ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2007 р.                                                                              Справа  № 19/183

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"   

 

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Верстатник"

         

про стягнення в сумі 5 000 грн. 00 коп.

Суддя  Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Вашета С.П.       

Від відповідача : представник не з'явився     

 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 5000,00 грн., з яких 3904,00 грн. сума заборгованості за виконані роботи по технічному обслуговуванню та  ремонту автомобіля, 1000,00 грн. боргу за отриманий товар (автогума з регенерації) та 96 грн. боргу за виконані роботи по підготовці до ремонту автомобіля. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з’явився,про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. За таких обставин суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.    

   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Суд виходив з такого.

На замовлення відповідача позивачем виконано технічне обслуговування і ремонт автомобіля Renault MASOR, д.н. 048 88 РО, про що складено акт виконаних робіт від 27.07.2006 р. № 764 та виписано рахунок № 1613 від 27.07.2006 р. на суму 9056 грн. 00 коп.

Відповідачем частково оплачено виконані роботи в сумі 5152,00 грн. згідно платіжного доручення № 699 від 26.09.2006 р. Таким чином борг відповідача по рахунку № 1613 від 27.07.2006 р. становить 3904,00 грн.

Відповідно до накладної від 14.06.2006 р. № 657 позивач передав відповідачу автогуму з регенерації в кількості 2 шт., які останнім отримані за довіреністю від 14.06.2006 р. серії ЯММ № 094302.

Рахунок № 272 від 14.06.2006 р. про сплату коштів в сумі 2574,00 грн. за отриману автогуму відповідачем оплачено частково в сумі 1574,00 грн. (пл.дор. № 518 від 24.07.2006 р.). Заборгованість складає 1000,00 грн.

Окрім того, на замовлення відповідача позивачем виконано підготовку до ремонту автомобіля КРАЗ, д.н. 064 15 РО, про що складно акт виконаних робіт від 03.07.2006 р. № 668 та виписано рахунок № 1526 від 03.07.2006 р. на суму 96 грн. 00 коп. Зазначений рахунок відповідачем не оплачено.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 5000,00 грн. ( 3904,00 + 1000,00 + 96,00 = 5000,00).

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції між сторонами здійснювались на підставі усної домовленості без оформлення договору та визначення строку виконання зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як встановлено судом, вимога про сплату боргу за виставленими рахунками № 1613 від 27.07.2006 р., № 272 від 14.06.2006 р., № 1526 від 03.07.2006 р. позивачем відповідачу не направлялась.

Відповідно до роз’яснення ВГСУ від 11.04.2005 р. № 01-8/344 надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів не вважається пред’явленням вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а є виконанням процесуального обов’язку позивача згідно ст. 56 ГПК України.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що за відсутності вимоги, обов’язок відповідача про сплату коштів за вказаними рахунками не настав.

З урахуванням вищевикладеного позивачу в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Витрати по сплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, у разі такої сплати, на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75  811, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

 Суддя                                              Тимошенко О.М.

Повний текст рішення підписано "27" червня 2007 р.