Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #80455955

Справа № 509/3699/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


23 липня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Козирського Є.С.,

при секретарі - Алізаде А.Е.,

за участю прокурорів: Тіліка Р.Г., Книжника В.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників: Кравцана В.М., Немни П.М.,

представників потерпілих: Лева Р.В., Зубрицького О.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження №12018020020002973 від 20.07.2018 р., з обвинувальним актом, яким:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Азербайджанської Республіки, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Одеси, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Чорноморськ, Одеської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий

обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,-


ВСТАНОВИВ:



16.07.2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 20.07.2018 р. до ЄРДР за №12018020020002973, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, а саме, що зазначені особи, за період часу з липня по листопад 2018 року, скоїли ряд умисних злочинів, пов`язаних з умисним пошкодженням чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

До суду звернувся прокурор з клопотаннями про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурорпідтримав зазначене клопотаннятапросив його задовольнити, мотивуючи це тим, що підозрюваний у скоєнні тяжкого кримінальногоправопорушення ОСОБА_1 , можепереховуватися відсуду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання,незаконно впливатина потерпілихта свідків,вчинити іншекримінальне правопорушення,а такожз метоюзабезпечення виконанняпідозрюваним покладених на ньогопроцесуальних обов`язків.

Представники потерпілих клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, просили суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисникКравцан В.М. проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи, що прокурором, в клопотанні не наведено жодного факту неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, докази якої мають бути надані для обрання виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Прокурор не обґрунтував, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язковомає бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Також, захист вважає, що сторона обвинувачення не привела жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Прокурор не вказав у чому полягають конкретні ризики щодо кожного обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд вважає клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоютаким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований та має постійне місце проживання в м .Одеса , одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, місце роботи, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий та ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності;інвалід третьої групи;позитивно характеризується по місцю проживання;правопорушення, в якому він обвинувачується, не відноситься до категорії, вчинених відносно життя та здоров`я особи.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України - кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді відповідних клопотань про обрання запобіжного заходу, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою - є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, судом враховується правова позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (inabstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка слугувала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ). Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі "Таран проти України" зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Неистяк проти Словаччини»,заява №65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі проти Польщі» (Ladentv. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі « Хайредіновпроти України» (v. Ukraine),заява № 38717/04, п. 86).

Відповідно до ст. 183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК України.

Прокурором ні в клопотанні, ні в поясненнях в судовому засіданні не надано аргументованого обґрунтування неможливості застосування до обвинуваченого інших, передбачених КПК України видів запобіжних заходів.

На підставі наведеного, суд вважає, що відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції, наявні, на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні, ризики, але можливо їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.


Керуючись ст.315 КПК України, -



УХВАЛИВ:



В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Обрати, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в вигляді домашнього арешту з 20 години по 07 годину наступного дня, за адресою, АДРЕСА_2 .

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , такі обов`язки:

- не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 20:00 години до 07:00 години наступної доби;

- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, а також зміну засобів зв`язку;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі існування такого), або інший документ, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не спілкуватись з іншими обвинуваченими, потерпілими чи свідками;

- носити електронний засіб контролю.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 про наслідки ухилення від покладених обов`язків.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під арешту в залі суду негайно.


Ухвала оскарженню не підлягає.




Суддя: Є. С. Козирський





  • Номер: 11-кп/813/1366/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер: 11-кп/813/1368/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер: 11-кп/813/1370/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер: 11-кп/813/1367/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер: 11-кп/813/1369/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер: 11-п/813/34/20
  • Опис:
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 509/3699/19
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Козирський Є. С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.01.2020
  • Дата етапу: 11.01.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація