Справа № 308/12118/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Тхір О.А., при секретарі судового засідання Віраг Е.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Балаж Марина Василівна, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання іпотечного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Балаж Марина Василівна, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання іпотечного договору недійсним.

16.07.2019 представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, за якою вона просить суд у порядку забезпечення позову накласти арешт на нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № НОМЕР_1 ). Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження), окрім запису про накладення арешту, стосовно нерухомого майна: нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заяви зазначив, що на момент подання даного позову до суду, на майно, що є предметом оскаржуваного іпотечного договору було накладено обтяження безпосередньо іпотекою та двома арештами накладеними органами ДВС, а саме, реєстраційний № арешту 8335676 від 26.11.2013 р. та реєстраційний № арешту 11540870 від 26.08.2011р. (Копія Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно... наявна в матеріалах справи) відтак застосовувати заходи забезпечення позову на момент подання позову до суду не було необхідності. Однак представнику Позивача випадково стало відомо після сформування Інформаційної довідки з реєстру речових прав, що Відповідач 1 (ТОВ «Кей-Колект»), в позасудовий порядок згідно ЗУ «Про Іпотеку» шляхом укладення договору купівлі-продажу посвідченого Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. на підставі оскаржуваного іпотечного Договору відчужило Нежитлове приміщення літ. А Поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_4 . Будь-яких листів про намір Відповідача 1 здійснити відчуження майна у позасудовий спосіб в порядку та на умовах визначених ЗУ «Про іпотеку на адресу Позивача як власника майна не надходило. Крім цього незрозуміло на якій правовій підставі було знято арешти накладені ще в 2011 та 2012 році відповідно, адже в задоволені позовних вимог ТОВ «Кей- Колект» про їх зняття, як перешкода для реалізації в позасудовий спосіб іпотечного майна було відмовлено (Рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/8339/17 від 27.04.2018р. набуло законної сили).

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану позивачем заяву та матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, обґрунтованими є доводи заяви, що порушене, невизнане, оспорюване право позивача, може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Оскільки між учасниками існує спір щодо нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в майбутньому, то наявні передбачені процесуальним законодавством підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є об`єктом та предметом спору.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право заявника може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання можливого рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства та розяснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову в даній справі є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що обставинам справи буде відповідати запропонований спосіб забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно у даній справі, та, такий захід, не буде порушувати права учасників справи.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, на думку суду, є допустимими й співмірними із позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, враховуючи обґрунтування заяви, та ту обставину, що в процесі розгляду справи зі спірним майном проводяться реєстраційні дії, зважаючи на співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд доходить висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, як наслідок заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову до пред`явлення позву, за заявою представника позивача, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке зазначено у заяві про забезпечення позову, та заборони вчиняти що д майна будь-які реєстраційні дії.

Суд звертає увагу учасників, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п`ятою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № НОМЕР_1 ).

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження), окрім запису про накладення арешту, стосовно нерухомого майна: нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № НОМЕР_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” код ЄДРПОУ – 37825968, адреса: 04071, м.Київ, вул.Межигірська, буд.22, адреса для листування: 04073, м.Київ пр-т С.Бандери (Московський),28-а БЦ “SP-HALL”, 8 поверх.

Відповідач 2: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватний нотаріус Ужгородського Балаж Марина Василівна, адреса: АДРЕСА_4 , м АДРЕСА_5 Ужгород АДРЕСА_6 ,

2.Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ – 09807750, адреса: 04070,м.Київ вул. Андріївська, 2/12.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз`яснити відповідачам та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя                                О.А.Тхір