ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.03.10Справа №2а-2224/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Нижньогірського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 14.07.2009 №0002101700/0.
Ухвалою Нижньогірського районного суду АР Крим від 14.12.09р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим передано за предметною підсудністю до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.02.2010 адміністративну справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим повідомленням від 14.07.2009 №0002101700/0 позивачу пред’явлено вимогу про сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 3720,33 грн. на підставі п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Не погодившись з вищезазначеною вимогою позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судове засідання не з’явився. 01.02.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, та надав письмові пояснення до адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином – судовою повісткою. 23.02.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява про розгляд справи без участі його представника та надав заперечення на адміністративний позов у яких відповідач зазначив, що проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, оскільки оскаржуване податкове повідомлення від 14.07.2009 №0002101700/0 прийнято на законних підставах.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 25 жовтня 1966 року у с. Садове, Нижньогірського району АР Крим. Під час приватизації радгоспу «Весна» їм були отримані акції у кількості 41337 шт., номінальною вартістю 0,25 грн. згідно акту приймання-передачі акцій від органу приватизації до працівників від 16.10.2002. На підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 17.07.2008, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою від повільністю «Фінком трейдінг» №20-167-08/Б/292 прості іменні акції ВАТ «Радгосп «Весна» були продані ним за 24802,20 грн.
Як свідчать матеріали справи позивач 10.03.2009 року надав до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим декларацію про доходи, одержані з 01.01.2008 по 31.12.2008. В розділі 1.2 зазначеної декларації позивачем відображено доход від продажу акцій по договору від 17.07.2008 №20-167-08/Б/292 в сумі 24802,20 грн., сума утриманого податку – 0,00 грн. На підставі зазначеної декларації позивачем був проведений розрахунок суми податку, а відповідачем прийнято податкове повідомлення від 14.07.2009 №0002101700/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 3720,33 грн. відповідно до п.4.1, пп.4.2.13 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8, пп.9.6.1, пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-IV (надалі –Закон №889). Вказане податкове повідомлення було вручено позивачу поштою 16.07.2009, що позивачем не оскаржується та не заперечується.
Станом на день розгляду справи нарахована сума податку з доходів фізичних осіб позивачем до бюджету не сплачена.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 17.07.2008 року та акт виконаних зобов’язань по зазначеному договору купівлі-продажу, відповідно до яких позивачем продано ТОВ “ФІНКОМ ТРЕЙДІНГ” прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Радгосп “Весна” у кількості 41337 штук номінальною вартістю 0,25 грн. за договірною вартістю продажу – 0,60 грн.; загальна вартість акцій по договору –24802,20 грн.
Як свідчить розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету у том числі в у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту грошові кошти в сумі 24802,20 грн., отримані позивачем, були визначені як доход - інвестиційний прибуток, а сума податку була нарахована відповідно до п.9.6 статті 9 зазначеного Закону. У зв’язку з чим відповідач дійшов висновку, що даний інвестиційний актив був дарований (перезданий, наданий як пожертвування або одержаний іншим способом безкоштовно) платнику податку – позивачу, тобто вважається придбаним за нульовою ставкою. При подальшому продажу платником податку такого інвестиційного активу інвестиційним прибутком вважається вся сума доходу, одержаного внаслідок такого продажу. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що сума податку, який повинен сплатити позивач, складає 3720,33 грн. (24802,20 грн. х 15% (ставка податку)).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме плану приватизації державного підприємства радгосп “Весна” Нижньогірського району, що затверджений 29.12.1999, працівникам підприємства, що приватизується, та прирівняним до них особам (списки №1 та №2) безоплатно передається частина державного майна, вартість якого визначається як результат множення вартості майна, що приходиться на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по АР Крим і кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. В даному плані визначено, що акції вартістю 15741915,50 грн., що складає 25% акцій плюс одна акція, тимчасово залишаються в державній власності, а акції в кількості 75% мінус 1 акція (4722573,50грн.) - безоплатно передаються працівникам підприємства та прирівняним до ним особам. За договором від 29.02.2000 безоплатної передачі акцій ВАТ “Радгосп “Весна” працівникам ВАТ “Радгосп “Весна” та прирівняним до них особам (п.1.2) акції передаються безоплатно відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, (п.2.2) право власності на об’єкт приватизації переходить до працівників з моменту підписання акту прийому-передачі. Згідно договору від 16.10.2002 безоплатної передачі акцій ВАТ “Радгосп “Весна” працівникам ВАТ “Радгосп “Весна” та прирівняним до них особам відповідно до уточненого плану приватизації працівникам передано 6296766 шт. акцій, що складає 25% акцій плюс одна акція статутного фонду.
Відповідно до довідки ВАТ “Радгосп “Весна” від 10.09.2009 №750 вказані акції відповідно до сертифікату акцій були безкоштовно отримані позивачем у власність під час приватизації державного майна ВАТ “Радгосп “Весна”.
Суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” (надалі – Закон №290) цей Закон визначає особливості правового регулювання приватизації державного майна в агропромисловому комплексі. Відповідно до вимог статті 1 даного Закону приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 5 Закону №290 приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Згідно зі ст.6 Закону про приватизацію працівникам підприємства, що приватизується, та прирівняним до них відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону, особам безоплатно надається частка державного майна (акції), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства. Розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Відповідно до пункту 7 Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затверджено наказом Фонду державного майна України від 09.08.1996 №903 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.1996 за №496/1521) розподіл безоплатно переданого майна між працівниками радгоспу та прирівняними до них особами здійснюється відповідно до їх трудової участі; загальні збори КСП затверджують положення про порядок розподілу майна радгоспу, переданого безоплатно та на платній основі. Відповідно до цього положення правління КСП визначає нові розміри пайових внесків членів КСП.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що під час приватизації майна Радгоспу “Весна право на безоплатне отримання акцій такого підприємства після його перетворення у відкрите акціонерне товариство мали право лише працівники такого підприємства та прирівняні до них особи (тобто колишні працівники), які своєю працею (трудова участь) приймали участь у створенні його активів, зокрема, виробляли продукцію для її наступного продажу та отримання грошових коштів тощо. Оскільки, відповідно до зазначених вимог Закону №290 та п.7 Положення акції повинні розподілятися відповідно до трудової участі працівників підприємства (в тому числі і колишніх), суд приходить до висновку, що працівник такого підприємства повинен був докласти певних зусиль під час роботи на підприємстві, що свідчить про передачу акцій не безумовно без будь-яких витрат з боку платника податку, а за наявності певних умов та результатів праці в радгоспі.
На підставі викладеного, суд зазначає, що позивач мав право на отримання вказаних акцій лише у випадку, якщо він був працівником радгоспу “Весна” та своєю працею приймав участь у створенні активів вказаного державного підприємства – радгоспу “Весна”, які у наступному були передані до статутного фонду ВАТ “Радгосп “Весна”.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів того, що радгосп “Весна” було реорганізовано шляхом приватизації у ВАТ “Радгосп “Весна” з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів. Відповідач також не повідомив суду, що ОСОБА_1 не був на час приватизації вказаного підприємства його працівником або отримав безоплатно акції ВАТ “Радгосп “Весна” з порушенням зазначеного порядку.
Згідно статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання порядку сплати податків з доходів фізичних осіб, а також застосування відповідальності за порушення такого порядку встановлено відповідно Законами України "Про податок з доходів фізичних осіб" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до вимог п. “в” п.1.3 Закону №889 дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений п.9.6 ст.9 даного Закону.
Згідно з вимогами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
Суд зазначає, що даним Законом не встановлено визначення витрат, понесених у зв'язку з придбанням інвестиційного активу, не наведений перелік витрат, не має вказівка на їх обов’язкове здійснення лише в матеріальній або грошовій формі тощо.
Суд також зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. З урахуванням особливості правового регулювання приватизації державного майна в агропромисловому комплексі, встановленого Законом №290 визначені спеціальні практичні дії громадян для отримання акцій – трудова участь працівників підприємства, що приватизується, або прирівняних до них осіб. Таким чином, будь-яка діяльність позивача, пов'язана із створення активів радгоспу та продукції, що в наступному може бути продано за грошові кошти способами, не забороненими чинним законодавством, є правомірною інвестиційною діяльністю. Той факт, що за виконання роботи позивач отримував відповідну зарплату або інші види грошових виплат, не може свідчити про те, що він не мав права на отримання акцій в процесі приватизації, та про те, що позивач отримав акції без здійснення відповідних витрат.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що вказані акції були отримані позивачем без здійснення будь-яких витрат з боку позивача, оскільки інвестиційний актив вважається придбаним за нульовою ставкою лише у випадку, коли він подарований платнику податку чи успадкований платником податку.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Відповідачем не доведено укладення між позивачем з однієї сторони та радгоспом “Весна” або ВАТ “Радгосп “Весна” договору дарування акцій у кількості 41337 шт. Більш того, матеріалами справи підтверджено, що вказані акції були отримані позивачем саме у процесі приватизації у зв’язку з тим, що він була працівником радгоспу.
Що стосується твердження відповідача про те, що до дарування інвестиційного активу фактично прирівнюється його одержання іншим способом безкоштовно, то суд зазначає, що відповідач не послався на жоден нормативно-правовий акт, що встановлює таке визначення.
Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких відомостей про обсяг зусиль та витрат позивача, що були ним докладені під час праці в радгоспі “Весна”, які є обов’язковою умовою та підставою для отримання позивачем частки державного майна (акцій) новоствореного в процесі приватизації підприємства - ВАТ “Радгосп “Весна”.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що оформлення відповідачем податкової декларації не є безумовною підставою для задоволення позову. Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач при оформленні декларації не усвідомлював положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в повному обсязі покладався на законність та добросовісність дії працівників податкового органу, яки надавали йому консультацію по оформленню зазначеного документу. Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень, до яких відноситься відповідач, є упередженими.
Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень, до яких відноситься відповідач, не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.
Керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим від 14.07.2009 №0002101700/0.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанська Т.С.