КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/26/19

Провадження №2-п/319/3/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 року                                                                смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області

       в складі:         головуючого судді                Мальованого В.О.                                                                при секретарі                Синяковій О.І.

       розглянув у відкритому судовому засіданні заяву  акціонерного товариства "Українська залізниця"в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" про перегляд заочного рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області №319/26/19 від 06 травня 2019 року ,-

В С Т А Н О В И В :

03 липня 2019 року до Куйбишевської районного суду Запорізької області надійшла заява відповідача по справі №319/26/19 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" про перегляд заочного рішення.

В заяві відповідач зазначив, що заочним рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області № 319/26/19 позов ОСОБА_1 до ПАТ "Укрзалізниця" було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2016 по 03.04.2017 включно в сумі 11 575,26 грн., стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 збережений середній заробіток за пеірод з 04.04.2017 по 31.12.2018 включно в сумі 47 058,30 грн, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати пов"язані з правничею допомогою адвоката в розмірі 3000 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано 15 травня 2019 року. Відповідач не погоджується з рішенням суду, вважає його необгрунтованим з огляду на неповне з"ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Не погоджуючись заочним рішенням суду відповідачем було оскаржено його в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача. Вказана ухвала отримана відповідачем 19 червня 2019 року. Тому відповідачем пропущено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, в зв"язку з чим, АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" прохає поновити вказаний строк, переглянути заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області №319/26/19 від 06 травня 2019 року та скасувати його.

Ухвалою суду від 04 липня 2019 року заявнику АТ "Українська залізниця" поновлено строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення справа з призначена до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання представник заявника відповідач по справі АТ "Українська залізниця" не з"явився, причин неявки не повідомив , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився , надав письмову заяву в якій прохав розглядати заяву про перегляд заочного рішення за його відсутності. Повідомив , що вважає заяву АТ "Українська залізниця " не вмотивованою і прохав відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків:

08 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ "Українська залізниця", в якій прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 11 575,26 грн., збережений середній заробіток за період з 04 квітня 2016 року по 01 січня 2019 року включно в сумі 73 476 грн., судові витрати на правничу допомогу.

06 березня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з тих підстав , що відповідно до ч.1,2,3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Під час проходження працівниками військової служби (у випадках передбачених ст.119 КЗпП України) саме держава гарантує їм достатнє матеріальне, грошове та інше забезпечення, і виплата такого грошового забезпечення здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а збереження середнього заробітку за місцем роботи, гарантоване працівникам ст.119 КЗпП України, не передбачає обов`язку роботодавця здійснювати виплату такого середнього заробітку.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області № 319/1460/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено на посаді, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 15 575,04 грн., проте позивач не скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більше як за рік, тому відсутні підстави для винесення рішення про виплату середнього заробіткі за весь час вимушеного прогулу.

       02 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 надав уточнену позовну заяву, в якій прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 11 575,26 грн., збережений середній заробіток за період з 04 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року включно в сумі 74 319,66 грн., судові витрати на правничу допомогу в сумі 5400 грн.

       Копія уточненої позовної заяви була направлена відповідачу ПАТ "Українська залізниця" та отримана ним 10.04.2019 року (а.с.54). Розгляд справи було призначено на 06 травня 2019 року.

       06 травня 2019 року представник відповідача ПАТ "Українська залізниця" в судове засідання не з`явився , причини неявки не повідомив , відзиву на уточнену позовну заяву не надав , тому Куйбишевський районний суд Запорізької області ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2016 по 03.04.2017 включно в сумі 11 575,26 грн., стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 збережений середній заробіток за пеірод з 04.04.2017 по 31.12.2018 включно в сумі 47 058,30 грн, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати пов"язані з правничею допомогою адваката в розмірі 3000 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача Куракін Ю.В. зазначає , як підставу заперечення проти позовних вимог фактично ті самі обставини, що були викладені у поданому відзиві від 27.02.2019 року , з яких слідує , що:

- відповідно до ч.1,2,3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Під час проходження працівниками військової служби (у випадках передбачених ст.119 КЗпП України) саме держава гарантує їм достатнє матеріальне, грошове та інше забезпечення, і виплата такого грошового забезпечення здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а збереження середнього заробітку за місцем роботи, гарантоване працівникам ст.119 КЗпП України, не передбачає обов`язку роботодавця здійснювати виплату такого середнього заробітку,

- рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.12.2016 року № 319/1460/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено на посаді, в стягнені середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14.06.207 року рішення суду першої інстанції від 07.12.2016 року залишено без змін.

15.08.2018 року постановою Верховного суду України скасовано рішення Куйбишевського районого суду Запорізької області та ухвалу апеляційного суду Запорізької області та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

За результатами нового розгляду рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.12.2018 року у справі № 319/1460/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено на посаді, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 15 575,04 грн.

Враховуючи вище викладене , відповідач вважає , що строк в один рік для розгляду такої заяви не сплив і відсутні підстави для винесення рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином судом встановлено, що представник відповідача ПАТ "Українська залізниця" не з`явився в судове засідання 06 травня 2019 року без поважної причини , заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву на уточнену позовну заяву до суду не надав , поважних причин ненадання відзиву на уточнену позовну заяву ним не вказано.

Як зазначалося вище, судом судовий розгляд справи проведено без участі сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Як видно із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач заперечує проти задоволення позову, проте не посилається на обставини справи та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору і мають бути враховані судом для відновлення порушених прав, і які не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення від 06 травня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладено, приймаючи до уваги те, що представник відповідача не з`вився в судове засідання 06 травня 2019 року та не подав відзиву на уточнену позовну заяву без поважної причини , а токож той факт , що заявником - представником відповідача АТ "Українська залізниця" не зазначено доводів та не надано суду доказів , які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення від 06 травня 2019 року року, тому заява відповідача АТ"Українська залізниця" про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.286-288 ЦПК України, суд -

                                       П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача акціонерного товариства "Українська залізниця"в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" про перегляд заочного рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 06 травня 2019 року у справі № 319/26/19 за позов ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

       Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя:                                                 В. О. Мальований