Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 316/265/17

провадження № 61-4981 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 березня 2018 року у складі судді Капустинського М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

24 лютого2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», АТ КБ «ПриватБанк»; банк), про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені договори банківських вкладів:

- 29 червня 2010 року договір № SAMDN25000711020177 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 29 900,00 USD на строк 12 місяців по 29 червня 2011 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 11% річних;

- 09 серпня 2010 року договір № SAMDN25000711478215 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 4 790,17 EUR на строк 12 місяців по 09 серпня 2011 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 9% річних;

- 20 липня 2011 року договір № SAMDN27000718184481 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Копілка» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 58,82 USD на строк 12 місяців по 20 липня 2012 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 7,5% річних;

- 05 жовтня 2011 року договір № SAMDN27000720340671 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Депозит Моряка» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 10,6 EUR на строк 12 місяців по 05 жовтня 2012 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 7% річних;

- 23 березня 2012 року договір № SAMDN25000724527961 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 43 003,56 USD строком на 366 днів по 23 березня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8,5% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729736330 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 50 000,00 USD строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729736435 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 20 000,00 USD строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729733280 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 1 987,37 EUR строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 22 квітня 2013 року договір № SAMDN25000734760434 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 5 386,9 EUR строком на 365 днів по 22 квітня 2014 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 10 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070074175300 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 1 462,25 EUR на 366 днів по 12 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 12 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070075563700 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Депозит плюс» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 52 000,00 грн на 366 днів по 12 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 21% річних;

- 19 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070079767100 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 5 000,00 USD на 366 днів по 19 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 03 березня 2014 року договір № SAMDNWFD0070085691200 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору він вніс кошти в сумі 100,00 EUR на 366 днів по 03 березня 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних.

У березні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» заблокував йому доступ до банківських вкладів та в односторонньому порядку припинив виконання зобов`язань за договорами. Він неодноразово звертався до ПАТ КБ «ПриватБанк» з вимогами щодо виконання зобов`язань за договорами банківських вкладів, які не виконані.

У своїх письмових відповідях № 20.1.0.0.0/7-20141215/632 від 16 грудня 2014 року, № 20.1.0.0.0/7-20150519/4086 від 21 травня 2015 року відповідач, посилаючись на неможливість здійснення своєї діяльності на території Автономної Республіки Крим, відмовляв у наданні будь-якої інформації за вкладами.

Враховуючи те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлялося повернути йому вклади і проценти, він звернувся до суду та після уточнення позовних вимог просив суд:

Стягнути з відповідача:

- за договором № SAMDN25000711020177 від 29 червня 2010 року - 42 163,94 USD, яка складається з 29 900,00 USD - сума депозиту, 12 263,94 USD - сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000711478215 від 09 серпня 2010 року - 6 388,25 EUR, яка складається з 4 790,17 EUR - сума депозиту, 1 598,08 EUR - сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN27000718184481 від 20 липня 2011 року - 75,28 USD, яка складається з 58,82 USD- сума депозиту, 16,46 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN27000720340671 від 05 жовтня 2011 року - 13,35 EUR, яка складається з 10,6 EUR- сума депозиту, 2,75 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000724527961 від 23 березня 2012 року - 56 705,95 USD, яка складається з 43 003,56 USD- сума депозиту, 13 702,39 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729736330 від 15 жовтня 2012 року - 68 849,32 USD, яка складається з 50 000,00 USD - сума депозиту, 18 849,32 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729736435 від 15 жовтня 2012 року - 27 380,82 USD, яка складається з 20 000,00 USD- сума депозиту, 7 380,82 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729733280 від 15 жовтня 2012 року - 2 584,67 EUR, яка складається з 1 987,37 EUR- сума депозиту, 597,3 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000734760434 від 22 квітня 2013 року - 6 970,21 EUR, яка складається з 5 386,9 EUR- сума депозиту, 1 583,31 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070074175300 від 10 лютого 2014 року - 1 891,82 EUR, яка складається з 1 462,25 EUR- сума депозиту, 429,57 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070075563700 від 12 лютого 2014 року - 93 608,19 грн, яка складається з 52 000,00 грн - сума депозиту, 41 608,19 грн - сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070079767100 від 19 лютого 2014 року - 6 873,97 USD, яка складається з 5 000,00 USD- сума депозиту, 1 873,97 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070085691200 від 03 березня 2014 року - 123,17 EUR, яка складається з 100,00 EUR- сума депозиту, 23,17 EUR- сума процентів за вкладом, що у гривневому еквіваленті, за курсом Національного банку України на день здійснення розрахунку дорівнює 6 088 883 (шість мільйонів вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 36 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти по заборгованості за депозитними договорами:

