№2-2956/10

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2010  року         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого           Процько Я.В.,

               з участю секретаря     Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” від 01.03.2010 року про забезпечення позову ,-

ВСТАНОВИВ:

 ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулось в суд з позовом до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Представник позивача 01.03.2010 року подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави №02/07/855м від 21.02.2007 року та обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України та шляхом тимчасового вилучення (заборону видачі) їм паспорта для виїзду за кордон до повного виконання ними своїх договірних зобов’язань.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України суд заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За положеннями Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, застосувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з також заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

21.02.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір застави майна №02/08/855м про те, що в заставу в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №02/07/855М від 21.07.2007 року прийнято телевізори марки Sony та JVS, комп’ютер марки DELL Intel Pentium 3 та принтер марки Epson.

Зважаючи на те, що майно, на яке ПАТ КБ “ПриватБанк” просить накласти арешт , згідно договору застави майна №02/07/855м від 21.02.2007 року вже передане ОСОБА_1 в заставу та зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, суд не вбачає за можливе накласти арешт на заставне майно.

Щодо вимог представника позивача в частині обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України шляхом тимчасового вилучення (заборону видачі) їм паспорта для виїзду за кордон, враховуючи відсутність такого виду забезпечення позову у Цивільно-процесуальному кодексі України, на норми якого посилається позивач, а також те, що прийнятим засобом забезпечення позову суд обмежить права та обов’язки громадянина, передбачені положеннями Конституції України, суд не вбачає підстав для задоволення визначеного заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 року №9, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” від 01.03.2010 року про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення – відмовити.

Головуючий                 підпис:

Копія вірна.

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду                         Процько Я.В.