Справа № 2-831/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді                                                          Кротової Л.В.,

при секретарі                                                                 Дарсавелідзе Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Комунальне підприємство «Житловик-2» про усунення перешкод в користуванні квартирою ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – КП «Житловик-2» про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом демонтування крильця та огорожі, а також ліквідуванням виступу навісу. Вимоги мотивують тим, що їм в рівних частках на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 АР Крим.  Декілька літ тому власник квартири № 15 цього ж будинку – ОСОБА_3 без їх згоди та відповідного дозволу збільшив крильце своєї квартири , а в 2008 році прибудував на ньому стіну висотою біля двох метрів, яка примикає до їх стіни і сприяє утворенню сирості в квартирі та позбавляє їх можливості обслуговувати стіну квартири. Крім того, відповідач облаштував свій навіс, зробивши його із полікарбонату, що виходить на стіну позивачів приблизно на 20 см та з якого стікає вода в єдине вікно санвузла від чого також утворюється сирість. На вимоги та попередження КП «Житловик-2» відповідач не реагує.

Позивачки до судового засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Їх інтереси в суді представляють ОСОБА_4, яка за рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.07.2008 року призначена піклувальником ОСОБА_2, яка цим же рішенням визнана недієздатною, та ОСОБА_5 Вони позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що в 1979 році він вселився в квартиру АДРЕСА_2 АР Крим і крильце, огорожа та навіс там вже були. Однак в 2006 році він їх реконструював, замінивши навіс із шиферу на прозорий із полікарбонату та дерев’яну огорожу на огорожу з піно-блоків. Тому вважає, що нічим не порушив права позивачів в користуванні їх власністю.

 Представник третьої особи – КП «Житловик-2» в судовому засіданні пояснив, що актами  обстеження навісу та огорожі відповідача було встановлено, що навіс виступає на стіну позивачів і з нього стікає вода у вікно їх санвузла, а від піно-блочної огорожі у позивачів утворюється сирість в квартирі. Просив винести рішення на розсуд суду.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивачів, оскільки у справі приймають участь їх представники.

Вислухавши осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Так, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1993 року № 2/132-РП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках належить АДРЕСА_1 (а.с. 9). За даними схематичного плану садибної ділянки та технічного паспорту вказана квартира позначена літ. «А».

Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 АР Крим.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України, порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками, а пунктами «г» і «д» ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України передбачено що, землекористувачі повинні дотримуватися правил добросусідства та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

В судовому засіданні було встановлено, що в  2008 році ОСОБА_3 без згоди позивачів та відповідного дозволу прибудував на крильці огорожу висотою біля двох метрів, яка примикає до стіни ОСОБА_2, чим спричинив їм перешкоду  в користуванні їх власністю. Крім того, відповідач облаштував свій навіс, зробивши його із полікарбонату, що виходить на стіну позивачів приблизно на 20 см.

Згідно актів КП «Жиловик-2» від 10.12.2009 року, 11.09.2009 року та 19.02.2010 року вбачається, що в результаті огляду території, що примикає до квартир № № 14 та 15 АДРЕСА_1 встановлено, що на фасаді з південної сторони будови, над вхідними дверима квартири № 15 влаштований навіс із прозорого полікарбонату, який виступає на стіну фасаду квартири № 14 приблизно на 20 см. Також, впритул до стіни квартири № 14, з південної сторони фасаду виконано огорожу із піно-блоків. На південній фасадній стіні квартири № 14 маються багато численні тріщини та осипання біленого шару. При огляді приміщення санвузлу квартири № 14 на стінах виявлені відшаровування фарбувального шару, вогкість та сліди плісняви.

За правилом ч. 4 ст. 376 Цивільного Кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

В судовому засіданні відповідач не заперечував, що реконструював навіс та огорожу, але пояснив, що вони були там встановлені із другого матеріалу ще до його вселення, що підтверджується фотокартками.

Однак судом було встановлено, що внаслідок побудування ОСОБА_3 впритул до стіни позивачів  капітальної огорожі, останні були позбавлені можливості обслуговувати стіну своєї квартири, яка  потребує ремонту. Огорожа , яка була  до переобладнання, як це вбачається із світлини , була виконана із дерева и не кріпилася до стіни. Стіна квартири позивачів приходить в негідність , потребує ремонту.   Крім того з навісу, влаштованого відповідачем, вода стікає  на стіну та у вікно санвузла ОСОБА_2.

Згідно ст. 386 Цивільного Кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Крім того, ст. 391 Цивільного Кодексу України закріплено що, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язати відповідача демонтувати огорожу із піно-блоків висотою біля двох метрів та зменшити на 20 см навіс із полікарбонату, що виходить на стіну сусідів.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не янакше як за зверненнями фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих ними чи іншими особами, які приймають участь у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обов’язком цієї сторони.

Із поверхового плану двора за 1993 рік вбачається, що ширіна крильця до квартири  ОСОБА_3 вже тоді виходила за межі його квартири , це не визивало обурення  мешканців АДРЕСА_1 , вони  на протязі 18 років своєї незгоди не висловлювали, представники ОСОБА_2 не довели до суду , чим їм заважає крильцо яке облаштоване біля 18 років назад, тому в задоволенні позовних вимог щодо демонтування крильця або зменшенні його розміру, позивачам слід відмовити.

На підставі ст. ст. 376 ч. 4, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 42 ч. 3, 96 ч. 1 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Комунальне підприємство «Житловик-2» про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом демонтування крильця та огорожі, а також ліквідуванням виступу навісу – задовольнити частково.

Усунути для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди в користуванні АДРЕСА_1. Зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати огорожу із піно-блоків висотою 2 метрі, що розташована на фасаді південної стіни будові під літ. «А» по АДРЕСА_1.  Зобов’язати ОСОБА_3 зменшити на 20 см   навіс із полікарбонату, який виходить на стіну квартири № 14 ,влаштований над входом в квартиру АДРЕСА_2 АР Крим.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Євпаторійський міський суд АР Крим протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про оскарження рішення і протягом 20 днів з дня подання такої заяви – апеляційної скарги.

Суддя                    /підпис/                                                                           Л.В.Кротова