ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2019 року Справа 160/6700/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про визнання наказу про звільнення протиправним та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до прокуратури Дніпропетровської області, в якій просить:

- визнати протиправним Наказ прокуратури Дніпропетровської області від 02.04.2015 року № 798к;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 року, зазначена вище справа була розподілена судді Кальнику В.В.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що надані позивачем копії додатків не завірені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом даного позову є правомірність Наказу прокуратури Дніпропетровської області від 02.04.2015 року № 798к.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, оскаржуваний наказ відповідачем було прийнято 02 квітня 2015 року, з яким він був ознайомлений. Тобто, позивач мав право оскаржити цей наказ не пізніше ніж 02.05.2015 року (місячний строк), однак, із позовною заявою позивач звернувся 16.07.2019 року, тобто після закінчення місячного строку звернення до суду, установленого законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

16.07.2019 року разом з адміністративним позовом подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного позову.

Заява обґрунтована тим, що 03 квітня 2015 року засобом поштового зв`язку позивачем було направлено до прокуратури Дніпропетровської області заяву, в якій він просив відкликати його рапорт на звільнення та, відповідно, не звільняти його із займаної посади.

Станом до 06 липня 2019 року позивачу не було відомо про стан розгляду вказаної заяви. Будь-якого повідомлення, щодо розгляду вказаної заяви, або будь-якого іншого позивач не отримував до 06 липня 2019 року, оскільки зворотна адреса, яка вказана у листі, а саме, АДРЕСА_1 , є адресою проживання його колишньої дружини з якою, як зазначає позивач, він не проживає та не підтримує жодних стосунків.

В заяві позивачем вказано, що 06 липня 2019 року його колишньою дружиною було повернуто ряд особистих речей, що зберігалися за її місцем проживання, та, зокрема, й поштове відправлення від 03 квітня 2015 року.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає незаконним своє звільнення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за захистом свої прав та законних інтересів.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що позивач був ознайомлений з Наказом, враховуючи тривалий проміжок часу, який пройшов з моменту звільнення до моменту звернення позивача до суду з позовною заявою, а саме більше чотирьох років, під час якого позивачем не здійснювалось жодних дій щодо отримання оскаржуваного Наказу та трудової книжки, суд приходить до висновку, що позивачем надано позов із порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду.

При цьому ч.5 ст.122 КАС України не встановлює дату початку відліку, з якої місячний строк звернення до суду відраховується, а тому із застосуванням аналогії закону (ч.6 ст.7 КАС України) суд вважає, що такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в даному випадку з моменту ознайомлення з Наказом.

Європейський суд з прав людини в пункті 35 рішенні від 12 березня 2013 року у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (Заява N 20347/03) зазначив, що пункт 1 статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом <…>. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб <…>. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою <…>.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що жодних доказів наявності поважних об`єктивних обставин, що перешкоджали позивачу звернутись до суду у встановлений законодавством строк із вказаними позовними вимогами, позивачем не надано та в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не зазначено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані в заяві обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного позову - відмовити.

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із поясненнями стосовно поважності пропуску строку звернення до суду; всіх документів (їх копій), долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до ч.5 ст.94 КАС України

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.

Суддя В.В. Кальник