Справа № 755/1900/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.

при секретарях: Седик Д.А., Полторак І.В., Наумовій О.С.,

Неділько Л.Л.,Якименко Т.С.,Томіленко В.В.

за участю:

перекладача Пода А.В.

позивача ОСОБА_1 .

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4 ,

представників відповідача ОСОБА_20, ОСОБА_21

свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

05.02.2018 ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача 132167,01 грн. та 220000,00 доларів США безпідставно набутого майна. А також понесених судових витрат по оплаті судового збору 8810,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 17.05.2017 позивач і відповідача підписали попередній договір. Відповідно до умов якого, відповідач зобов`язалась передати у власність (продати) за окремими основними договорами, а позивач прийняти у власність (купити) за окремими основними договорами наступні об`єкти (далі - Нерухоме майно):

- будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок продається разом із вбудованою кухнею;

- земельну ділянку, площею 0,0587 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення садівництва;

- земельну ділянку після виділення 1/3 частини, що належить Відповідачеві, від земельної ділянки площею 0,0604 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення якої - ведення садівництва.

Названі вище договори купівлі-продажу сторони зобов`язалися укласти і належним чином оформити до 18.00 години 20.06.2017 року у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобинської Г.А. м. Київ, вул.Щекавицька,буд.30/39, офіс 320, названі умови містять пункти 1, 2 Попереднього договору від 17.05.2017 року.

В підтвердження наміру придбати нерухоме майно та з метою забезпечення оформлення основних договорів, позивач до підписання цього Договору передав відповідачу грошові кошти у розмірі 132 167,01 грн. (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят сім гривень 01 копійка), що є еквівалентом 5000 доларів США за курсом НБУ на день укладення договору, що передбачено пунктом 4 Попереднього договору від 17.05.2017 року.

Загальна ціна продажу нерухомого майна складає 5 947 515,23 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот сорок сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 23 копійки), що є еквівалентом 225000 доларів США за курсом НБУ на день укладення договору - пункт 6.2. Попереднього договору від 17.05.2017 року.

24.05.2017 року позивач здійснив на ім`я відповідача переказ коштів в розмірі 220 000 доларів США за призначенням платежу: купівля нерухомості.

31.05.2017 року відповідач купила на своє ім`я об`єкти нерухомості, а саме: садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263577380000, загальна площа 181 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 1263573480000, вид використання: для ведення садівництва, площа 0,0587 га; кадастровий номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 1260706580000, вид використання: для ведення садівництва, площа 0,0201 га;

-земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_1 , площа 0,0587 га, вид використання: для ведення садівництва, адреса АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1260706580000, кадастровий номер НОМЕР_2 , площа 0,0201 га, вид використання: для ведення садівництва, адреса АДРЕСА_2 .

Скориставшись юридичною необізнаністю позивача, а також ураховуючи, що він не володіє українською та російською мовами, відповідач уклала вказані договори та з моменту купівлі на своє ім`я, ухиляється від продажу позивачеві нерухомого майна.

Оскільки попередній договір від 17.05.2017 року укладений між позивачем і відповідачем, не був нотаріально посвідченим, представник позивача посилаючись на ч. 1 ст. 220 ЦК України зазначає про його нікчемність.

Враховуючи, що факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 132167,01 грн. підтверджується пунктом 4 попереднього договору від 17.05.2017 року, посилаючись на ч.1 ст. 216 ЦК України представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача 132167,01 грн., оскільки за положенням даної норми у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, посилаючись на ч.1 ,3 ст. 1212 ЦК України представник позивача зазначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином - Правова позиція, висловлена Верховним Судом України у Постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15.

З наведених вище підстав, позивач просить про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого засідання на 17.04.2018 р. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, а позивачу його право подати заперечення на відзив у такий саме строк. (том 1, а.с. 50).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на майно, що належить відповідачу, а саме:

- садовий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1263577380000, загальною площею 181 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0587 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0201 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 46,6 кв.м.;

- транспортний засіб «Nissan Juke», 2016 року випуску, зареєстрованого 19.10.2016 (том 1, а.с. 30-47).

14 березня 2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Зі змісту якого убачається, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Мотивуючи тим, що з травня 2015 року до кінця 2017 року позивач перебувала із відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, Вони спільно проживали в квартирі АДРЕСА_3 , що належить їй на праві приватної власності. У квітні 2017 року позивач запропонував ОСОБА_4 придбати приватний будинок у м . Києві для їх подальшого спільного проживання. У зв`язку з цим, після розгляду кількох варіантів, ними було спільно прийнято рішення придбати наступне нерухоме майно:

- садовий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1263577380000, загальною площею 181 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0587 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0201 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Ураховуючи, що позивач є іноземцем та нерезидентом, він не має права відповідно до чинного законодавства України на підставі договору купівлі-продажу набути у власність земельну ділянку за цільовим призначенням «для ведення садівництва» та відповідно будинок, який знаходиться на такій земельній ділянці. З огляду на що, сторони погодили, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу на своє ім`я набуде у власність вказане нерухоме майно, а позивач здійснить перерахування грошових коштів для придбання цього нерухомого майна у розмірі 220000,00 доларів США.

Для того, щоб права позивача та відповідача не були порушені, оскільки кошти на придбання на ім`я відповідача нерухомого майна у розмірі 220000,00 доларів США надавались позивачем, сторони погодили та уклали договір безвідсоткової позики. За умовами якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 5 947 515,23 грн., що еквівалентно 225000,00 доларів США для придбання садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . А позичальник зобов`язується повернути позику через 30 років з моменту отримання грошових коштів. Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони домовились, що вказаний садовий будинок не може бути проданий позичальником без відома позикодавця. Якщо відповідач продає садовий будинок без відома позивача, то всі виручені гроші перераховуються невідкладно на рахунок ОСОБА_1 . А договір позики втрачає юридичну силу.

20.04.2017 між відповідачем та продавцем будинку ОСОБА_8 , в присутності позивача, було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу вказаного садового будинку та земельної ділянки. Загальна ціна продажу нерухомого майна склала 6 027 093,45 грн. Укладання основного договору купівлі-продажу повинно було відбутись не пізніше 01.06.2017 року.

Для купівлі вказаного нерухомого майна позивач перерахував 24.05.2017 року на ім`я відповідача 220000,00 доларів США.

31.05.2017 відповідачем у присутності позивача було укладено договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, зміст якого позивачу було відомо. З моменту купівлі будинку сторони проживали в ньому спільно до січня 2018 року, здійснюючи на рівних правах володіння та користування ним. Оскільки позивач не має права на постійне проживання на території України відповідно до закону, він часто виїжджав за кордон, після чого повертався.

З січня 2018 року відносини між сторонами погіршились, подальше спільне проживання виявилось неможливим.

Відповідач вказує, що грошові кошти в розмірі 132 167,01 грн. вона не отримувала від позивача, а тому заперечує щодо їх стягнення. Попередній договір від 17.05.2017 року на який посилається представник позивача в підтвердження отримання нею цих грошових коштів не має юридичної сили і за вказаним договором, вона кошти не отримувала. Відносно суми 220 000,00 доларів США то ОСОБА_4 зазначає, що дана грошова сума була отримана нею на виконання умов договору безвідсоткової позики від 18.04.2017 року і строк для її повернення відповідно до умов договору, ще не настав. З огляду на що у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі. (том 1, а.с. 135-139).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовлено (том 1, а.с. 87).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування в ПАТ КБ «Приватбанк» доказів, а саме: виписки з рахунку ОСОБА_4 UA НОМЕР_3 щодо здійснення операції по перерахуванню грошових коштів в розмірі 220000,00 доларів США від ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , із зазначенням дати проведення перерахування та цільового призначення платежу; завірених належним чином копій документів, які ОСОБА_10 надала ПАТ КБ «Приватбанк» для отримання переказу коштів від 24.05.2017, який здійснено ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Ізраїль, отримувач UA НОМЕР_3 ОСОБА_16, АДРЕСА_6 . (Том 1, а.с. 187).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року, задоволено клопотання відповідача, з урахуванням згоди представника позивача, про допит в якості свідка ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ( Т . 1 а.с. 192). В подальшому від допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_8 відповідач відмовилась, і така відмова була прийнята судом 11.06.2019 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року, залишеною без змін Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2018 року, в задоволенні клопотання представника відповідача про направлення судового доручення до Міністерства юстиції України для перенаправлення Міністерства закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами до Ізраїлю для отримання доказів переказу 24.05.2017 ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 220000 доларів США на рахунок ОСОБА_4 та правових підстав такого перерахунку відмовлено. (том 1 а.с. 188,225).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_4 про скасування та часткове скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовлено (том 2, а.с. 113-114).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року відмовлено представнику відповідача у клопотанні про витребування у позивача інформації, щодо письмових питань, викладених у клопотаннях від 26.06.2018 року, 25.09.2018 року (Т. 2 а.с.149).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року відмовлено відповідачу у клопотанні про направлення судового доручення до Міністерства юстиції України, з метою направлення доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами до Ізраїлю для отримання доказів реєстрації шлюбу ОСОБА_1 у державі Ізраїль. (Т. 2 а.с.154).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року відмовлено відповідачу у клопотанні про призначення у справі судової експертизи електронних доказів. (Т. 2 а.с. 158).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. (Т. 2 а.с. 162).

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали у повному обсязі, та виходячи із доводів, якими обгрунтовується позовна заява просили суд позов задовольнити. Крім того, представник позивача в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на правничу допомогу, послуг нотаріуса та перекладача, судового збору сплаченого за подання позову до суду, просив стягнути із відповідача на користь позивача 156 792,40 грн.

Позивач пояснив, що йому було відомо, що ОСОБА_4 на своє ім`я набуває у власність нерухоме майно за адресою: садовий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1263577380000, загальною площею 181 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0587 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, реєстраційний номер 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0201 га, вид використання: для ведення садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . З метою того, щоб в подальшому вказане майно було передано ОСОБА_4 у його власність. Для придбання цього майна він перерахував їй 220 000,00 доларів США. Договір позики, на який посилається відповідач йому не зрозумілий. Пояснив, що між ним та відповідачем були довірливі відносини, і для того, щоб набуття ним у власність вказаного нерухомого майна було здійснено відповідно до чинного законодавства України, він погоджувався на запропоновані відповідачем угоди. Проте, після придбання вказаного будинку, коли позивач повідомив про свій намір володіти, користуватись та розпоряджатись даним нерухомим майном, ОСОБА_4 викликала поліцію, надала представникам правоохоронних органів підтверджуючі її право власності правовстановлюючі документи, після чого його було повідомлено представниками поліції про необхідність звільнити дане житло.

З огляду на те, що він перерахував кошти для набуття у власність вказаного нерухомого майна, проте на даний час не може володіти, розпоряджатись на користуватись вказаним будинком, а відповідач відмовляється повернути йому кошти, він просить суд про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні та її представники заперечували проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві. Додатково відповідач пояснила, що вона не заперечує проти того, щоб позивач набув у власність вказаний садовий будинок та земельну ділянку. Підтвердила, що 220 000,00 доларів США ОСОБА_1 дійсно переказав на її ім`я, і ці кошти були витрачені на придбання вказаного вище будинку із земельною ділянкою. Разом з тим, даний будинок було облаштовано нею за особисті кошти та здійснено відповідні насадження на земельній ділянці, у зв`язку із чим вартість даного будинку збільшилась. Оскільки за умовами договору позики від 18.04.2017 року, вона не має права продавати без згоди позивача вказаний будинок, а він такої згоди не надає, відповідач позбавлена можливості повернути витрачені нею кошти на облаштування даного будинку і земельної ділянки, а позивач відповідно набути у власність вказане майно.

Свідок ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилась, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши в якості свідків сторін та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.05.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , було укладено попередній договір, за умовами якого сторони зобов`язуються у майбутньому в строк не пізніше 18:00 годин 20.06.2017 року у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобинської Г.А. м. Київ, вул.Щекавицька,буд.30/39, офіс 320, укласти і належним чином оформити договори купівлі-продажу садового будинку та земельних ділянок (надалі основні договори) зазначених у п. 2 цього договору, на умовах і в порядку цього договору, а саме: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок продається разом із вбудованою кухнею; земельну ділянку, площею 0,0587 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення садівництва; земельну ділянку після виділення 1/3 частини, що належить Відповідачеві, від земельної ділянки площею 0,0604 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення якої - ведення садівництва. За п. 4 вказаного договору в підтвердження наміру придбати нерухоме майно та з метою забезпечення оформлення Основних договорів, позивач до підписання цього Договору передав відповідачу грошові кошти у розмірі 132 167,01 грн. (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят сім гривень 01 копійка), що є еквівалентом 5000 доларів США за курсом НБУ на день укладення цього договору. Загальна ціна продажу нерухомого майна складає 5 947 515,23 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот сорок сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 23 копійки), що є еквівалентом 225 000,00 доларів США за курсом НБУ на день укладення цього договору - пункт 6.2. (а.с.7-10 Т. 1)

Означений договір не посвідчений нотаріально, та здійснений переклад на англійську мову. (а.с.11-14 Т.1).

Сторони не заперечують підписання ними даного договору.

Також, 20.04.2017 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбинською Г.А., зареєстрований в реєстрі за № 191. Згідно умов якого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зобов`язались у майбутньому в строк не пізніше 18:00 години 20.06.2017 року у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобинської Г.А. м. Київ, вул.Щекавицька,буд.30/39, офіс 320, укласти і належним чином оформити договори купівлі-продажу садового будинку та земельних ділянок (надалі основні договори) зазначених у п. 2 цього договору, на умовах і в порядку цього договору, а саме ОСОБА_8 зобов`язується передати ОСОБА_4 у власність (продати) за окремими договорами, а ОСОБА_4 прийняти у власність (купити): будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок продається разом із вбудованою кухнею; земельну ділянку, площею 0,0587 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення садівництва; земельну ділянку після виділення 1/3 частини, що належить продавцю, від земельної ділянки площею 0,0604 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення якої - ведення садівництва. За п. 4 вказаного договору в підтвердження наміру придбати нерухоме майно та з метою забезпечення оформлення Основних договорів, відповідач ОСОБА_4 до підписання цього Договору передала ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 133 935,41 грн., що є еквівалентом 5000 доларів США за курсом НБУ на день укладення цього договору. Загальна ціна продажу нерухомого майна складає 6 027 093,42 грн., що є еквівалентом 225 000,00 доларів США за курсом НБУ на день укладення цього договору - пункт 6.2. (а.с.143-147 Т. 1)

26.05.2017 року позивач здійснив переказ коштів в розмірі 220 000 доларів США отримувач переказу Відповідач - ОСОБА_16 , що підтверджується довідкою виданою ПАТ «Приват Банк» від 23.04.2018 року № 20.1.0.0.0/7-20180418/5046 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів. Цільове призначення платежу: купівля нерухомості. (а.с.5-7 Т.2). Сторонами не заперечується дана обставина. Разом з тим, позивач вказує, що дані кошти були перераховані на ім`я відповідача на виконання умов попереднього договору від 17.05.2017 року. А відповідач зазначає, що вказана грошова сума була перерахована на підставі договору позики (безвідсоткової) від 18.04.2017 року укладеної між сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено два договори позики від 18.04.2017 року (Т. 1 а.с. 149) та від 17.05.2017 року (т. 1 а.с. 140). Зі змісту вказаних договорів убачається, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 5 947 515,23 грн., що еквівалентно 225000,00 доларів США для придбання садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . А позичальник зобов`язується повернути позику через 30 років з моменту отримання грошових коштів. Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони домовились, що вказаний садовий будинок не може бути проданий позичальником без відома позикодавця. Якщо відповідач продає садовий будинок без відома позивача, то всі виручені гроші перераховуються невідкладно на рахунок ОСОБА_1 . А договір позики втрачає юридичну силу. В матеріалах справи наявний переклад договору позики від 18.04.2017 на англійську мову, який не містить підпису сторін (Т. 1 а.с.151,152). Переклад іншого договору відсутній.

Також, на підтвердження обставин того, що сторони відшукували сприятливий варіант придбання житлового будинку, відповідачем надано суду нотаріально посвідчений попередній договір від 11.04.2017 року укладений між ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , предметом якого є набуття в майбутньому у власність відповідача на умовах визначених даних договором садового будинку №82 і земельних ділянок № № НОМЕР_4 , що знаходяться у садовому товаристві « Плановик » , вулиця АДРЕСА_4 . Який в подальшому було розірвано, що підтверджується нотаріально посвідченим договором про розірвання попереднього договору від 11.05.2017 року. (Т. 1, а.с. 154-159).

31.05.2017 року було укладено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: садового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263577380000, загальна площа 181 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 1263573480000, вид використання: для ведення садівництва, площа 0,0587 га; кадастровий номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 1260706580000, вид використання: для ведення садівництва, площа 0,0201 га; земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263573480000, кадастровий номер НОМЕР_1 , площа 0,0587 га, вид використання: для ведення садівництва, адреса АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1260706580000, кадастровий номер НОМЕР_2 , площа 0,0201 га, вид використання: для ведення садівництва, адреса АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбинською Г.А. На підставі якого ОСОБА_4 набула у власність вказане нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 1 а.с.22-24,34-37).

Сторона позивача посилається, що основний договір купівлі-продажу від 31.05.2017 року було укладено на виконання умов попереднього договору від 17.05.2017 року, який в порушення вимог ч. 1 ст. 635 ЦК України не був нотаріально посвідчений, оскільки за приписами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. А тому в силу положень ч.1 ст. 220 ЦК України він є нікчемним, що не вимагає додатково визнання його недійсним. З огляду на що, посилаючись на ч.1 ст. 216 ЦК України, відповідач зобов`язана повернути позивачу грошові кошти у сумі 132 167,01 грн. та 220000,00 доларів США надані ОСОБА_18 на виконання цього попереднього договору ОСОБА_4 . Крім того, виходячи із положень ч. ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України, відповідач зберігала вказане майно без достатньої правової підстави, а тому зобов`язана повернути це майно в силу недійсності (нікчемності) попереднього договору від 17.05.2017 року.

Сторона відповідача, зазначає, що основний договір від 31.05.2017 року було укладено на виконання умов попереднього договору від 20.04.2017 року укладеного між продавцем вказаного нерухомого майна ОСОБА_8 та відповідачем ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбинською Г.А., зареєстрований в реєстрі за № 191. За попереднім договором від 17.05.2017 року, на який посилається позивач, відповідач грошові кошти не отримувала.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України, визначено поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав і інтересів судом. Суд приймає до уваги доводи відповідача, що договір від 31.05.2017 року було укладено на виконання умов попереднього договору від 20.04.2017 року укладеного між продавцем вказаного нерухомого майна ОСОБА_8 та відповідачем ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбинською Г.А., зареєстрований в реєстрі за № 191. Оскільки такі твердження підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, в силу положень ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За ч. ч.1,5 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Отже, попередній договір за своєю правовою природою передбачає його укладання між сторонами майбутнього основного договору.

Нотаріально посвідчений попередній договір від 20.04.2017 року було укладено між покупцем ОСОБА_4 та продавцем ОСОБА_8 , якому на момент укладання цього попереднього договору належали земельні ділянки та садовий будинок, які були предметом основного договору від 31.05.2017 року.

Попередній договір від 17.05.2017 року, на який посилається позивач, укладений між позивачем і відповідачем передбачає, що ОСОБА_4 зобов`язується передати у власність за окремим основним договором, а ОСОБА_19 прийняти у власність за окремим основним договором нерухоме майно, яке не перебувало у її власності на момент укладання цього попереднього договору та підлягало набуттю у майбутньому за основним договором, який повинен був бути укладеним до 20.06.2017 року.

Таким чином, не дотримана природа попереднього договору від 17.05.2017 року в силу положень ст. 635 ЦК України.

З огляду на що, суд відхиляє і твердження сторони позивача, щодо застосування до даних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Так, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється нерезидентом, тобто іноземним громадянином, постійно проживаючим за кордоном та тимчасово перебуває на території України.

Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного Кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За п. 5 ст. 22 Земельного Кодексу України, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Таким чином, цільове призначення земельної ділянки «для ведення садівництва» відноситься до земель сільськогосподарського призначення і не можуть передаватись у власність іноземцям.

А відтак, заслуговують на увагу і твердження відповідача щодо законодавчо визначених підстав та обмежень для набуття у власність позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням «ведення садівництва» та відповідно розташованої на ній будівлі. З огляду на що, в своїй сукупності, суд критично оцінює твердження представника позивача, щодо необізнаності позивача під час укладання основного договору підстав і мети перерахування ним грошових коштів у сумі 220000,00 доларів США на ім`я відповідача. Більше того, під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердив, що йому було відомо, що за основним договором купівлі-продажу від 31.05.2017 року, ОСОБА_4 набуває у власність нерухоме майно у вигляді означених вище земельних ділянок та садового будинку, для чого він і перераховував на її ім`я кошти у сумі 220 000,00 доларів США. При цьому, в майбутньому вказане нерухоме майно повинно було бути набуто ним у власність.

Допитані у судовому засіданні свідки суду показали, що сторони вели спільне господарство, та придбавали у власність відповідача вказане нерухоме майно. Разом з тим відносини між ними не склались і на даний час існує спір, щодо вказаних вище земельних ділянок та садового будинку.

Допитані в якості свідків сторони, суду підтвердили викладені у позовній заяві та відзиві на позов обставини, а також пояснення надані під час судового розгляду.

За ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Під час судового розгляду, суд сприяв врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами. Разом з тим, виходячи з категоричної позиції сторони позивача, щодо небажання врегулювати даний спір шляхом укладання мирової угоди, таке врегулювання виявилось неможливим, чим наданим правом позивач розпорядився на власний розсуд.

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no. 4241/03, у якому вказується, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Таким чином, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб.

З огляду на відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 15,16,635,656 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Астахова