- за договором № SAMDN25000711478215 від 09 серпня 2010 року - 6 388,25 EUR, яка складається з 4 790,17 EUR- сума депозиту, 1598,08 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN27000720340671 від 05 жовтня 2011 року - 13,35 EUR, яка складається з 10,6 EUR- сума депозиту, 2,75 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729733280 від 15 жовтня 2012 року - 2 584,67 EUR, яка складається з 1 987,37 EUR- сума депозиту, 597,3 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000734760434 від 22 квітня 2013 року - 6 970,21 EUR, яка складається з 5 386,9 EUR- сума депозиту, 1 583,31 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070074175300 від 10 лютого 2014 року - 1891,82 EUR, яка складається з 1 462,25 EUR- сума депозиту, 429,57 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070085691200 від 03 березня 2014 року - 123,17 EUR, яка складається з 100,00 EUR- сума депозиту, 23,17 EUR- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000711020177 від 29 червня 2010 року - 42 163,94 USD, яка складається з 29 900,00 USD- сума депозиту, 12 263,94 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN27000718184481 від 20 липня 2011 року - 75,28 USD, яка складається з 58,82 USD- сума депозиту, 16,46 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000724527961 від 23 березня 2012 року - 56 705,95 USD, яка складається з 43 003,56 USD- сума депозиту, 13 702,39 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729736330 від 15 жовтня 2012 року - 68 849,32 USD, яка складається з 50 000,00 USD- сума депозиту, 18 849,32 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDN25000729736435 від 15 жовтня 2012 року - 27 380,82 USD, яка складається з 20 000,00 USD- сума депозиту, 7 380,82 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070079767100 від 19 лютого 2014 року - 6 873,97 USD, яка складається з 5 000,00 USD- сума депозиту, 1 873,97 USD- сума процентів за вкладом;

- за договором № SAMDNWFD0070075563700 від 12 лютого 2014 року - 93 608,19 грн, яка складається з 52 000,00 грн - сума депозиту, 41 608,19 грн - сума процентів за вкладом.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката за договором від 27 жовтня 2016 року в розмірі 50 000 грн.

Вирішено питання розподілу інших судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд встановив факт укладення між сторонами договорів банківських вкладів, згідно з якими позивач передавав банку грошові кошти для розміщення на депозитних рахунках. Доказів виплати банком депозитних коштів та нарахованих відсотків вкладнику суду не надано. На вимоги позивача повернути суми вкладів та нараховані відсотки банк не реагував, посилаючись на те, що кошти вносились у банківському відділенні на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією, що позбавляє відповідача можливості перевірити вимоги позивача та виконати умови договору.

Ухилення відповідача від повернення вкладів позивачу є неправомірним та безпідставним, оскільки відповідно до вимог статті 1066 ЦК України, банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпорядження. Він не має права встановлювати непередбачені договором чи законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Оскільки стороною договору банківського вкладу є фізична особа, то відповідач не міг відмовити у видачі вкладів, оскільки Закон (стаття 1074 ЦК України) не допускає обмежень прав клієнта щодо розпорядження такого вкладу. Такі обмеження можливі лише у випадках, передбачених законом і на підставі судового рішення. Суд погодився з розрахунком, наданим позивачем, який банком не оспорено. При цьому суд послався на відповідні правові позиції Верховного Суду України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 березня 2018 року скасовано в частині стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 грн та у задоволенні позову в цій частині вимог відмовлено. У іншій частині оскаржуване судове рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами виникли договірні зобов`язання за договорами банківських вкладів, факт укладення яких та внесення позивачем грошових коштів підтверджені належними й допустимими доказами, що не спростовано відповідачем. Банк зобов`язання про повернення коштів не виконав. Припинення діяльності філії банку не впливає на обсяг зобов`язань банку відповідно до цивільного законодавства.

Щодо стягнення з банку суми судових витрат за надання правової допомоги позивачу суд виходив з відсутності будь-яких квитанцій про перерахування таких сум позивачем своєму представнику. При цьому, відповідно до додаткової угоди, такі кошти взагалі мають бути сплачені позивачем лише за наслідками розгляду справи та за умови фактичного отримання суми позову добровільно або в процесі примусового виконання судового рішення.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні у цій частині вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що наявність у позивача оригіналів договорів та квитанцій на підтвердження факту зарахування коштів на банківські рахунки у розмірах, на які посилається позивач, доводить виключно факт укладання сторонами договорів банківського вкладу та факт внесення коштів на рахунки, однак наявність цих документів не є належним доказом невиконання банком умов договорів щодо повернення коштів за вкладами після закінчення строку їх дії, оскільки у разі закінчення строку дії договору та повернення вкладнику коштів оригінал договору банківського вкладу та квитанції залишаються у вкладника і банку не повертаються.

При цьому, у матеріалах справи не міститься жодних доказів, що підтверджують невиконання обов`язків банком на час звернення позивача до суду, наявності вимог до банку та, як наслідок, існування порушеного права.

Також судами попередніх інстанції проігноровано те, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту знаходження грошових коштів на банківських рахунках на час розгляду справи саме у тих розмірах грошових коштів, які заявляє позивач до стягнення.

Вважає, що саме позивач повинен довести факт знаходження грошових коштів на банківських рахунках на час розгляду справи.

Водночас, відповідач не може ані підтвердити, ані спростувати дійсного знаходження грошових коштів на банківських рахунках позивача, оскільки банк втратив свої активи на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у зв`язку з окупацією частини території з 20 лютого 2014 року Російською Федерацією та не має доступу до свого майна, призначеного для діяльності банківської установи на території Автономної Республіки Крим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 316/265/17 з Енергодарського міського суду Запорізької області.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У квітні 2019 року представники ОСОБА_1 - адвокати Галька Н. О. та Голубцов В. А. подали відзиви на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», у яких посилаються на те, що відповідач у своїй касаційній скарзі підтверджує та визнає факт укладання між сторонами договорів банківських вкладів та факт внесення відповідних грошових коштів на рахунки, однак стверджує, що наявність оригіналів договорів та квитанцій на підтвердження зарахування коштів на банківські рахунки не є доказом знаходження цих коштів на відповідних рахунках.

При цьому, з березня 2014 року відповідач заблокував позивачу доступ до банківських вкладів та в односторонньому порядку припинив виконання зобов`язань за договорами.

Зазначають, що саме банк, як юридична особа, а не його структурні одиниці, надає послуги з розміщення вкладів (депозитів). Таким чином стороною договору є банк і саме банк, а не його структурна одиниця, має відповідати за зобов`язаннями, взятими на себе укладеними договорами. При цьому, відповідач не ліквідований та не оголошений банкрутом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено 13 договорів банківських вкладів:

- 29 червня 2010 року договір № SAMDN25000711020177 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 29 900,00 USD на строк 12 місяців по 29 червня 2011 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 11% річних;

- 09 серпня 2010 року договір № SAMDN25000711478215 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 4 790,17 EUR на строк 12 місяців по 09 серпня 2011 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 9% річних;

- 20 липня 2011 року договір № SAMDN27000718184481 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Копілка» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 58,82 USD на строк 12 місяців по 20 липня 2012 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 7,5% річних;

- 05 жовтня 2011 року договір № SAMDN27000720340671 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Депозит Моряка» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 10,6 EUR на строк 12 місяців по 05 жовтня 2012 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 7% річних;

- 23 березня 2012 року договір № SAMDN25000724527961 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 43 003,56 USD строком на 366 днів по 23 березня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8,5% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729736330 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 50 000,00 USD строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729736435 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 20 000,00 USD строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 15 жовтня 2012 року договір № SAMDN25000729733280 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 1 987,37 EUR строком на 366 днів по 15 жовтня 2013 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 22 квітня 2013 року договір № SAMDN25000734760434 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт 12 місяців» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 5 386,9 EUR строком на 365 днів по 22 квітня 2014 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 10 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070074175300 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 1 462,25 EUR на 366 днів по 12 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних;

- 12 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070075563700 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Депозит плюс» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 52 000,00 грн на 366 днів по 12 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 21% річних;

- 19 лютого 2014 року договір № SAMDNWFD0070079767100 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 5 000,00 USD на 366 днів по 19 лютого 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 10% річних;

- 03 березня 2014 року договір № SAMDNWFD0070085691200 про розміщення грошових коштів на депозитних рахунках з щомісячною виплатою відсотків, можливістю збільшення суми вкладу та автоматичною пролонгацією дії договору. На виконання договору позивач вніс кошти в сумі 100,00 EUR на 366 днів по 03 березня 2015 року, процентна ставка на день припинення виконання банком зобов`язань 8% річних.

Факт передачі грошових коштів відповідачу на виконання умов вищезазначених договорів підтверджується договорами, чеками, квитанціям, банківськими довідками про нарахування відсотків за вкладами, SMS повідомленнями від банку про проведення банківських операцій.

Оригінали письмових та електронних доказів надані суду для огляду, оглянуті судом у судовому засіданні, усі наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази відповідають оригіналам.

У березні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» заблокував позивачу доступ до банківських вкладів та в односторонньому порядку припинив виконання зобов`язань за договорами. Позивач неодноразово звертався до ПАТ КБ «ПриватБанк» з вимогами щодо виконання зобов`язань за договорами банківських вкладів.

У своїх письмових відповідях № 20.1.0.0.0/7-20141215/632 від 16 грудня 2014 року, № 20.1.0.0.0/7-20150519/4086 від 21 травня 2015 року відповідач, посилаючись на неможливість здійснення своєї діяльності на території Автономної Республіки Крим, відмовляв у наданні будь-якої інформації за вкладами.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» - підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою (пункт 2 статті 208 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У частині першій статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною першою статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Положення статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» містять поняття: банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492) банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунка, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.

Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис/електронний цифровий підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов`язаний надати клієнту у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення (пункт 1.9 Інструкції № 492).

Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції № 492).

Відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 174 від 01 червня 2011 року, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, в тому числі належать: квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями (п.1.1). Касові документи, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв, мають містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор банку (філії, відділення) або інші реквізити, за допомогою яких є можливість його ідентифікувати; номер платіжного пристрою; дату та час здійснення операції; суму та валюту операції; вид операції; реквізити електронного платіжного засобу, які передбачені правилами безпеки платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі; суму комісійної винагороди.

Згідно з пунктом 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516) залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. Отже, за змістом наведених норм, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України: від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

Виходячи із системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи надані докази, суд дійшов до висновку, що ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути позивачу суми депозитних вкладів, внесені ним згідно з умовами договорів, а відмова від такого повернення є неправомірною, тому вимога позивача про стягнення сум вкладів ґрунтується на законі.

Посилання АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі на те, що у зв`язку з окупацією території Автономної Республіки Крим банк не може перевірити інформацію щодо спірних банківських договорів, є безпідставними, оскільки договори банківського вкладу були укладені з ПАТ КБ «ПриватБанк», як юридичною особою, а не з його Кримською філією. Відтак у відповідача повинна бути вся необхідна інформація за вказаним договором.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи доказів, що підтверджують невиконання обов`язків банком на час звернення позивача до суду, а також доказів на підтвердження факту знаходження грошових коштів на банківських рахунках на час розгляду справи саме у тих розмірах грошових коштів, які заявляє позивач до стягнення, є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів у справі. При цьому, частинами першою та третьою статті 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Разом з тим, з висновками апеляційного суду щодо визначення розміру нарахованих відсотків за договором банківського вкладу погодитись не можна, виходячи з такого.

Умовами договорів визначено, що строк вкладу автоматично подовжується ще на один строк, якщо вкладник не заявив про намір забрати кошти після закінчення попереднього строку вкладу.

При цьому відсотки під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу по відсотковій ставці для вкладів даного найменування та строку, що діє в банку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладання додаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки по вкладу вкладник може дізнатися у відділенні банку або на сайті банку.

Згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Отже, договори банківських вкладів не містять визначеного розміру процентної ставки за користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання зобов`язань за договором після закінчення терміну його дії.

Термін дії всіх договорів закінчився задовго до пред`явлення позову.

Задовольняючи позов в частині стягнення відсотків за користування грошовими вкладами суд не встановив коли саме відбулося дострокове припинення нарахування відсотків, а також те, що після закінчення терміну дії договорів й у разі неповного виконання їх умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовими вкладами за відсотковими ставками, передбаченими цими договорами, та не врахувавши, що договорами не визначено розміру процентної ставки за користування депозитами у разі закінчення терміну їх дії та неповного виконання грошового зобов`язання за ними.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

Апеляційний суд належним чином не перевірив розмір стягнутих відсотків за договорами банківських вкладів поза межами строку дії договорів, зокрема не встановив, коли саме відбулося дострокове припинення нарахування відсотків, які суми відсотків за відповідними банківськими вкладами (за кожним) та на якій правовій підставі такі відсотки підлягають стягненню з банку на користь вкладника після такого припинення, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, в описовій частині постанови Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року вказано про те, що судом першої інстанції встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) та ОСОБА_1 було укладено 13 договорів банківських вкладів, укладено депозитний договір № SАMDN01000705391562 (вклад «Депозит VІР»), відповідно до умов якого позивач, як вкладник, вніс на депозитний гривневий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Кримському регіональному управлінні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», грошові кошти у сумі 1 098 235, 49 грн, що підтверджується наданими суду першої інстанції оригіналами депозитного договору та квитанції від 17 березня 2009 року № 147275302 про внесення коштів, копії яких завірені судом першої інстанції та долучені до матеріалів справи», «Зазначений договір укладений терміном на один рік строком до 17 березня 2010 року на умовах оплати 18 % річних», «Згідно з довідкою банку від 14 червня 2014 року № 3068709 позивача повідомлено, що на його рахунок, відкритий на підставі договору від 17 березня 2009 року № SАMDN01000705391562 (вклад «Депозит VІР»), зараховано грошові кошти у сумі 2 629 162, 22 грн.

На підтвердження факту існування договірних правовідносин та внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок банку позивачем надавалися для огляду суду першої інстанції оригінал договору від 17 березня 2009 року № SАMDN01000705391562 (вклад «Депозит VІР») та оригінал квитанції від 17 березня 2009 року № 147275302 про внесення грошових коштів у сумі 1 098 235, 49 грн», «Відповідно до пункту 1 депозитного договору № SАMDN01000705391562 (вклад «Депозит VІР») на підтвердження внесення коштів на депозит банк видав клієнту електронну ощадну книжку, що дозволяє отримати в банкоматах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про розмір вкладу і відсотки до виплати».

Однак, у позовних вимогах ОСОБА_1 не ставилося питання щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 098 235, 49 грн, внесених на гривневий рахунок НОМЕР_1, згідно з депозитним договором № SАMDN01000705391562 (вклад «Депозит VІР»). При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які документ, який міг б підтверджувати вказані вимоги. Крім того, грошові кошти за вказаним депозитним договором районним судом не стягувалися.

Нормами цивільного процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Перевірка доводів заявника, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, зокрема щодо внесення коштів на виконання умов депозитного договору, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк