ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.03.10Справа №2а-2039/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:
від позивача – Худяков, представник за дов.,
від відповідача – не з’явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сімферопольського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
до ОСОБА_1
про примусове видворення іноземця
Суть спору: Сімферопольський районний відділ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (далі - позивач) звернувся до Сімферопольського районного суду АР Крим із адміністративним позовом про примусове видворення за межі України громадянки Вірменії ОСОБА_1 (далі - відповідач). Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ч.2 ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”та мотивовані тим, що відповідач перебуває на території України без реєстрації та відповідних документів для проживання на її території.
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 11.12.09р. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 06.01.10р. справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Ухвалою Окружний адміністративний суд АР Крим від 11.02.10р. прийняв справу до свого провадження з присвоєнням справі номеру 2а-2039/10/14/0170.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день,час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить підпис на розписки про вручення повістки. Причин неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Згідно з пунктом 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський районний відділ Головного управління МВС України в АР Крим, який є органом внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи внутрішніх справ мають право звертатися до суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
На підставі викладеного, суд вважає, що Сімферопольський районний відділ Головного управління МВС України в АР Крим має право звертатися до адміністративного суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 06.12.1936 ріку народження, уродженка Вірменії, НОМЕР_1, виданий владою Вірменії 01.06.1999, строком дії до 01.06.2009р., прописана за адресою: АДРЕСА_1, прибула до України 29.10.2004р. через КПП «Сімферополь 010100». У даний час відповідач мешкає за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с.Гвардійське, вул.Гагаріна, 91. Свого житла, коштів не має, офіційно ніде не працевлаштована.
13.04.2008р. під час проведення перевірки документів відповідача, який проживав за адресою: АДРЕСА_2, було встановлено, що вона порушує Правіла в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995р. №1074, про що інспектором ВГІРФО Сімферопольського РВ МВС України в АР Крим був складений відповідний рапорт (а.с.3).
Також, судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП.
Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.04.2008р. відповідача визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП та вона була звільнена від адміністративної відповідності, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі №3-7929/08 припинено.
16.04.2008 начальником Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим затверджено рішення про видворення за межи України громадянки Вірменії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказаним рішенням вона була зобов’язана покинути територію України до 10.05.2008р. Вказане рішення доведено до відома відповідача під підпис (а.с.4,5). Згідно з відміткою у паспорті відповідача їй була встановлена заборона в’їзду на територію України на 6 місяців, тобто до 16.10.2008р.
08.12.2009р. ст. інспектором МК СГІРФО Сімферопольського РВ був складений рапорт, що громадянка Вірменії на цій час мешкає за адресою: Сімферопольський район, с. Гвардійське, вул.Гагаріна, 91, рішення від 16.04.2008р. не виконала.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на час розгляду справи цей іноземець проживає на території України без реєстрації. Свого житла, постійного місця роботи та коштів для перебування в Україні не мав і виїжджати з території України не збирався. Законні підстави для його подальшого перебування на території України відсутні, у зв'язку з чим ОСОБА_4 підлягає видворенню.
Також суд звертає увагу, що відповідно до постанови Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.04.2008р. відповідач звільнений від адміністративної відповідності, обмежившись усним зауваженням (а.с.8). Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Таким чином, обов'язковою умовою, що передує прийняттю рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства з України за таких підстав, є відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення. Разом з тим відповідно до статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Зазначене свідчить, що особа відбула покарання, відповіла перед суспільством і державою за свою протиправну поведінку і не має перед державою та суспільством ніяких зобов'язань, які б витікали з вчиненого правопорушення. Оскільки рішення відносно відповідача було прийнято 15.04.2008 року, а позивач звернувся до суду 10.12.2009 року, таким чином, згідно до вимог ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не була піддана адміністративному стягненню, тому не має підстав для прийняття рішення, щодо її примусового видворення.
Крім того, позивачем без поважних причин пропущений встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду. Докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами позивач суду не надав.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги Сімферопольського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в АРК про примусове видворення іноземця ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволені позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя Кірєєв Д.В.