ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"15" липня 2019 р. Справа № 6/30-40

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В. М. за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши скаргу ПрАТ "Любомльське РТП", смт. Любомль

на дії та бездіяльність Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

по справі №6/30-40

за позовом Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича

до Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"

про стягнення 117384,00грн.

за участю представників сторін:

від стягувача: не прибув;

від боржника: Бойко І.А. - довіреність №1 від 17.06.2013р.;

від ВДВС: не прибув.

Встановив: ПрАТ "Любомльське РТП" звернувся до господарського суду зі скаргою від 28.05.2019р. за вх. №01-52/10/19, в якій просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчука Михайла Володимировича про винесення постанови ВП №59031757 від 07.05.2019р. про відкриття виконавчого провадження незаконними та протиправними ;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59031757 від 07.05.2019р. винесену старшим державним виконавцем Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчуком Михайлом Володимировичем про стягнення з ПрАТ "Любомльське РТП" боргу в сумі 54632,87 грн. в повному обсязі;

- зобов`язати Любомльський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області усунути заходи примусового виконання.

Скаргу мотивує тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №26643429 від 03.05.2019р. на підставі ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", не тягне за собою повторного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки судовий наказ дійсний до пред`явлення до 23.10.2011р., а тому доводить, що дії державного виконавця Любомльського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Склянчука В.М. щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови є протиправними та незаконними, оскільки виконавче провадження відкрито за наказом строк пред`явлення до виконання, якого закінчився.

Ухвалою суду від 29.05.2019р. прийнято скаргу до розгляду, зобов`язано стягувача подати суду письмові пояснення на скаргу, докази на їх підтвердження.

Ухвалою суду від 06.06.2019 оголошено перерву в засіданні на 24.06.2019р. та зобов`язано Любомльський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області подати суду додаткові письмові пояснення, щодо підстав поновлення строку виконання судового наказу № 6/30-1 від 26.11.2008р. та відкриття виконавчого провадження ВП № 59031757 постанова від 07.05.2019р., оскільки невиконання вимог ухвали суду від 06.06.2019р. в частині подання ВДВС додаткових документів, перешкоджає вирішити розгляд скарги по суті.

Ухвалою суду від 24.06.2019р. оголошено перерву в засіданні до 15.07.2019р. та зобов`язано ПрАТ "Любомльське РТП" подати суду докази щодо повноважень голови наглядової ради ПрАТ "Любомльське РТП" - І. А. Бойка, права підпису скарги.

Представник скаржника через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення до скарги за вх.№01-57/7654/19 від 15.07.2019р. в яких вказує, що відповідно до наказу Господарського суду Волинської області №6/30-1 від 26.11.2008р. про примусове виконання рішення про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Любомльське транспортне підприємство", м. Любомль, вул. Дружби, 93 (рах. НОМЕР_1 в ВГРУ "Приватбанк", МФО 303440, ЄДРПОУ 03898224) вказаний номер розрахункового рахунку та код ЄДРПОУ є невірним, не відповідає реквізитам товариства, а накладення арешту вчинено до не належного відповідача.

Крім того, звертає увагу суду на те, що у ПрАТ "Любомльське РТП" є діючий рахунок, а саме: № НОМЕР_2 , який відкритий у ПАТ "Приватбанк" 07.05.2007р., в підтвердження подав довідку. За таких обставин, в судовому засіданні доводить про те, що наказ господарського суду виконано шляхом стягнення коштів не з рахунку боржника, а іншої юридичної особи.

Також до матеріалів справи долучив:

-витяг із статуту ПрАТ "Любомльське РТП" про компетенцію голови наглядової ради товариства.;

-свідоцтво про державну реєстрацію ПрАТ "Любомльське РТП" від 05.05.2010р.;

-свідоцтво ВАТ "Любомльське РТП" від 28.02.1996 р.;

-довідки від ПАТ ТКБ "Приватбанк" про відкриття рахунку ПрАТ "Любомльським РТП" від 27.07.2011р.;

-довіреність № 1 від 17.06.2013р. на представництво та на право підпису поданої скарги.

Представник ВДВС в судове засідання повторно не прибув, разом з тим через відділ документального забезпечення та контролю подав:

- відзив за вх.№01-57/6064/19 від 03.06.2019р., в якому просить у задоволені скарги відмовити в повному обсязі;

- пояснення вх. № 01-57/6813/19 від 21.06.2019р. в якому скаргу не визнає, оскільки вважає, що строки пред`явлення до виконання наказу не порушено відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" і підстави для задоволення скарги відсутні.

Представник стягувача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення №4430102256726.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату видачі наказу суду).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України в редакції станом на дату видачі наказу суду).

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

20.02.2008 р. господарський суд Волинської області прийняв рішення по справі № 6/30-40, відповідно до якого постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Любомльське транспортне підприємство", м.Любомль, вул. Дружби 93 (рах. НОМЕР_1 в ВГРУ "Приватбанк", МФО 303440, ЄДРПОУ 03898224) на користь підприємця Лисого Віталія Володимировича, смт. Любомль, вул . Дружби,57/4 (рах. № НОМЕР_3 в Любомльському відділенні №7 РВ АТ КБ "Надра", м. Луцьк, МФО 303325 , ЄДРПОУ 2528516751) 117 384 грн. збитків (неотриманого доходу) та 1173 грн. 84 коп. витрат по державному миту,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборонити ВАТ "Любомльське РТП", м. Любомль, вул. Дружби,93 вчиняти будь-які дії стосовно відчуження нерухомого майна, яке належить відповідачу на суму 117 384 грн.

16.07.2008р. на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 6/30-40, рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008р. у цій справі було скасовано. В позові відмовлено.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2008р. у справі №6/30-40 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2008р. скасовано. Рішення від 20.02.2008р. господарського суду Волинської області залишено без змін.

26.11.2008р. Господарський суд Волинської області, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2008р. та рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008р. у справі 6/30-40 видав наказ №6/30-1 про примусове виконання рішення.

19.12.2008р. на підставі заяви підприємця Лисого В.В. від 18.12.2008р., головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 170/110, з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №6/30-1 від 26.11.2008р.

Згідно постанови ДВС Любомльського районного управління юстиції від 08.02.2011р. дане виконавче провадження було закінчено на підставі п. 4, ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що:

- 14.05.2010р. ВАТ "Любомльське РТП" звернулось до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі 6/30-40.

- ухвалою суду від 09.11.2010р. відмовлено ПрАТ "Любомльське РТП" в задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 20.02.2008р. у справі № 6/30-40 за нововиявленими обставинами.

- не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач оскаржив її до Львівського апеляційного господарського суду, відповідно до постанови, якого від 26.01.2011р. ухвалу господарського суду Волинської області від 09.11.2010р. та рішення господарського суд Волинської області від 20.02.2008р. у справі 6/30-40 скасовано із зобов`язанням прийняти нове рішення за даною справою.

- постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011р., за скаргою підприємця Лисого В.В., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. у справі № 6/30-40 скасовано. Ухвалу господарського суду Волинської області від 09.11.2010р. залишено без змін.

За таких обставин 23 травня 2011 року, підприємець Лисий В.В. , повторно звернувся до ВДВС Любомльського районного управління юстиції із заявою про примусове виконання наказу господарського суду від 26.11.2008р.

23.05.2011р. заступник начальника відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Сарапін В.І., виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 26643429 про примусове виконання наказу № 6/30-1 від 26.11.2008р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" (м. Любомль, вул. Дружби, 93) на користь підприємця Лисого Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ) 117384 грн. збитків (неотриманого доходу) та 1173грн.84коп. витрат по державному миту, 118грн. витрат на ІТЗ та зобов`язано боржника самостійно виконати наказ до 28.05.2011 р.

В межах даного виконавчого провадження були здійсненні заходи до примусового виконання рішення, а саме проведено реалізацію нерухомого майна, ВАТ "Любомльське РТП" а саме:

-будівлю лісопильної рами, заг.пл.420,1м2 за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 31 550, 00 грн.

-будівлю приміщення гуртожитку, пл.425, 0 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 34 300, 00 грн.

Не погоджуючись із даною постановою та діями державного виконавця, ПрАТ "Любомльське РТП", звернулось до суду із скаргою з вимогами визнати дії державного виконавця ВДВС Любомльського РУЮ Мучака М.О. про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на рухоме та нерухоме майно ПрАТ "Любомльське РТП" неправомірними, оскільки відповідач неналежний, та просив визнати дії державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Мучака М.О. та Сарапіна В.І. про реалізацію майна ПрАТ "Любомльське РТП" незаконними.

Ухвалою суду від 12.12.2011р. в задоволенні скарги ПрАТ "Любомльське РТП" на дії Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції у справі № 6/30-40 було відмовлено.

Отже, наказ господарського суду Волинської області № 6/30-1 від 26.11.2008 року про стягнення з ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" на користь підприємця Лисого В .В. 117384 грн. збитків (не отриманого доходу) та 1173,84 грн. витрат по державному мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом 27.07.2011р. виконано було частково на суму 64 042,97 грн., що підтверджується розпорядженнями про зарахування коштів на користь ПП Лисого В.В. , затвердженими начальником ВДВС Любомльського РУЮ 26.11.2010р., 26.11.2010р., від 27.07.2011р.Залишок заборгованості становить 54 632,87 грн.

03.05.2019р. підприємець Лисий В.В. звернувся до ВДВС із заявою від 02.05.2019р. про повернення виконавчого документу стягувачу №6/30-1 від 26.11.2008р.

Заступник начальника відділу Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Оліщук Д.Ю. на підставі постанови від 03.05.2019р. повернув вказаний виконавчий документ стягувачу, скасував інші заходи примусового виконання рішення, та у п.3 вказав, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 06.07.2019р.

03.05.2019р. стягувач - ФОП Лисий В.В. від 03.05.2019р., знову звернувся до ВДВС із заявою про примусове виконання наказу господарського суду Волинської області від 26.11.2008р. в частині, яка залишилась не виконаною.

07.05.2019р. старший державний виконавець Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчук М.В., повторно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №59031757 про примусове виконання наказу № 6/30-1 від 26.11.2008р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" на користь підприємця Лисого Віталія Володимировича боргу в сумі 54 632,87 грн.

В межах даного виконавчого провадження старший державний виконавець Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчук М.В. вчиняв наступні дії з примусового виконання рішення:

- 07.05.2019р. надіслав запит за №5451/3 до Головного управління Держспоживслужби у Волинській області про надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником;

- 07.05.2019р. надіслав виклик керівнику ВАТ "Любомльське транспортне підприємство" щодо сплати боргу за виконавчим документом №6/30-1 від 26.11.2008р. в сумі 54 632,87 грн.;

- 10.05.2019р. виніс постанову про об`єднання виконавчих провадження №37766096, №43142189, №47615345, №47958091, № 48889208, №59031757 у зведене виконавче провадження № 59067287;

- 10.05.2019р. виніс постанову про накладення арешту на майно боржника;

- 16.05.2019р. повторно надіслав виклик керівнику ВАТ "Любомльське транспортне підприємство" щодо сплати боргу за виконавчим документом №6/30-1 від 26.11.2008р. в сумі 54 632,87 грн.

Згідно ст. 12. Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, згідно приписів ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" законодавець визначив, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Враховуючи вищевикладене, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме: наказу №6/30-1 від 26.11.2008р. переривався пред`явленням його до виконання з 19.12.2008р. по 08.02.2011р., та з 23.05.2011р. по 03.05.2019р. та станом на 07.05.2019р. не закінчився.

Отже, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 6/30-1 від 26.11.2008р. в строк пред`явлення до виконання, якого не закінчився у зв`язку з його перериванням згідно Закону України "Про виконавче провадження", а тому дії державного виконавця Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчука Михайла Володимировича є правомірними.

Крім того, додаткові доводи скаржника, щодо визнання дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59031757 від 07.05.2019р., які викладені у поясненнях за вх.№01-57/7657/19 від 15.07.2019р. та полягають у тому, що у наказі господарського суду №6/30-1 від 26.11.2008р. про стягнення заборгованості на користь ФОП Лисого В.В. вказано боржника ВАТ "Любомльське РТП", однак борг стягнуто з іншої юридичної особи ПрАТ "Любомльське РТП" не можуть бути взяті до уваги суду, як підстава для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59031757 від 07.05.2019р.

Як вбачається із матеріалів скарги, ПрАТ "Любомльське РТП" та ВАТ "Любомльське РТП" є однією юридичною особою, яка має один код ЄДРПОУ 03569284, дана обставина підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПрАТ "Любомльське РТП" серія А01, №350125 від 05.05.2010р., та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ "Любомльське РТП" серія А00, №393015 від 28.02.1996 р.

Крім того, зміна найменування (типу) юридичної особи не є підставою втрати нею статусу сторони виконавчого провадження. У такому випадку зобов`язання державного виконавця прийняти до виконання судовий наказ, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання судового рішення на підставі виконавчого документа є належним способом судового захисту та не є виходом за межі повноважень суду.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. по справі №914/3587/14.

Отже, судом досліджено матеріали виконавчого провадження та встановлено, що виконавче провадження №59031757 відкрито за виконавчим документом №6/30-1 від 26.11.2008р. в строк пред`явлення до виконання, якого не закінчився, а дії державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому доводи скаржника спростовуються встановленими обставинами виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 передбачено, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" № 01-8/1427 від 18.11.2003).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що дії старшого державного виконавця Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Склянчука Михайла Володимировича про винесення постанови ВП №59031757 від 07.05.2019р. про відкриття виконавчого провадження є правомірними, а доводи скарги належними та допустимими доказами в розумінні приписів ГПК України не доведені, а тому в задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження, ст.ст. 234, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ухвалив:

1. В задоволенні скарги ПрАТ "Любомльське РТП" відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено та підписано 23.07.2019р.

Суддя В. М. Дем`як