ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/270/19 Справа № 201/13949/15-ц Головуючий у першій інстанції: Ходаківський М.П. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Левцунову І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») про визнання недійсним пункту договору, визнання дій неправомірними, визнання розірвання договору недійсним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 29 серпня 2013 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» на зберігання грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 та нарахування відсотків за депозитом на цей же рахунок, з якого 17 квітня 2015 року було списано грошові кошти у розмірі 15513,22 доларів США. Звернувшись до банку за роз`ясненням причин того, що відбулося, ОСОБА_1 було повідомлено про розірвання вказаного договору за ініціативою банку, оскільки внаслідок технологічного збою, який мав місце під час проведених позивачем операцій, курс долара США по відношенню до гривні відображався некоректно, що призвело до фактичного проведення операцій за заниженим курсом, у зв`язку із чим та у відповідності до п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківських послуг, яким визначений обов`язок клієнта погасити заборгованість, що виникла внаслідок курсової різниці через технологічний збій обладнання, банком було прийнято рішення про розірвання договору банківського вкладу та списання грошових коштів. При розірванні договору депозитного вкладу відповідачем були порушені умови цього договору щодо повідомлення іншої сторони правочину про намір розірвати договір із зазначенням дати його розірвання, а відповідні пункти Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Приватбанк» щодо перекладення повної відповідальності на клієнта банку за несправності в роботі обладнання банку, позивач вважає такими, що порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживача». 16 червня 2017 року відповідач перерахував позивачу частину вкладу у розмірі 196808,40 грн., що еквівалентно 7566,64 доларам США. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсними пункти 1.1.2.9 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 серпня 2013 року по 01 жовтня 2015 року, пункт 1.1.2.9 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 березня 2014 року по 01 травня 2014 року, п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківський послуг на 01 червня 2014 року, п. 1.1.2.1.9 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 липня 2014 року по 01 вересня 2014 року, п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківський послуг на 01 жовтня 2014 року, п. 1.1.2.1.9 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 листопада 2014 року по 01 березня 2015 року, п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 квітня 2015 року по 01 червня 2015 року, п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківський послуг на період з 01 серпня 2015 року по 01 жовтня 2015 року, до яких ОСОБА_1 приєднався при укладенні договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року та внаслідок чого з рахунку були списані грошові кошти у розмірі 15513,22 доларів США; визнати недійсним розірвання договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року; стягнути з відповідача на користь позивача за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року вклад у розмірі 16096,57 доларів США; відсотки за період з 09 квітня 2015 року по 01 вересня 2015 року в сумі 1041,18 доларів США; відсотки за період з 02 вересня 2015 року по 16 червня 2017 року у розмірі 4772,05 доларів США; відсотки за період з 17 червня 2017 року по 15 серпня 2017 року у розмірі 295,09 доларів США; стягнути із відповідача на користь позивача суму трьох відсотків річних за користування вкладом (23663,21 доларів США) за період з 02 вересня 2015 року по 16 червня 2017 року у розмірі 33838,08 грн., а також суму трьох відсотків річних за користування вкладом (16096,57 доларів США) за період з 17 червня 2017 року по 15 серпня 2017 року у розмірі 2504,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року позов задоволено частково, вирішено визнати недійсними пункт 1.1.2.9. актуальних станом на 29 серпня 2013 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, пункт п. 1.1.2.1.9 актуальних станом на 16 січня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та пункт 1.1.2.1.11 актуальних станом на 17 квітня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку щодо обов`язку клієнта у разі виникнення заборгованості держателя по картковому рахунку в результаті технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках погасити її протягом 30 днів з моменту виникнення; визнано недійсним розірвання договору № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року за ініціативою ПАТ КБ «Приватбанк»; стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 залишок вкладу за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року у розмірі 16096,57 доларів США з можливістю конвертації цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 відсотки за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року у розмірі 6108,32 дол. США з можливістю конвертації цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, з яких: за період з 09 квітня 2015 року по 01 вересня 2015 року - 1041,18 доларів США, за період з 02 вересня 2015 року по 16 червня 2017 року - 4772,05 доларів США, за період з 17 червня 2017 року по 15 серпня 2017 року - 295,09 доларів США. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 36342,08 грн. в якості трьох відсотків річних за порушення грошового зобов`язання із повернення вкладу. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 6136,69 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалення у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 29 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.», за умовами якого позивач передає відповідачу грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) з нарахуванням відсотків на суму вкладу в розмірі 11% річних строком по 01.09.2015року включно (а.с. 13).

Сторонами договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року погоджено усі істотні умови договору вкладу, зокрема, строк дії договору, розмір нарахування відсотків, порядок розірвання договору, тощо (а.с. 13).

Відповідно до пункту 1 вказаного вище договору, вкладник може поповнювати свій вклад. Загальна сума поповнення протягом кожного календарного місяці не повинна перевищувати суму, що встановлена банком.

Дія договору припиняється після виплати вкладнику всієї суми вкладу разом із процентами, належними вкладнику відповідно до умов договору (п. 4 договору).

Пунктом 7 договору передбачено, що якщо по закінченню 6 місяців вкладник не заявив банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк.

Згідно п. 8 договору вкладу, якщо банк заперечує проти продовження вкладу, він письмово або через SMS-повідомлення повідомляє вкладника про це не пізніше, ніж за 2 календарних дні до закінчення строку вкладу.

Також, у пункті 13 договору вкладу визначено, що договір оформлюється у двох примірниках. Один примірник договору видається клієнту, а інший зберігається у банку. При укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису голови правління банку, а також відтворюється відбиток печатки банку технічними друкарськими пристроями.

У пункті 21 договору зазначено про можливість його дострокового розірвання, за умови попередження один одного за два банківські дні до дати розірвання договору.

З тексту даного договору від 29.08.2013 року, який роздрукованого 08 квітня 2015 року, вбачається, що станом на 08 квітня 2015 року залишок вкладу позивача становить 23663,21 доларів США (а.с. 13 у т. 1).

Суд звертає увагу, що факт розміру вкладу позивача у сумі 23663,21доларів США, станом на 08 квітня 2015 року, за вказаним вище депозитним договором - визнається банком, що стверджується, зокрема, змістом вищевказаного депозитного договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.», що викладений у належній письмовій формі, дійсність якого не оспорюється.

Відповідач надав суду оригінал анкети-заяви про приєднання ОСОБА_1 до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» від 15.06.2015 року, відповідно до якої позивач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 59). Анкета-заява не містить інформації про те, в якій редакції Умови та Правила погоджено банком з позивачем. Текст Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» у будь-якій редакції позивачем не підписувався.

На заяви ОСОБА_1 щодо причин та підстав списання грошових коштів у розмірі 15513,22 доларів США з депозитного рахунку, відкритого на ім`я позивача за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року, відповідач листом №20.1.0.0.0/7-20150429/1526 від 13 травня 2015 року повідомив, зокрема, що таке списання грошових коштів відбулося на підставі п. 1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», яким передбачено, що у разі виникнення заборгованості власника по картковому рахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках клієнт зобов`язується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення, та оскільки внаслідок технологічного збою в системі ПАТ КБ «Приватбанк», який мав місце під час проведення ОСОБА_1 операцій, курс валюти був відображений некоректно, операції фактично були проведені за значно нижчим курсом, що призвело до обґрунтованого списання грошових коштів з депозитного рахунку (а.с. 18, 19-21).

ПАТ КБ «Приватбанк» було також надано висновок від 16 січня 2015 року №ZAKL-2015/1-16922 служби безпеки ПАТ КБ «Приватбанк» за фактом виникнення заборгованості за картами клієнтів Дніпропетровського РУ внаслідок p-2p-переказів у Приватбанк (Європа), згідно із яким внаслідок проведення ОСОБА_1 операцій із застосуванням заниженого курсу долара США по відношенню до гривні, банк зазнав збитків та зазначено, що відповідно до п. 1.1.2.1.9 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення заборгованості держателя за картрахунком внаслідок курсової різниці, технічних помилок в роботі обладнання та в інших випадках клієнт зобов`язується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту виникнення (а.с. 81-83).

Також встановлено, що 28 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із письмовою заявою (вх. №323524) про видачу суми вкладу за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року у розмірі 23663,21 доларів США разом із належними до виплати за цим договором відсотками у зв`язку із закінченням 01 вересня 2015 року строку дії договору (а.с. 161).

Листами ПАТ КБ «Приватбанк» від 25.09.2015 року, від 23.10.2015 року та від 20.11.2015 року було надано відповіді із проханням зачекати, оскільки спеціалісти ПАТ КБ «Приватбанк» шукають необхідну інформацію (а.с. 162-164).

Згідно змісту позовних вимог (уточнених), 16 червня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» було перераховано позивачу частину грошових коштів в сумі 196808,40 грн., що станом на день перерахування еквівалентно 7566,64 доларів США, що також підтверджується випискою ПАТ «Альфа-Банк» від 19 червня 2017 року з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (а.с. 160) та копією заяви ОСОБА_1 від 24 лютого 2017 року щодо перерахування грошових коштів на його рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 169).

03 березня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» було отримано заяву ОСОБА_1 про неможливість отримання грошових коштів та навіть інформації за станом рахунків через заборону ідентифікації клієнта, у зв`язку із чим позивач просив скасувати заборону на ідентифікацію його як клієнта, вказати причини такої заборони та перерахувати залишки грошових коштів на рахунки позивача (а.с. 168). Однак, відповідачем у повному розмірі грошові кошти позивачу у добровільному порядку не виплачені.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення статті 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, місцевим судом правильно встановлено, що 29 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено у належній простій письмовій формі договір №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» на умовах, що визначені безпосередньо у тексті договору, який підписаний позивачем та банком з використанням факсимільного відтворення підпису Голови Правління Банку, а також відтворення відбитку печатки банку технічними друкарськими пристроями, відповідно до п. 13 даного договору. Дійсність даного договору у передбаченому діючим законодавством порядку сторонами не оспорюється, що визнано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що Умови та Правила надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» не відповідають вимогам статті 1059 ЦК України щодо обов"язкової письмової форми договору банківського вкладу (депозиту), тобто не являються складовою вищевказаного договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.».

Так, Умови та Правила надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» у будь-якій редакції позивачем не підписувались, що визнається сторонами, підтверджується письмовими матеріалами справи, змістом позовної заяви та апеляційної скарги.

В договорі №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» зазначено, що вкладник підтверджує ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг і приєднується до них; однак, відсутня інформації про те, в якій саме редакції, з яким змістом Умови та Правила погоджено банком і позивачем.

Згідно анкети-заяви про приєднання ОСОБА_1 до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» від 15.06.2015 року, позивач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 59). Анкета-заява не містить інформації про те, в якій редакції, з яким змістом Умови та Правила погоджено банком з позивачем.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису вкладника, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору; такий висновок узгоджується з відповідною правовою позицією суду касаційної інстанції, що викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16, від 22 березня 2017 року у справі №6-2320цс16.

Отже, до спірних правовідносин положення Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» застосуванню не підлягають, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними пункту 1.1.2.9. актуальних станом на 29 серпня 2013 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, пункту п. 1.1.2.1.9 актуальних станом на 16 січня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та пункту 1.1.2.1.11 актуальних станом на 17 квітня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку щодо обов`язку клієнта у разі виникнення заборгованості держателя по картковому рахунку в результаті технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках погасити її протягом 30 днів з моменту виникнення. В зазначеній частині оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача.

Крім того, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним розірвання договору № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року за ініціативою ПАТ КБ «Приватбанк», зважаючи на наступне.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність жодної з підстав визнання правочину недійсним, що передбачені вказаними вище правовими нормами; згідно змісту позовної заяви, позивач посилається на фактичні обставини, що свідчать не про недійсність правочину, а про неналежне виконання банком умов депозитного договору, - тому в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним розірвання договору необхідно відмовити.

При вирішенні позову в частині вимог щодо стягнення з банку на користь позивача грошових коштів за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року, колегія виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданих суду письмових доказів, змісту апеляційної скарги, пояснень представника банку у судовому засіданні, відповідач визнає факт укладення між сторонами зазначеного вище договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року; також відповідачем визнається факт розміру вкладу позивача у сумі 23663,21 доларів США станом на 08 квітня 2015 року, що зазначено безпосередньо у депозитному договорі.

Виходячи з викладеного, встановивши, що до спірних правовідносин положення Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» застосуванню не підлягають, - колегія дійшла висновку про неправомірність застосування банком до правовідносин з позивачем за вказаним вище договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» положень зазначених Умов та Правил.

Суд приймає до уваги, що за умовами договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» вклад у розмірі 23663,21 доларів США підлягав поверненню позивачу 01.09.2015 року, зважаючи на те, що 28 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із письмовою заявою (вх. №323524) про видачу суми вкладу за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» у розмірі 23663,21 доларів США разом із належними до виплати за цим договором відсотками у зв`язку із закінченням 01 вересня 2015 року строку дії договору (а.с. 161).

Однак, умови договору банком належним чином виконані не були, позивачу 16 червня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» було перераховано лише частину вкладу в сумі 196808,40 грн., що станом на день перерахування було еквівалентно 7566,64 доларів США, що підтверджується наведеними вище письмовими доказами.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неповернута сума вкладу за договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» у розмірі 16096,57 доларів США (23663,21 доларів США - 7566,64 доларів США); безпідставно ненараховані банком проценти за депозитним договором за період з 09.04.2015 року по 01.08.2015 року включно у розмірі 1041,18 дол. США, із застосуванням процентної ставки, що складає 11% річних.

Враховуючи зміст п. 4 договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.», де сторонами передбачено, що дія договору припиняється після виплати вкладнику усієї суми вкладу разом з процентами, належними вкладнику відповідно до умов договору; приймаючи до уваги, що банком безпідставно не виконано вказану вище письмову вимогу позивача від 28 серпня 2015 року про своєчасне повернення йому всієї суми вкладу (а.с. 161); враховуючи, що відповідачем не доведено, що після 01.09.2015 року сума вкладу була перерахована банком з депозиту на вклад позивача "до запитання", - місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з банку на користь позивача процентів за депозитним договором за ставною 11% річних за період з 02.09.2015 року по 16.06.2017 року у розмірі 4772,05 дол. США та за період з 17.06.2017 року по 15.08.2017 року в сумі 295,09 дол. США, відповідно до змісту позовних вимог, враховуючи часткове повернення банком позивачу суми вкладу у розмірі 7566,64 доларів США 16 червня 2017 року.

Встановивши, що вимога позивача від 28 серпня 2015 року про повернення йому всієї суми вкладу (а.с. 161) банком, відповідно до умов депозитного договору, не виконана, що свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми у розмірі 36342,08 грн. за період з 02.09.2015 року по 15.08.2017 року, з урахуванням змісту позовних вимог, розміру простроченого зобов"язання за період з 02.09.2015 року по 16.06.2017 року у сумі 23663,21 дол. США та за період з 17.06.2017 року по 15.08.2017 року (згідно змісту позовної заяви) у розмірі 16096,57 дол. США., із застосуванням курсу валют НБУ станом на 15.08.2017 року (100 дол. США = 2504,0 грн.).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що апеляційна скарга не містить доводів щодо непогодження із зазначенням в оскаржуваному рішенні про можливість конвертації грошових сум, що присуджені до стягнення з відповідача в іноземній валюті, в національну валюту на день здійснення платежу, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення рішення місцевого суду в частині стягнутих з банка на користь позивача грошових сум - без змін.

Колегія звертає увагу, що посилання апелянта на те, що у позивача виник борг перед банком внаслідок низки грошових переказів із застосування неправильного курсу валют - є недоведеним та не спростовує викладених вище висновків апеляційного суду, адже договором №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» не передбачено можливості невиконання банком умов цього договору у зв"язку з неправильним застосуванням курсу валют при проведенні грошових переказів за участі позивача.

Крім того, колегія звертає увагу, що банк самостійно визначає курс валют та здійснює операції щодо грошових переказів. Здійснення контролю за курсом валют при проведенні банківських операцій та технологічною роботою банківських комп`ютерних систем відноситься до компетенції працівників банку.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів неправомірних дій позивача, що призвели до збою програмного забезпечення банку, тощо. Наданий суду висновок від 16 січня 2015 року №ZAKL-2015/1-16922 служби безпеки ПАТ КБ «Приватбанк» не є належним доказом шахрайських дій особи, адже діючим законодавством визначено спеціальну процедуру доказування та визнання особи винною у вчиненні злочинних дій.

Доказів, що відповідають положенням ст.ст. 77 - 80 ЦПК України, на спростування висновків суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача зазначених вище грошових сум, в порядку виконання умов депозитного договору, - суду не надано, клопотань про витребування доказів судом, зокрема, про призначення відповідної судової експертизи, банком не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Колегія звертає увагу, що згідно змісту апеляційної скарги, рішення місцевого суду в частині залишених без задоволення позовних вимог не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року в частині визнання недійсними пункту 1.1.2.9. актуальних станом на 29 серпня 2013 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, пункту п. 1.1.2.1.9 актуальних станом на 16 січня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та пункту 1.1.2.1.11 актуальних станом на 17 квітня 2015 року Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку щодо обов`язку клієнта у разі виникнення заборгованості держателя по картковому рахунку в результаті технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках погасити її протягом 30 днів з моменту виникнення; в частині визнання недійсним розірвання договору №SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року за ініціативою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») про визнання недійсними пунктів Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, визнання недійсним розірвання договору - відмовити.

В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді