КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6988/2019 Головуючий у 1 інстанції - Войнаренко Л.Ф.

Унікальний номер справи № 363/3994/16-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня2019 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Вербової І.М.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцової Олени Вікторівни, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі - продажу, витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцової О.В., треті особи: Вишгородська РДА Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І., ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі - продажу, витребування нерухомого майна, визнання права спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог вказувала, що з 12 жовтня 2007 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

03 квітня 2012 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя.

За час перебування у шлюбі, а саме 02 серпня 2008 року, подружжям було придбано земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана земельна ділянка була придбана на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, 02.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б., за реєстровим № 7230 та на підставі якого на ім`я ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Вказувала, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо поділу спільного сумісного майна, у квітні 2012 року позивач звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Вишгородського районного суд Київської області від 11 серпня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Броварської державної адміністрації Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності, однак, отримала відмову щодо здійснення державної реєстрації права власності. Підставою відмови стало існування державної реєстрації права власності за іншою особою, а саме згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22559780 від 03.07.2015, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В., право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3 , яке остання набула на підставі договору купівлі - продажу зазначеної земельної ділянки від 03.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. за реєстровим номером 2582.

Вказувала, що за час розгляду цивільної справи у Вишгородському районному суді Київської області про поділ спільного майна подружжя, відповідач здійснив неправомірне відчуження спільної земельної ділянки, без погодження та інформування її, як співвласника нерухомого майна.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцової Олени Вікторівни, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі - продажу, витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Скасовано арешт накладений на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2016 року на земельну ділянку площею 0,0160 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що в договорі чітко зазначено, що дружина покупця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , у своїй заяві, підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом, дала згоду на укладення договору про купівлю зазначеної в договорі земельної ділянки в період знаходження її з покупцем (відповідачем) в зареєстрованому шлюбі.

Вказує, що відповідачем ОСОБА_2 в судовому порядку не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Звертає увагу суду на те, що правомірність відчуження спірної земельної ділянки залежить від вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , щодо визнання права приватної спільної власності на земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що основними вимогами в цьому спорі є встановлення факту набуття права особистої приватної власності та визнання права власності на земельну ділянку (в позовній заяві позивача таких вимог не заявлено), а інші вимоги про витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди є похідними від першої вимоги.

Представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Представник відповідача ОСОБА_3. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення.

Представник приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцової О.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 , 3-і особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковомузадоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що з 12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 .

03 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 03 квітня 2012 року, яке набрало законної сили.

02 серпня 2008 року, відповідачем ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу земельної ділянки, 02.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б., за реєстровим № 7230.

На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 02 серпня 2008 року, на ім?я ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право власності серія НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Із зазначеного договору купівлі-продажу вбачається, що ОСОБА_1 як дружина давала свою згоду на придбання зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначена земельна ділянка належала позивачу та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності як придбана в період шлюбу.

Як убачається з матеріалів справи, 03.07.2015 ОСОБА_3 придбано у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу земельної ділянки, 03.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О.В., за реєстровим № 2582.

На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 03 липня 2015 року, на ім?я ОСОБА_3 . виготовлено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

06 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 147 010 гривень, строком на один рік, з кінцевим терміном повернення до 06 грудня 2017 року. Вказаний договір позики від 06.12.2016 був укладений сторонами у довільній письмові формі та засвідчений особистими підписами.

06 грудня 2016 року ОСОБА_4 зобов?язався надати в позику ОСОБА_3 147010 гривень не пізніше 06 грудня 2017 року, а ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов?язань передбачених п. 1.1. Договору передала в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором іпотеки від 06 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. за реєстровим № 3312.

Згоди на відчуження земельної ділянки позивач ОСОБА_1 не надавала, із нотаріальної справи вбачається, що ОСОБА_2 при відчуженні земельної ділянки повідомив нотаріуса, що він є одноособовим власником земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 та в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року по цивільній справі № 363/1485/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя скасовано.

19 жовтня 2017 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 16.01.2018.

Як установлено судом апеляційної інстанції, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.04.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вищенаведені судові рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції послався на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, зазначивши, що в задоволенні позову про поділ спільного майна подружжя було відмовлено і це рішення має приюдиційне значення для вирішення даної справи.

Однак, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового рішення.

Як вбачається із копії рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, судом відмовлено у позовних вимогах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення факту набуття права особистої приватної власності та визнання права власності, що не є ідентичними вимогами з вимогами про визнання майна спільною сумісною власністю.

Крім того, в цьому ж рішенні зазначено, що суд вважає встановленим, що до складу майна, набутого подружжям за час шлюбу сторін по справі, слід віднести спірну земельну ділянку ( а.с.88)

Тобто судом встановлено, що спірна земельна ділянка набута в період шлюбу сторін і є не особистою , а спільною сумісною власністю ОСОБА_1 .

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ст.. 369 ч.4 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0610 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, то укладення 03.07.2015 договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О.В., за реєстровим № 2582 без згоди ОСОБА_1 тягне його недійсність , так як при цьому порушуються вимоги закону щодо згоди с піввласника на відчуження спільної власності.

Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_2 правомірно вчинив договір купівлі-продажу із ОСОБА_3 оскільки його шлюб із ОСОБА_1 було на той час розірвано, не відповідає вимогам закону, оскільки факт розірвання шлюбу між подружжям не позбавляє одного із подружжя права власності на спільне майно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О.В., за реєстровим № 2582 недійсним підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію прав , вчинених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. в задоволенні зазначених позовних вимог повинно бути відмовлено.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, який недійсним не визнаний та на час розгляду даної справи не припинений і не розірваний. У зв`язку із перебуванням земельної ділянки під іпотекою в реєстрі заборон існує обтяження щодо зазначеної земельної ділянки.

Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у скасуванні реєстрацій щодо подальших дій із спірною земельною ділянкою, на яку накладена заборона на підставі договору іпотеки, який позивачкою не оспорюється.

Колегія суддів також відмовляє у задоволенні позовних вимог про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності сторін по справі, так як такі вимоги в межах даного позову не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надала суду належних доказів, а саме висновку експертизи про можливі варіанти поділу земельної ділянки в натурі.

Судом також не вбачається підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, так як позивачем не надано доказів на підтвердження того, в чому полягає моральна шкода, не доведено її розмір та не зазначено, з яких правових підстав вона підлягає стягненню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у визнанні договору купівлі-продажу недійсним та по справі повинно бути постановлено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги повинні бути частково задоволені в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, а в решті рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 375 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року в частині відмови у визнанні договору купівлі-продажу недійсним скасувати та постановити в цій частині нове рішення , яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 3 липня 2015 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О.В., за реєстровим № 2582 недійсним.

В решті рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2019 року.

Суддя - доповідач:

Судді: