Судове рішення 22-а-3297/09 від 22.09.2010

Судове рішення #8039982

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-3297/08 Головуючий у 1 інстанції Маркова О.М.

Суддя доповідач Ситников О.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі: Ситникова О.Ф.,

Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

Авдошиній Л.О.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про зобов’язання провести підвищення до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про зобов’язання провести підвищення до пенсії.

Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, а саме:

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області щодо відмови у підвищенні та виплаті пенсії ОСОБА_5 як дитині війни згідно вимог ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст.. 62 Закону України «Про Державний бюджет за 2007 рік» в розмірі 451 грн. 11 коп. за період з 22 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними .

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області нарахувати та проводити щомісячно доплату до пенсії ОСОБА_5 в сумі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 22 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками рішення суду першої інстанції та додатково зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 1 11 цього закону.

Відповідно до даного Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення тобто з 09 липня 2007 року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому колегія суддів вважає, що слід підвищити розмір пенсії позивачу на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками рішення суду першої інстанції та зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, рішення суду є законним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а відповідно скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2008 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

_____________________ О.Ф. Ситников

_____________________ Н.М. Літвіна

_____________________ О.Г. Хрімлі