ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року                                                                                  справа №2а-17/10/2370

10 год. 15 хв.                                                                                                                  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання – Руденко Ю.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представників позивача – ОСОБА_2 (за усною заявою), ОСОБА_3 (за довіреністю),

представника відповідача – Рябокінь З.Р. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в м. Черкаси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

       Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м. Черкаси про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001202303 від 14.08.2009 року.

       Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідачем, в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95  неправомірно було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та просить скасувати його.

15.02.2010 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати неправомірними та скасувати рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001502303 від 18.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 в розмірі 1020 грн. та № 0001202303 від 14.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 13349 грн. 44 коп. – подвійної вартості не облікованих товарів за цінами їх реалізації за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

В судовому засіданні позивач та представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали повністю, позов просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача  у судовому засіданні позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що позивачем не спростовано фактів порушень встановлених перевіркою за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій 07.08.2009 року, оскаржувані рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а тому  просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.06.2005 року.

07.08.2009 року на підставі Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»,  «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на серпень 2009 року, затвердженого головою ДПА у Черкаській області 30.07.2009 року та направлень № 005814 від 03.08.2009 року та № 005946 від 06.08.2009 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій , а саме магазину, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка, 1,  за результатами якої складено акт № 001467 від 07.08.2009 року.

В ході перевірки 07.08.2009 року о 14 год. 02 хв. в магазині за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність ОСОБА_1 встановлено факт реалізації 1 пачки цигарок «Мальборо», 1 пляшки пива «Славутич» та 1 пляшки алкогольного напою «Секс на пляжі», усього на загальну суму 18 грн. 80 коп. Продавець позивача  ОСОБА_5 отримала готівку номіналом 100 грн., видала товар, решту та розрахунковий документ (чек), з якого  перевіряючими було встановлено проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів. Проведеною перевіркою готівкових коштів за реалізовані товари на місці проведення розрахунків, встановлено, що фактично на час перевірки рахувалося 268 грн. 25 коп., а відповідно до денного звіту РРО повинно було рахуватись 255 грн. 60 коп. Невідповідність суми готівкових коштів за реалізовані товари склала 12 грн. 65 коп., на які продавцем позивача складено покупюрний  опис. Перерахунок готівкових коштів здійснено власноручно продавцем позивача ОСОБА_5, опис наявних готівкових коштів підписано останньою без зауважень.

Перевіркою книги ОРО встановлено невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 15.02.2009 року, 02.07.2009 року, 26.07.2009 року та не зберігання фіскальних (звітних) чеків № 2381, № 2463 протягом встановленого терміну.

Також перевіркою встановлено, що товар в кількості 60 найменувань на суму 6674 грн. 72 коп. є не облікованим, так як книга обліку доходів і витрат не велась з 01.08.2009 року по 07.08.2009 року.

Таким чином, за результатами перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 9, 11, 12, 13 ст. 3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В цей же день працівник позивача була ознайомлена з актом перевірки, отримала другий примірник акту, але від підписання акту перевірки відмовилась, про що було складено акт відмови від підпису.

За результатами  проведеної перевірки, на підставі акту № 001467 від 07.08.2009 року та згідно п. п.4, 6 ст.17, ст.ст. 20, 21, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», 14.08.2009 року ДПІ у м. Черкаси винесено рішення № 0001202303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14177 грн. 69 коп. (340 грн. – за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків + 340 грн. – за не зберігання фіскальних звітних чеків протягом встановленого терміну + 85 грн. – за проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів + 13349 грн. 44 коп. – за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації + 63 грн. 25 коп. – п’ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність сум готівкових коштів).

Не погоджуючись із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій позивач оскаржив рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001202303 від 14.08.2009 року до Державної податкової адміністрації України у Черкаській області.

За результатами розгляду скарги ДПА у Черкаській області прийнято рішення № 20616/25-010 від 29.09.2009 року, згідно якого рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001202303 від 14.08.2009 року про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14177 грн. 69 коп. залишено без змін, а скаргу підприємця – без задоволення.

17.11.2009 року ДПА в Черкаській області прийнято рішення про внесення змін до рішення про результати розгляду скарги № 25480/25-010 від 17.11.2009 року, яким внесено зміни до рішення № 20616/25-010 від 29.09.2009 року про результати розгляду скарги, згідно якого на підставі п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  збільшено суму застосованих штрафних санкцій на 1020 грн.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 6382/А/25-0315 від 10.12.2009 року ДПА в Черкаській області залишено без змін рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001202303 від 14.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням рішення ДПА у Черкаській області від 17.11.2009 року № 25480/25-010 про внесення змін до рішення ДПА у Черкаській області  від 29.09.2009 року № 20616/25-010  про результати розгляду скарги СПД – фізичної особи ОСОБА_1, а скаргу – без задоволення.

Позивач вважає, що рішення відповідача № 0001202303 від 14.08.2009 року в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13349 грн. 44 коп. є неправомірним  та таким, що підлягає скасуванню, оскільки невідомо яким чином та з якого розрахунку відповідачем визначено не оприбуткований товар в кількості 60 найменувань  на суму 6674 грн. 72 коп.

Представники позивача та позивач в судовому засіданні пояснили, що згідно даних книги обліку доходів і витрат на кінець липня місяця 2009 року виведено залишок товарно-матеріальних цінностей в сумі 26144 грн. 57 коп. З 01.08.2009 року по 07.08.2009 року закупівля товару не здійснювалася. Сума, на яку було реалізовано товар в цей період становить 2567 грн. 50 коп.

Крім того, під час судового розгляду справи позивач та представники позивача наполягали, що згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач може добровільно вести бухгалтерський облік тільки для нарахування амортизації, щоб збільшити свої витрати на суму амортизаційних відрахувань.

 Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Таким чином, суд зазначає, що положення зазначеного Закону не розповсюджується на позивача як фізичну особу – підприємця.

Щодо порушень виявлених при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.    

Відповідно до вимог пункту  12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 року № 265 (далі – Закон № 265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.93 р. N 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за N 64 (із змінами та доповненнями).

Роз'яснення щодо ведення обліку доходів та витрат фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та сплати ними фіксованого податку надано листом ДПА України від 30.08.2001 р. N 11741/7/17-0517.

Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма N 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 р. N 17-0117/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1269.

Пунктом 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. N 10 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі Книги у такому порядку:

Графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу.

Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.

Показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.

Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюються квартальні декларації.

Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.

Перевірка обліку руху товарів безпосередньо на місці проведення підприємницької діяльності провадиться податковим інспектором виключно на день перевірки, після чого робиться запис за такою формою: дата, "перевірено", посада, звання, прізвище та ініціали перевіряючого і підпис. Запис повинен заповнювати один повний рядок. Вилучення Книги з місця проведення торговельної діяльності не допускається. Встановлені при перевірці порушення до Книги не записуються, а відображаються в акті або протоколі.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно пояснень свідка відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні та наданої позивачем копії книги обліку доходів та витрат № 16/3034512230 (а. с. 19 – 23), судом встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки 7 серпня 2009 року було правомірно зафіксовано факт порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Приписами статті 21 Закону N 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону N 265,  фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Пунктом 9 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Суд зазначає, що ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» № 199 усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин.

Якщо торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

У разі коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то, відповідно, і фіскальні звітні чеки не друкуються.

У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Враховуючи вищезазначене, обов'язкове роздрукування фіскального звітного чека щоденно є вимогою п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіркою книги ОРО ФОП ОСОБА_1 07.08.2009 року було встановлено невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків 15.02.2009 року, 08.07.2009 року та 26.07.2009 року та незберігання фіскальних звітних чеків № 2381, № 2463 протягом встановленого терміну зберігання (3 роки), внаслідок чого відповідачем було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, усього на загальну суму 1700 грн. (340 грн. (17 грн. х 5) х 5 чеків), штрафні (фінансові) санкції в сумі 680 грн. було застосовано згідно рішення № 0001202303 від 14.08.2009 року, згідно рішення № 0001502303 від 18.11.2009 року – в сумі 1020 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач оскаржив до суду рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502303 від 18.11.2009 року, рішення № 0001202303 від 14.08.2009 року оскаржується позивачем лише в частині застосування санкцій в сумі 13349 грн. 44 коп. – розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами їх реалізації за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Проте, судом встановлено, що нероздрукування фіскального звітного чеку 15.02.2009 року  підтверджується копіями контрольних стрічок № 2292-1 від 14.02.2009 року та № 2294-1 від 16.02.2009 року (а. с. 25-27), наданими позивачем.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що 15.02.2009 року було неробочим днем.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження роздрукування фіскальних звітних чеків 26.07.2009 року та 02.07.2009 року та зберігання  фіскальних звітних чеків № 2381 та № 2463 протягом встановленого терміну зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем п. п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відповідно і правомірності застосування до позивача відповідачем фінансових санкцій  згідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502303 від 18.11.2009 року та рішення № 0001202303 від 14.08.2009 року в частині застосування санкцій в сумі 13349 грн. 44 коп. – розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами їх реалізації за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 79, 86,  97, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,    

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 3 березня 2010 року.

Головуючий                                        

                     С.О. Кульчицький