Справа № 2-2927/10
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Алмановій І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КЕВ Одеського району, ДУ 2, третя особа – Агентство по приватизації житла про визнання акту приватизації недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КЕВ Одеського району, ДУ 2, третя особа – Агентство по приватизації житла про визнання акту приватизації недійсним.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги визнали, про що надали суду відповідні заяви. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Інші представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 від імені усіх членів сім’ї звернувся до органів приватизації з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1. На підставі розпорядження органу приватизації №155728 від 04.05.2001 року, КЕВ Одеського району 04.05.2001 року було видано Свідоцтво про право власності №19-14805, згідно якого ОСОБА_3 та членам його сім’ї: жінці - ОСОБА_4, сину - ОСОБА_5, доньці - ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.113) .
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» N 2482-XII від 19.06.1992 року приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 своєї письмової згоди на приватизацію не надавала, від її ім’я у заяві про приватизацію розписався ОСОБА_3. Вказану обставину визнав ОСОБА_3
Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Відповідно до п. 5 „Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян”, затверджене Наказом № 56 від15.09.1992 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім'ї з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. У зв’язку з відсутністю згоди позивача на приватизацію квартири приватизація підлягає визнанню недійсною з наступним анулюванням свідоцтва про право власності на житло № 42 та розпорядження органу приватизації від 11.06.93 року за № 42.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, п. 5 „Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян”, ст.ст. 10, 130, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, СУД –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КЕВ Одеського району, ДУ 2, третя особа – Агентство по приватизації житла про визнання акту приватизації недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним Розпорядження органу приватизації №155728 від 04.05.2001 року та Свідоцтво про право власності №19-14805, виданого КЕВ Одеського району 04.05.2001 року, згідно якого ОСОБА_3 та членам його сім’ї: жінці - ОСОБА_4, сину - ОСОБА_5, доньці - ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.
Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК