Судове рішення 22-а-3953/09 від 22.09.2010

Судове рішення #8040009

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-3953/09 р. Головуючий у першій інстанції: Маркова О.М.

Доповідач: Ситников О.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді: Ситникова О.Ф.

суддів: Літвіної Н.М.

Хрімлі О.Г.

при секретарі: Авдошиній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київської області про зобов’язання сплатити доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київської області про зобов’язання сплатити доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, а саме:

Визнано дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київської області щодо несплати позивачу ОСОБА_3 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірах однієї мінімальної заробітної плати неправомірними .

Зобов’язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_3 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», встановити та виплатити зазначену доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 9 липня 2007 року щомісячно.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Білій Церкві, як непрацюючий пенсіонер. Відповідно до паспорта він зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква, яке згідно постанови КМУ за № 106 від 23.07.1991 року /додаток 1/ віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях посиленого радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах встановлених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях посиленого радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю 1 мінімальна заробітна плата. Проте вказана доплата проводиться позивачу в розмірі 5 грн. 20 коп., що встановлено Постановою КМУ № 836 «Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст. 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Вказане рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд першої інстанції вірно вважав, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набув не з 01.07.2007 року, а з 09.07.2007 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Про це також вказано і в п. 3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками рішення суду першої інстанції, проте додатково зазначає, що судом першої інстанції не визначено строк по який необхідно стягнути заборгованість по доплаті за пенсію відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині дати по яку необхідно стягувати дані кошти.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 206 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2008 року – змінити.

Викласти другий абзац резолютивної частини постанови наступним чином:

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_3 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» починаючи з 9 липня 2007 року в розмірі 440 грн. щомісячно по 31.10.2007 року, а з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 460 грн.

В решті, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2008 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ситников О.Ф.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімл О.Г.