Справа № 2-344/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого - судді АТАМАНЮКА Г.С.,

при секретарі - СУХОМЛИНОВІЙ Н.В.,  

з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

    До Бахчисарайського районного суду АР Крим звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_3. в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 4 271 грн. 75 коп., моральну шкоду у сумі 40 000 грн., суму грошової компенсації по догляду за ним у сумі 1 680 грн. 00 коп. (що передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р.) та витрати на правову допомогу у сумі 150 грн. 00 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що   05 березня 2007 року близько 20 години на трасі Сімферополь - Бахчисарай - Севастополь, водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на нього, як на пішохода, внаслідок чого йому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач ОСОБА_1 пройшов курс стаціонарного і амбулаторного лікування, на дане лікування були витрачені кошти. Позивач вважає, що   відповідно до ст. ст. 1167, 1168, 1187 ЦК України, він має право на відшкодування моральної шкоди з власника джерела підвищеної небезпеки, оскільки після ДТП він знаходився у лікарні з 05 березня 2007 р. по   13 березня 2007 року, де йому були проведені операції, а потім він ще тричі знаходився на лікуванні в стаціонарі. На відновлення здоров'я при лікуванні позивачем було витрачено 2 572 грн. 80 коп., а до теперішнього часу позивачем ще витрачено 1698 грн. 95 коп. Позивач зазначив, що в результаті ДТП йому заподіяна моральна шкода, оскільки він тепер постійно нервує, негативно змінився його образ життя, тривалий час він був прикований до ліжка, за ним постійно доглядали родичі, доглядають і в теперішній час, наслідки ДТП не дають позивачу змоги вести нормальний, активний образ життя, позивач є пенсіонером, інвалідом 2-ої групи, для відновлення здоров'я повинен позичати гроші в борг у родичів і не може їх повернути. Відповідач відмовляється відшкодувати позивачу моральну шкоду та матеріальні витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі відповідно до мотивів, викладених у позові. Позивач додатково пояснив, що внаслідок ДТП він отримав різні тілесні ушкодження, у зв'язку з чим впродовж тривалого часу він знаходився на стаціонарному лікуванні в Бахчисарайської центральної районної лікарні, що піддержується відповідними документами, після чого проходив курс амбулаторного лікування. Представник позивача зазначив, що   за фактом дорожньо-транспортної   пригоди у порушенні   кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відносно відповідача було відмовлено, але з вини власника джерела підвищеної   небезпеки позивачу заподіяна моральна та   матеріальна шкода внаслідок ушкодження здоров'я, яка повинна бути стягнута без вини власника на підставі закону. Представник позивача пояснила, що ОСОБА_1 поніс значну моральну та   матеріальну шкоду, щоб відновити здоров'я, а відповідач ОСОБА_3, який був звільнений від кримінальної відповідальності, не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну матеріальну і моральну шкоду відповідно до ст. ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3, сповіщений належним чином про місце, день і час слухання справи, в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив. Заперечень проти позову, або будь-яких заяв чи клопотань відповідач до суду не направив.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» в суд не з’явився, надіславши відгук на позов, згідно якому страхова компанія не погоджується з позовними вимогами, оскільки стосовно ОСОБА_3 відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, а тому даний випадок не є страховим.

У відповідності із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, заслухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню за наступними підставами:

Матеріали справи та пояснення позивача і його представника свідчать про те, що між сторонами склалися правовідносини, які виникають внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Постановою Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 08 травня 2007 року у порушенні кримінальної справи стосовно відповідача ОСОБА_3 відмовлено на підставі п. 2 ч. 6 КПК України - за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_3 05 березня 2007 року близько 20 години на автодорозі Сімферополь - Бахчисарай - Севастополь (31 км. + 100 м.), керуючі автомобілем «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, який рухався по своїй полосі руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який переходив проїжджу частину з порушенням п. 4.14 Правил дорожнього руху України. Як вбачається з даної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідач ОСОБА_3, керуючі автомобілем, не порушив вимог ПДР України і з технічної точки зору не мав можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_3 не тільки не порушив вимог ПДР України, але й не порушив і вимог Закону України «Про дорожній рух» та виконав покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 14,16 даного Закону, в тому числі забезпечив для інших учасників безпечні умови дорожнього руху.

Таким чином, саме діями позивача ОСОБА_1 була створена аварійна ситуація, яка вимусила водія ОСОБА_3 здійснювати заходи, передбачені п. 2.3. б) ПДРУ для забезпечення як особистої безпеки, так і безпеки пасажира автомобіля (що є дружиною відповідача), а також і безпеки самого позивача ОСОБА_1

Саме позивач ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, порушив вимоги Закону України «Про дорожній рух», та обов'язки пішохода, передбачені ст. ст. 14, 17 даного Закону, і своїми діями поставив себе та інших учасників дорожнього руху в небезпечне становище. Саме внаслідок порушення своїх обов'язків позивач і отримав тілесні ушкодження особисто. Крім того ОСОБА_1 поставив у небезпечне становище відповідача, внаслідок чого і відповідач мав загрозу своєму життю та здоров'ю, мав таку загрозу і його пасажир, а також внаслідок дій ОСОБА_1 було ушкоджено й майно відповідача.

З урахуванням даних обставин суд вважає, що ОСОБА_1 не має права на відшкодування матеріальної шкоди.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованими, оскільки, ці вимоги прямо передбачені законом. Так, відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна підлягає стягненню у разі заподіяння особі фізичного болю та страждань внаслідок заподіяння йому каліцтва або іншим пошкодженням здоров’я. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від вини особи, яка її спричинила.

Але суд, з урахуванням обставин справи, ступеню тяжкості завданих душевних страждань, вважає розмір стягнення моральної шкоди в сумі 40 000 грн. завищеним і, керуючись принципами розумності та справедливості, задовольняє позов частково, в розмірі 2 000 грн. шляхом стягнення даної суми з відповідача ОСОБА_3

У задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» слід відмовити, оскільки за законом та договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_3 та страховою компанією, не передбачений обов’язок страхової компанії по відшкодуванню моральної шкоди.    

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у вигляді 08 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АР Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий суддя                                                                       АТАМАНЮК Г.С.