Судове рішення #8039986

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-3143/09 р.                     Головуючий у першій інстанції:Бондаренко О.В.

Доповідач: Ситников О.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:


Головуючого:

Суддів:    

       

при секретарі: Ситникова О.Ф.,

Літвіної Н.М.

Хрімлі О.Г.

Авдошиній Л.О.


розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання провести доплату недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася з адміністративним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання провести доплату недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, а саме:

Визнано дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови ОСОБА_6 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести доплату суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2475 грн. на користь ОСОБА_6.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивач отримала 05.01.2008 року в розмірі 100 грн., що підтверджено листом Центру поштового зв'язку. Зазначена допомога на оздоровлення виплачена в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71, яким зупинено дію ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» почала знову діяти із 09.07.2007 року .

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. ст. 162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню і на його користь слід стягнути недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Проте, з такими висновками місцевого суду не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову, якщо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до приписів ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачена щорічна допомога на оздоровлення ліквідаторам 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Водночас, відповідно до постанови КМ України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , розмір виплати щорічної разової грошової допомоги складає 100 грн.

Згідно з довідок, які наявні в матеріалах справи позивачу виплачена разова грошова допомога в розмірі 100 грн., яку позивач отримала в квітня 2007 року (а.с.11).

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня позивачам. При цьому дія вказаної норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на час виникнення спірних правовідносин була зупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Однак, задовольняючи позовні вимоги за 2007 рік, суд першої інстанції не врахував вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суд застосував недіючу норму права.

Посилання Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на Рішення Конституційного Суду України №6 рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення виплат цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З врахуванням вищевикладеного, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.


Головуючий:

Судді: Ситников О.Ф.,

Літвіна Н.М.,

Хрімлі О.Г.


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-3143/09 р.                     Головуючий у першій інстанції:Бондаренко О.В.

Доповідач: Ситников О.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

28 січня 2010 року                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:


Головуючого:

Суддів:    

       

при секретарі: Ситникова О.Ф.,

Літвіної Н.М.

Хрімлі О.Г.

Авдошиній Л.О.


розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання провести доплату недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік,

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.


Головуючий:

Судді: Ситников О.Ф.,

Літвіна Н.М.,

Хрімлі О.Г.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація