Справа № 420/4316/19

УХВАЛА

19 липня 2019 року          Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень № 589-І та № 590-І від 11.07.2019 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень № 589-І та № 590-І від 11.07.2019 року.

18.07.2019 року від представника позивача, також, надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

Зупинення дії оскаржуваного рішення № 589-І від 11.07.2019 року «Про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови Корнован- ОСОБА_2 » та зупинення дії оскаржуваного рішення № 590-І від 11.07.2019 року «Про покладання обов`язків сільського голови» до моменту вирішення справи по суті;

Заборони державному реєстратору проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи – Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (код за ЄДРПОУ 04378876) до моменту вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначає, що під незаконним головуванням виконуючого обов`язки Тузлівського сільського голови Семещенка Олексія Олександровича, 11.07.2019 року було незаконно, всупереч діючому законодавству, проведено позачергове засідання Тузлівської сільської ради, на якому прийнято ряд рішень, в тому числі про дострокове припинення повноважень Тузлівського сільського голови Корнован- ОСОБА_2 .  Незаконно прийняті рішення на даний момент є підставою для проведення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу – Тузлівську сільську раду. На даний час між учасниками справи існує спір та реальна загроза внесення неправомірних та незаконних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із чим необхідно забезпечити позов.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд дослідив заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання  та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Таким  чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність рішень Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 11.07.2019 року № 589-І та № 590-І.

На думку суду, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову  не належить до задоволення.

Наведені у ч.2 ст.150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Підставою для звернення до суду із вказаною заявою стали доводи позивача відомостей, що оскаржувані рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 11.07.2019 року № 589-І та № 590-І на даний час є підставою для внесення змін до відомостей про юридичну особу.

При цьому, позивач не надає у якості додатку до заяви, доказів на підтвердження вказаного факту.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

З огляду на заяву про забезпечення позову, вона складається тільки з тверджень про можливе теоретичне нанесення шкоди інтересам позивача.

Будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд робить висновок, що клопотання про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 133,150, 151, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень № 589-І та № 590-І від 11.07.2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого  апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до п.15.5 Розділу VII Перехідні Положення КАС України.

          Суддя                                                                                                      Н.В. Бжассо