18.07.19

22-ц/812/1253/19

Провадження №22-ц/812/1253/19

Категорія 24

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року м. Миколаїв

справа № 487/736/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О.,Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про звернення стягнення на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 29 березня 2019 року під головуванням судді Біцюка А.В. у приміщенні цього суду, повний текст судового рішення складений цього ж дня,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» (далі- ТОВ «Промхімскло») звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 , про звернення стягнення на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року у справі № 6/233/09 з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промхімскло» стягнуто заборгованість у розмірі 318 554 грн. 56 коп. Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального Управління юстиції у Миколаївській області від 20.02.2014 року у виконавчому провадженні № 42175848 накладено арешт на майно боржника, на підставі чого держвиконавцем був арештований автомобіль марки ЗАЗ- DAEWOO, модель Т 13110, 2006 року д/н НОМЕР_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Промхімскло», про поділ спільного майна подружжя, право власності на автомобіль марки ЗАЗ- DAEWOO, модель Т 13110, 2006 року д/н НОМЕР_1 визнано за ОСОБА_2 25 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом про зняття арешту з вищезазначеного автомобіля та виключення його з акту опису та арешту майна. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03грудня 2018 року відмовлено у прийняті зустрічного позову ТОВ «Промхімскло» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення на майно відповідачів, що є їх спільною сумісною власністю як подружжя.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Промхімскло» просило ухвалити рішення про стягнення на майно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що є їх спільною сумісною власністю подружжя, яке визначене рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року у справі № 2/487/1324/14, на загальну суму 168 505 грн., з метою задоволення вимог ТОВ «Промхімскло» у виконавчому провадженні № 42175848.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2019 року у задоволенні позову ТОВ «Промхімскло» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Промхімскло» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про задоволення позову. Вказував, що суд не застосував вимоги ч. 2 ст. 73, ч. 2 ст. 65 СК України; не звернув уваги, що саме рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року визнано право спільної сумісної власності боржника та ОСОБА_2 як подружжя на спірне майно; проігнорував факт обов`язковості для виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року та що під час виконання цього рішення державний виконавець постановою від 20 лютого 2014 року наклав арешт на майно боржника і ця постанова не скасована, оскільки рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.05.2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про зняття арешту з вищезазначеного автомобіля та виключення його з акту опису та арешту майна. Також апелянт, зазначав, що суд не врахував порушень прав ТОВ «Промхімскло» у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про вступ у справу № 2/487/1324 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а докази того, що отримане ОСОБА_1 внаслідок здійснення господарських правовідносин з позивачем не було використано в інтересах сім`ї, на думку апелянта, повинні надавати відповідачі, до того ж ОСОБА_2 не визнавала недійсними договори, укладені її чоловіком із позивачем, що були предметом розгляду господарського суду Миколаївської області від 25 листопада 2013 року. Доводами апеляційної скарги є також порушення оскаржуваним рішенням прав ТОВ «Промхімскло» як стягувача у виконавчому провадженні № 42175848.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, про день час та місце розгляду справи належним чином сповіщені, що підтверджується відповідними зворотними поштовими повідомленнями та телефонограмами (а.с. 77, 78, 85-87,92-94), про причину неявки не повідомили.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року у справі № 6/233/09 стягнуто з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Промхімскло" заборгованість з оплати вартості поставленого товару у сумі 318 554грн. 56 коп. (а.с. 7-11).

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 20.02.2014 року під час примусового виконання вказаного рішення суду у виконавчому провадженні № 42175848 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , на підставі чого держвиконавцем 28.02.2014 року був складений Акт опису та арешту майна, за яким було описано і накладено арешт на автомобіль марки ЗАЗ- DAEWOO, модель Т 13110, 2006 року д/н НОМЕР_1 (а.с. 12, 13).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Промхімскло», проведено поділ спільного сумісного майна подружжя загальною вартістю 168 505 грн. Виділено у власність та визнано право власності за ОСОБА_2 на автомобіль ЗАЗ- DAEWOO, модель Т 13110, 2006 року випуску д/н НОМЕР_1 , вартістю 35 725 грн., телевізор Самсунг вартістю 2500 грн., кухню вбудовану вартістю 6 000 грн., мікрохвильову піч Панасонік вартістю- 200 грн., шкіряний диван та два крісла вартістю 4000 грн., пральну машинку "АЕG" вартістю 1 500 грн., пилевсмоктувач Зелмер вартістю 800 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці в вартості майна в сумі 33 500 грн. Виділено у власність та визнано право власності за ОСОБА_1 майно на загальну сму 117 789грн., а саме, вантажний кран КС 3575 на шасі ЗИЛ 133 ГЯ, шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 115 580 грн., холодильник Самсунг вартістю 1700грн., шафу вартістю 500 грн. (а.с. 14). Вказане рішення набрало законної сили 07.07.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем того, що отримане фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 внаслідок здійснення господарських правовідносин з ТОВ "Промхімскло" було використано саме в інтересах сім`ї та на її потреби, а тому відсутні підстави для накладення стягнення на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на нижчевикладене.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

За такого, задоволення вимог ТОВ «Промхімскло» у виконавчому провадженню № 42175848 з примусового виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року у справі № 6/233/09 повинно відбуватися за рахунок особистого майна ОСОБА_1 та його частки у праві спільної сумісної власності подружжя, що була визначена рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Промхімскло» посилається на ст.ст. 65, 73 СК України, відповідно до яких при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. За зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і одержане за договором використано на її потреби.

Отже, враховуючи предмет та підстави заявленого ТОВ «Промхімскло» позову предметом доказування є доведення факту укладання господарських договорів між позивачем і ФОП ОСОБА_1 , що були предметом господарського спору у справі № 6/233/09, в інтересах сім`ї, та використання одержаного за цими договорами товару на потреби сім`ї.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача. Між тим, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що господарські договори між ТОВ «Промхімскло» і ФОП ОСОБА_1 були укладені в інтересах сім`ї відповідачів та отримане за цими договорами використано відповідачами на потреби сім`ї.

За такого, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем передбачених законом підстав для накладення стягнення на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в порядку примусового виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року у справі № 6/233/09.

Такі висновки суду є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи й вимогам закону, а наданим доказам суд дав належну правову оцінку відповідно до ст. 89 ЦПК України.

З огляду на викладене посилання апеляційної скарги на незастосування судом приписів ст.ст. 65, 73 СК України та неврахування судом обставин, встановлених рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2014 року, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо чинності арешту на майно боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 20.02.2014 року, а також ухвалення Заводським районним судом м. Миколаєва від 02.05.2019 року рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про зняття арешту з автомобіля ЗАЗ- DAEWOO та виключення його з акту опису та арешту майна за пропуском строку позовної давності (а.с. 66-67), не впливають на правильність висновків судку щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ «Промхімскло».

Не можуть бути прийняті до уваги посилання апеляційної скарги на те, що суд не врахував порушень прав ТОВ «Промхімскло» у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про вступ у справу № 2/487/1324 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, оскільки такі доводи стосуються розгляду іншої цивільної справи і, до того ж, зі змісту ухваленого у тій справі рішення вбачається, що ТОВ «Промхімскло» приймало участь у справі як третя особа (а.с. 14).

Виходячи з принципів змагальності сторін (ст.ст. 2, 12, 81 ЦПК України) обґрунтованість позовних вимог має бути доведена саме позивачем, а не у спосіб спростування стороною відповідача доводів позивача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Отже, посилання апеляційної скарги на те, що судом проігноровано, що саме відповідачі повинні надати докази необґрунтованості доводів позивача, є непереконливими.

Доводи апеляційної скарги про порушення оскаржуваним рішенням прав ТОВ «Промхімскло» як стягувача у оскільки не перешкоджає виконанню рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року за рахунок особистого майна ОСОБА_1 та його частки у праві спільної сумісної власності подружжя.

За такого, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2019 року згідно вимог ст. 375 ЦПК України слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 23 липня 2019 року