Справа 2-164/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю: відповідачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,суд,-

 встановив :

      Позивачка звернулася до суду з позовом,зазначала,що 22.02.1997 року помер її чоловік – ОСОБА_3 Іванович.Після його смерті відкрилась спадщина на будинок № 5 по вул.Вербівка в с.Корчмище Андрушівського району Житомирської області,належність якого спадкодавцеві підтверджується довідкою Степківської сільської ради.Також до складу спадкового майна входять земельні ділянки: 0,47 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для обслуговування житлового будинку,розташовані за тією ж адресою що будинок,які передані у приватну власність спадкодавця рішенням Степківської сільської ради № 20 від 12.08.1993 року.Спадкоємцями за законом є  сторони.Позивачка фактично прийняла спадщину,отримавши свідоцтво нао право на спадщину.відповідач спадщину не прийняла.Але вона не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця). Просила визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно,як на спадщину за законом.

       В судовому засіданні позивачка не з’явилася,направивши на адресу суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність,вказувала,що позов підтримує в повному обсязі.

       Відповідачка в судовому засіданні позов визнала,проти задоволення не заперечувала.

       Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи,суд встановив: 22.02.1997 року помер ОСОБА_3 (а.с.9);після його смерті відкрилась спадщина на належний йому будинок № 5 по вул.Вербівка в с.Корчмище Андрушівського району та земельні ділянки: 0,47 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для обслуговування житлового будинку,розташовані за тією ж адресою що будинок(а.с.4,5);спадкоємцями за законом є сторони(а.с.6,7) позивачка прийняла спадщину,отримавши свідоцтво про право на спадщину,що підтверджується довідкою Андрусівської нотаріальної контори. Позивач не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на будинок та земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи.

       Зазначені обставини визнані відповідачем в судовому засіданні, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

       Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються гл.VII ЦК України(в ред.1963року),ст.ст.325,328,373,380, 1216,1220,1222,1268 ч.3 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

       При вирішенні спору суд виходить з положень ст.549 ЦК України (в ред.1963 року ),згідно яких вважається,що спадкоємець прийняв спадщину,якщо він подав заяву про прийняття спадщини др. Державної нотаріальної контори.Згідно ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України  « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ». Згідно ст.120 ЗК України позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає за позивачкою право власності на будинок № 5 по вул.Вербівка в с.Корчмище Андрушівського району та земельні ділянки: 0,47 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для обслуговування житлового будинку розташовані в с.Корчмище 5 Андрушівського району Житомирської області.

     Керуючись ст.ст.325,328,373,380,1216,1220,1222,1268 ч.3 ЦК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215,256 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 5 по вул.Вербівка в с.Корчмище Андрушівського району та земельні ділянки: 0,47 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для обслуговування житлового будинку розташовані в с. Корчмище,5 Андрушівського району Житомирської області.

      Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :