатковою угодою не порушено права Управління; оскільки жодним актом не передбачено, що Управління здійснює контроль у сфері закупівель та захист інтересів держави, то Управління не може бути позивачем та пред`являти позов про визнання додаткових угод до договору недійсними.

Рада листом від 22.03.2019 року №01.1-31/345 повідомила прокуратуру про таке: Ліцей не відносить до закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, управління якими здійснюється обласною радою; згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 року №831-р "Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки" до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки України державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти повноваження щодо здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності передані для тимчасового виконання обласним державним адміністраціям; Рада не зверталася до суду з позовною заявою про визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення пені за невчасну поставку товару у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень щодо вчинення таких дій; Рада просила Прокуратуру захистити інтереси держави шляхом пред`явлення відповідного позову.

Листом від 02.04.2018 року №32-163-1458вих.-19 прокуратура звернулася до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Черкаській області з проханням у строк 09.04.2019 року надати інформацію яких заходів вжито для підготовки позовної заяви про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення пені.

Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Черкаській області листом від 04.04.2019 року №26-23-25/1-18/1602-2019 повідомило Прокуратуру про те, що орган державного фінансового контролю має право на звернення до суду з позовом зобов`язального характеру (про зобов`язання підконтрольної установи виконати вимогу), а не з позовом про визнання договору недійсним.

Листом від 02.04.2018 року №32-163-1459вих.-19 прокуратура просила Управління, Раду та Ліцей у строк 09.04.2019 року надати інформацію яких заходів вжито для підготовки позовної заяви про визнання Додаткової угоди недійсною та стягнення пені.

Ліцей листом від 04.04.2019 року №123 повідомив прокуратуру, що порушення термінів виконання умов Договору мало місце; проте Ліцей не мав змоги позиватися до Товариства через брак коштів, оскільки заклад є бюджетною установою і на поточне півріччя витрати на судовий збір не були передбачені.

Управління листом від 09.04.2019 року №02/11-02.1/619/03-60 повідомило прокуратуру, що жодним актом не віднесено до компетенції Управління як структурного підрозділу обласної державної адміністрації, повноваження щодо представництва в суді інтересів держави; Управління не може бути позивачем та пред`являти позов про визнання недійсними додаткових угоди, договорів, що укладені юридичними особами (юридичною особою та фізичною особою-підприємцем).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та правильно встановлено судом першої інстанції, листом від 08.04.2019 року №01.1-31/443 Рада повідомила прокуратуру про те, що:

- Ліцей є закладом державної форми власності, підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, управління яким не належить до компетенції Ради;

- Рада не є головним розпорядником бюджетних коштів Ліцею і не уповноважена здійснювати контроль за їх цільовим використанням;

- Рада не належить до органів, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель, та не є органом, уповноваженим: здійснювати державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- Рада не є стороною додаткової угоди і тому неправомочна звертатися до суду про її розірвання.

Відповідно до чинного законодавства України звертаючись із позовом прокурор визначає орган, який набуває статусу позивача, водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаська обласна рада не можуть у даному спорі набути статусу позивачів, оскільки не є ні сторонами господарського договору, ані її правонаступниками.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокуратурою не було визначено суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави.

Разом з цим, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що Черкаська обласна рада є головним розпорядником бюджетних коштів та забезпечує їх ефективність використання і в силу ст. 26 Бюджетного кодексу України головний розпорядник та розпорядник бюджетних коштів має організовувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ, проте останнє не спростовує висновків суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність грошових коштів на сплату судового збору, оскільки Державний навчальний заклад "Золотоніський професійний ліцей" є бюджетною установою і на перше півріччя 2019 року витрат на судовий збір не передбачено, не є самостійною підставою для здійснення прокурором представництва.

При цьому, колегія суддів відзначає, що матеріали позовної заяви не містять фінансових документів для підтвердження неплатоспроможності Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей".

Також, колегія суддів приймає до уваги що прокуратурою не було подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи прокуратури про неможливість пред`явлення позову Державним навчальним закладом "Золотоніський професійний ліцей" не ґрунтуються на вимогах Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, позов про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій за договором, укладеним суб`єктами господарювання, пред`явлено не в інтересах держави, а в інтересах суб`єкта господарювання.

При цьому, колегія суддів відзначає, що Державний навчальний заклад "Золотоніський професійний ліцей" не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, в особі яких може здійснюватись представництво прокурором інтересів держави відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до листа Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей" від 25.02.2019 №84 останній не вважає укладення додаткової угоди і поставки продукції 25.09.2018 року порушенням своїх прав.

З огляду на викладен, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, що звернення прокурора до суду із зазначеним позовом обумовлене фактом несвоєчасного виконання зобов`язання, що призвело до ускладнення навчання 347 дітей Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей"

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви Золотоніської місцевої прокуратури.

Скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Золотоніської місцевої прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року у справі №910/5722/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/5722/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова