Справа № 161/14016/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І. Б.

Провадження № 22-ц/802/744/19 Категорія: 26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

представника позивача - Домальчука Р.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2015 року

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з даним позовом, обгрутнтовуючи позовні вимоги тим, що 16 березня 2015 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків №AY2-7776-Ф/15-RIV, відповідно до якого банк відкриває клієнту рахунок, здійснює видачу платіжної картки та здійснює розрахунки за операціями з використанням платіжної картки.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач користувався коштами банку і станом на 24 квітня 2015 року у нього утворилася заборгованість в сумі 54 590,54 грн.

У зв`язку з наведеним позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 54 590,54 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 545,91 грн.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2015 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2015 року у розмірі 54 590,54 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2016 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при користуванні ОСОБА_2 платіжною карткою ПАТ АБ «Укргазбанк» та знятті готівки з його рахунку у нього виникла заборгованість перед банком. Проте суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивач не довів належними і допустимими доказами розмір заборгованості відповідача за договором. Оскільки банк надав суду розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за договором, згідно якого загальна сума заборгованості становить 54 590,54 грн, з яких: заборгованість за овердрафтом - 52 811,78 грн., нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом- 1 778,76 грн. Однак згідно розрахунку не зрозуміло яким чином (виходячи з яких сум та арифметичних дій) банком визначена заборгованість за овердрафтом у розмірі 52 811,78 грн., і представник позивача не зміг пояснити цей вказаний розмір суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року рішення Апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення апеляційного суду та передаючи справу на новий апеляційний розгляд, касаційний суд у своїх висновках вказував на те, що суд апеляційної інстанції при скасуванні рішення суду першої інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи докази та зробив передчасний висновок про недоведеність розміру заборгованості.

У своїх вказівках суд касаційної інстанції вказував на те, що при новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно урахувати наведене, надати оцінку усім доказам у справі та установити дійсні обставини у даній справі.

Частиною першою статті 417 ЦПК України передбачено, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, наведені вище вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року, є обов`язковими під час нового апеляційного розгляду даної справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в даній справі, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконував, заборгованість не погасив.

З такими висновками місцевого суду колегія суддів погоджується, вважає їх обґрунтованими і такими, що узгоджуються з нормами матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2015 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № AY2-7776-Ф/15-RIV комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків на умовах тарифного плану «PRO-Запас+» у гривні шляхом випуску клієнту міжнародної платіжної картки Visa Electron не персоналізованої із щомісячним оборотом за рахунком більше 50 000 грн (а.с.6).

З виписки за договором № AY2-7776-Ф/15-RIV за період з 16 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року вбачається, що 17 березня 2015 року на рахунок ОСОБА_2 надійшов переказ в сумі 149 000 грн.(а.с.7).

У цей же день ОСОБА_2 у Польщі провів сім операцій з карткою по зняттю готівки - польської валюти - на загальну суму 25 400 злотих. Дата цих операцій по рахунку - 20 березня 2015 року. Сума списання коштів (гривня) з рахунку по карткових операціях здійснених у валюті відмінній від валюти рахунку(польський злотий) відповідно до умов укладеного договору становила 195 314,28 грн.

18 березня 2015 року ОСОБА_2 провів дві операції з карткою в Україні по зняттю готівки - гривні, на загальну суму 3 540 грн. Дата цих операцій по рахунку - 19 березня 2015 року.

Отже, всього було списано коштів по карткових операціях на суму 198854,28 грн. у зв`язку з чим виникла заборгованість за користування овердрафтом в сумі 52 811,78 грн(198 854,28 грн - 149 000 грн. + 2957,50 грн. комісій).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за договором загальна сума його заборгованості становить 54 590,54 грн, з яких: заборгованість за овердрафтом - 52 811,78 грн., нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом- 1 778,76 грн. (а.с.9).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Частиною першою статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини першої статті 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з частинами першою, другою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частинами першою та другою статті 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту 8.4. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Внаслідок курсової різниці, яка мала місце під час здійснення транзакції іноземної валюти за обмінним курсом банка-еквайра, та обмінного курсу купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку на момент обробки операції банком-емітентом, виникла заборгованість за картковим рахунком відповідача.

Згідно із статтею 28 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ між банками учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями електронних платіжних засобів нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з рахунка клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішньобанківський кліринг.

Відповідно до пункту 3 розділу IX Постанови національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» емітент зобов`язаний разі виконання користувачем платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, здійснювати перерахунок суми за операцією в порядку, визначеному договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

16 березня 2015 року ОСОБА_2 підписав заяву-анкету на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «ощадних» рахунків та підписанням цього документа акцептував публічну пропозицію банку на укладення договору, яка була опублікована у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщена на сайті цього банку, і беззастережно приєднався до умов цього договору (а.с.6).

У договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «ощадних» рахунків (а.с.3-5) передбачено, що:

«приєднанням до цього договору клієнт погоджується: - із здійсненням банком перерахунку суми операції, що здійснена у валюті, відмінній від валюти «ощадного» рахунку», у валюту «ощадного» рахунку за курсом, який визначається як поточний комерційний курс купівлі (продажу) валюти банком по операціях з використанням платіжних карток, що діє на дату списання коштів з «ощадного рахунку» клієнта; - із тим, що при здійсненні перерахунку суми операції у валюту «ощадного» рахунку можуть виникнути курсові різниці внаслідок того, що курс перерахунку по видаткових клієнтських операціях не може відрізнятися на день проведення операції та на день списання коштів з рахунку клієнта; - із тим, що в результаті виникнення курсових різниць при перерахунку суми операції у валюту «ощадного» рахунку у клієнта може виникнути заборгованість перед банком, яка підлягає погашенню в повному обсязі» (пункт 3.14);

«на умовах цього договору у клієнта може виникати заборгованість перед банком в разі зміни курсів валют і надходження до клірингу інформації про операцію в іноземній валюті в сумі більшій, ніж та, яку еквайр (платіжна система) попередньо надіслав емітенту в платіжному повідомленні і яку було блоковано на «ощадному» рахунку клієнта для забезпечення його зобов`язання за здійсненою операцією (пункт 6.3)»;

«клієнт погоджується з тим, що зазначена в пункті 6.3. договору заборгованість має бути погашена в день її виникнення. У разі відсутності залишків коштів на «ощадному» рахунку в національній валюті України та/або ненадходження коштів на «ощадний» рахунок клієнта в національній валюті України, погашення заборгованості здійснюється за рахунок кредиту, який виникає на «ощадному» рахунку клієнта в разі неможливості виконання ним зобов`язань за договором за рахунок власних коштів (овердрафту)» (пункт 6.4);

«у разі непогашення овердрафту (кредиту) в день його виникнення, сума непогашеної заборгованості за овердрафтом визнається простроченою та наступного банківського дня переноситься на рахунки простроченої заборгованості» (пункт 6.5);

«на суму простроченої заборгованості за овердрафтом банк нараховує проценти у валюті овердрафту виходячи з тарифів даного договору» (пункт 6.6).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, при користуванні ОСОБА_2 платіжною карткою ПАТ АБ «Укргазбанк» та знятті готівки з його рахунку у нього виникла заборгованість перед банком. Відповідно до умов договору 20 березня 2015 року ОСОБА_2 у зв`язку з виникненням заборгованості надано овердрафт на загальну суму 52 811,78 грн. і на цей овердрафт банком нараховані відсотки за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування дозволеним овердрафтом - 1 778,76 грн. Загальний розмір заборгованості становить 54 590,54 грн., що підтверджується випискою за договором № AY2-7776-Ф/15-RIV та розрахунком заборгованості.

А тому дослідивши вищевказані умови укладеного договору, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «ощадних» рахунків.

На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про задоволення позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відповідає вимогам закону.

Суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що укладений між ним та банком договір не передбачав отримання будь-яких кредитів, спростовуються вищенаведеними умовами договору (пункти 6.4-6.7).

Крім того, безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що його не ознайомили зі змістом договору, спростовується його підписом у заяві-анкеті № AY2-7776-Ф/15-RIV від 16 березня 2015 року, з якої вбачається, що він прийняв публічну пропозицію банку, яка опублікована у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщена на сайті банку, а також, що всі умови договору йому зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення, що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, а є власним суб`єктивним тлумаченням відповідачем норм права та обставин справи, яким суд дав відповідну правову оцінку.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді