ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року

м.Суми

Справа №585/2392/18

Номер провадження 22-ц/816/3558/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлов І. В.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2019 року в складі судді Машини І.М., ухваленого у м. Ромни, повне судове рішення складено - 03 квітня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 . Вирішити питання розподілу судових витрат.

Свої вимоги мотивувала тим, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У 2016 році шлюб між ними було розірвано, а починаючи з червня 2017 року їх старший син ОСОБА_3 став проживати з відповідачем. Вказує, що двічі зверталася до органів поліції із заявами про те, що відповідач без її згоди забрав їх сина до себе на постійне місце проживання. Пізніше відповідач перевів їх сина на навчання із ЗОШ № 2 до ЗОШ № 9. Зазначає, що вона працює на посаді економіста з фінансової роботи в ТОВ «ВП ПАРТНЕР», і за період з 01.08.2017 року по 31.01.2018 року її дохід склав 60 000 грн. Вона винаймає квартиру в новобудові та має комфортні умови проживання, у квартирі наявна зона для навчання та відпочинку дітей, що підтверджено актом депутата Броварської міської ради. Їх молодший син ОСОБА_4 , який з нею проживає, завжди приходить до школи охайно вдягнений, має належні умови для навчання та отримує допомогу від матері у навчанні.

Зазначає, що їх старший син ОСОБА_3 , який проживає з відповідачем має ознаки дитячого аутизму і, згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, має проживати разом з позивачем.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2019 року позов задоволено.

Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їхньою матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги думку його старшого сина ОСОБА_3 , який виявив бажання проживати разом з відповідачем, а також безпідставно дійшов висновку стосовно того, що в його родині іноді буває напружена ситуація. Зазначає, що в його новій сім`ї склалися нормальні та гармонійні взаємовідносини між усіма її членами. Жодного фізичного чи психологічного тиску з будь - чиєї сторони відносно будь - кого не існує, а тому їх старший син ОСОБА_3 почувається комфортно. Вказує, що він також, як і позивач має належні умови для проживання їх сина, працює офіційно у ТОВ «Техно - Воля», де після вирахування обов`язкових платежів отримує дохід в розмірі 7567,00 грн. на місяць. Крім того, його дружина від нового шлюбу отримує дохід у вигляді аліментів та допомоги по догляду за їх спільною дитиною. Зазначає, що його квартира є більшою за квартиру позивача, а тому він має змогу створити більш комфортні умови для проживання, навчання та розвитку їх спільного з позивачем сина. Вважає, що проживання їх сина ОСОБА_3 з відповідачем відповідатиме інтересам сина.

В іншій частині рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2019 року не оскаржується, а тому, відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України не переглядається.

Позивачем подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказує, що її син ОСОБА_3 дав вичерпні відповіді на запитання, що були поставлені перед ним учасниками цивільної справи та безпосередньо стосувалися предмету доказування, з урахуванням його віку та емоційного стану, під час проведення судового засідання. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, оскільки на даний час дитина проживає з батьком і навчається у школі, де у нього вже налагоджені відносини з вчителями.

Позивач просила рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що в родині батька, де проживає дитина, інколи буває напружена ситуація, що негативно впливає на психіку дитини, яка має діагноз аутизм. Місце навчання та проживання дитини було змінено примусово, без згоди на те матері, що значно вплинуло на свідомість дитини, сприйняття нею ситуації. Крім того, на відміну від відповідача, у позивача є більше можливості фінансово забезпечувати своїх дітей.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2006 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народився їх старший син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 народився їх молодший син ОСОБА_4 . (а.с. 6,7).

25 червня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. (а.с. 8).

У липні 2017 року позивачем укладено договір оренди однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10). Відповідно до п. 3.1 Договору ціна орендної плати становить 6000,00 грн. не враховуючи комунальні послуги. Згідно довідки ТОВ «ВП ПАРТНЕР» від 20.03.2018 за №20/03 вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно працює в TOB "BP ПАРТНЕР" з 01 серпня 2017 року, на час постановлення рішення займала посаду: економіста з фінансової роботи, дохід за період з 01.08.2017 по 31.01.2018 - склав 60 000,00 грн. (а.с.12).

З червня 2017 року відповідач забрав їх сина ОСОБА_3 на постійне місце проживання до себе, який до цього проживав разом із позивачем.

Згідно копії рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 10.04.2018 №256 вбачається, що виконком міської ради вирішив: надати ОСОБА_1 висновок до суду про визначення місця проживання її малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею, враховуючи інтереси дітей. Відмовлено ОСОБА_2 у наданні висновку до суду про визначення місця проживання його малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним. (а.с.13).

Відповідно до характеристики, наданої класоводом ОСОБА_8 та директором Броварської ЗОШ № 2 ОСОБА_9 , вбачається, що молодший син ОСОБА_4 навчається у школі з 01 вересня 2016 року. За період навчання зарекомендував себе як старанний, працелюбний учень. Має добре розвинену пам`ять, проявляє інтерес до навчання, але увага на уроці не завжди стійка. Має схильність до математики. Навички читання та письма розвинені на достатньому рівні. Пізнавальні здібності виявляються у допитливості, любить спостерігати, виявляє конкретне мислення. Нажаль, учень має занижену самооцінку щодо своїх успіхів у навчанні. ОСОБА_4 щедрий, чуйний, ввічливий, вихований. Завжди готовий прийти на допомогу. Хоча має друзів у класі, не любить роботу в групах, у парах. ОСОБА_4 проживає з мамою, так як батьки розлучені. До школи завжди приходить охайно одягнений, повністю забезпечений шкільним приладдям та посібниками. Мама приділяє належну увагу вихованню дитини. Вона цікавиться навчанням, регулярно відвідує школу. До порад вчителя завжди прислухається, допомагає синові у навчанні, створює всі умови для цього (а.с.17).

Згідно копії консультативного висновку української дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» від 14.04.2010, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ознаки дитячого аутизму з якісними порушеннями рецидивної соціальної взаємодії (а.с. 21).

Згідно копії заключення ЛКК від 26.09.2017 № 95 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз: «Дитячий аутизм». За станом здоров`я рекомендовано: індивідуальна форма навчання в ЗОШ на 2017-2018 навчальні роки (а.с.48).

Згідно копії витягу з протоколу засідання психолого - медико - педагогічної консультації від 15 вересня 2015 року № 1 (а.с. 49), встановлено психолого-педагогічний висновок: системне порушення пізнавальної діяльності, комунікативних функцій та соціальної взаємодії. Порушення інтелектуального розвитку до легкого рівня. Розлади розвитку шкільних навичок. Порушення активності з дефіцитом уваги. Порушення мовлення. Загальний недорозвиток мовлення ІІІ р., дисграфія. Контакт встановлюється поступово. Інтерес до співпраці з дорослим поверхневий. Предметно-практичні дії виконує, допомогу використовує. При зіткненні з труднощами з`являються прояви дезадаптації. Увага нестійка, розсіяна. Емоційно-вольова сфера неврегульована. Поведінка керована. Рекомендовано батькам: виховання посидючості, працездатності та витривалості, розвиток концентрації та стійкості уваги. Обстеження та спостереження у медичних фахівців. За умов інклюзивного навчання потребує супроводу асистента вчителя та 4 години для проведення корекційно - розвиткових занять. З вересня 2017 року ОСОБА_3 переведено до ЗОШ № 9.

Відповідно до характеристики від 19.01.2018, наданої класним керівником ОСОБА_10 та директором Броварської ЗОШ № 9 ОСОБА_11 (а.с. 19), вбачається, що учень ОСОБА_3 в Броварській ЗОШ № 9 навчається з 01 вересня 2017 року. Дитина має нормальний фізичний розвиток, відвідує уроки фізкультури, чергує в класі, не пропускає занять без поважних причин, дитина завжди охайно одягнена, забезпечена необхідним шкільним приладдям. ОСОБА_3 спокійний, до однокласників агресії не проявляє. Внаслідок проблем зі здоров`ям, учень навчається в інклюзивному класі, на уроках йому допомагають працювати асистенти вчителя. ОСОБА_3 має оцінки за перший семестр від 4 до 9 балів. Батьки ОСОБА_3 розлучені, хлопчик проживає з батьком. Батько допомагає сину виконувати домашні завдання, щоденно супроводжує до школи і забирає після занять, цікавиться навчанням та поведінкою дитини. Входить до ініціативної групи батьків 6 - г класу, яка займається організацією дозвілля своїх дітей (свята, відвідування музеїв, театру). ОСОБА_3 розповідає про відвідування гуртків та відпочинок з батьком.

07 березня 2018 року відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: « ОСОБА_1 » (а.с.87) і від цього шлюбу у них народилася дитина.

Відповідач знімає 2-х кімнатну квартиру, в якій мешкає він з сином ОСОБА_3 та його дружина із сином від першого шлюбу та їх спільною дитиною.

Відповідно до довідки ТОВ «Техно - Воля» відповідач працює на посаді директора вказаного підприємства та отримував заробітну плату після відрахування всіх необхідних платежів з грудня 2017 року по листопад 2018 року в розмірі 73174 грн. 50 коп.

Згідно з довідкою Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 153) відповідач сплачує аліменти на користь позивача. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.11.2018 року складає 20714,94 грн.

Водночас відповідно до наданої до суду довідки Державною фіскальною службою України від 09.01.2019 року на вимогу суду, відомості про доходи позивача за період з ІІІ кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2018 року відсутні. (а.с. 113). Проте, відповідно до довідки ТОВ «ВР «Партнер» від 26.02.2019 року вбачається, що позивач працює у вказаному товаристві на посаді заступника директора. Згідно довідки ВР «Партнер» від 20.03.2018 року заробітна плата позивача за період з 01.08.2017 року п 31.01.2018 року склала 60 000 грн. 00 коп. (а.с. 12).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Броварської міської ради, відповідачу визначено порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , який проживає з позивачем і встановлено такі дні зустрічі з дитиною: друга, четверта субота місяця з 9.00 до 20.00 год. неділі. (а.с. 151).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що обоє батьків бажають належно виконувати свої батьківські обов`язки, також обоє батьків мають самостійний дохід, позитивно характеризуються за місцем роботи.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 02 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що старший син позивача та відповідача по справі ОСОБА_3 бажає проживати з батьком, а також пояснення самої дитини ОСОБА_3 , який бажає в подальшому проживати з батьком, необхідно оцінювати критично, оскільки дитина при допиті на запитання, чому вона проживає саме з батьком, а не з мамою, ОСОБА_3 , в силу наявного у нього захворювання не зміг нічого пояснити, притому також бажає проживати разом із своїм молодшим братом, мешкає з матір`ю .

Крім того, колегія суддів враховує те, що дитина після припинення шлюбних відносин постійно проживала разом з матір`ю, але її місце проживання та місце навчання було змінено примусово, без згоди матері та без з`ясування думки самої дитини, що значно вплинуло на свідомість самої дитини та на можливість сприйняття нею ситуації. Більш того, колегія суддів враховує і ту обставину, що до примусової зміни місця проживання старшого сина ОСОБА_3 , останній проживав з матір`ю та молодшим братом ОСОБА_4 , який дуже сумує за рідним старшим братом і хоче щоб вони проживали разом. Крім того, сам ОСОБА_3 також виявляє бажання спілкуватись з молодшим братом та мамою. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що таке спілкування та спільне проживання рідних братів відповідатиме перш за все інтересам самого ОСОБА_3 . Більш того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у позивача більше фінансових можливостей забезпечувати своїх дітей, з огляду на те, що у позивача більші доходи за доходи відповідача. Крім того, відповідач із своєї заробітної плати в розмірі 9400 грн. 00 коп. із якої утримується податок в розмірі 1833,00 грн. сплачує аліменти на користь позивача. Крім того, на його утриманні перебувають спільна дитина від нового шлюбу: син ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитина другої дружини від першого шлюбу, а також нова дружина.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що викладені в його апеляційній скарзі стосовно того, що позивач не виконувала своїх батьківських обов`язків шляхом неодноразового залишення своїх дітей без догляду у нічний час зачиненими в квартирі, оскільки вказані обставини не було підтверджено будь - якими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (с. 6 ст. 81 ЦПК України). Пояснення молодшого сина ОСОБА_3 , як доказ вказаних обставин, колегія суддів не може прийняти до уваги з огляду на його вік та особливості його дитячого сприйняття ситуації, а також на можливість впливу на свідомість молодшого сина ОСОБА_3 з боку його батька. Також колегія суддів не може прийняти до уваги і доводи відповідача стосовно того, що позивач погодилася на спільне проживання з ним їхнього сина ОСОБА_3 та звернулася до виконавчого комітету Броварської міської ради про визначення їй порядку участі у виховання сина ОСОБА_3 , рішенням якого від 13.12.2017 року № 777 було встановлено їй порядок участі у вихованні сина, з огляду на те, що відповідачем вищевказане рішення виконавчого комітету не надавалося і воно відсутнє в матеріалах справи. Посилання відповідача на те, що позивач в період з ІІІ кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2018 року не отримувала доходу, що посвідчується довідкою Державної фіскальної служби України також є безпідставними, оскільки не були підтверджені в ході апеляційного розгляду справи та суперечать іншим доказам, наявним у справі, зокрема, довідці ТОВ «ВР «Партнер» від 26.02.2019 року з якої вбачається, що позивач працює у вказаному товаристві на посаді заступника директора. Згідно довідки від 20.03.2018 року заробітна плата позивача за період з 01.08.2017 року п 31.01.2018 року склала 60 000 грн. 00 коп. (а.с. 12). З огляду на це наявні докази свідчать лише про те, що ТОВ «ВР «Партнер» не подавало звітність за позивача до Державної фіскальної служби України, а не про те, що у позивача відсутні доходи. Водночас, питання подання звітності за позивача до Державної фіскальної служби України знаходиться поза предметом розгляду даної справи.

З огляду на те, що будь - яких доказів, що свідчили б про те, що визначення місця проживання дітей разом з позивачем може зашкодити її інтересам, в ході розгляду справи надано не було, а також аналізуючи кожен аспект відносин позивача та відповідача до дітей, висвітлений під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 липня 2019 року

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов