Справа № 365/283/19 Номер провадження: 3/365/70/19

ПОСТАНОВА

іменем України

18.07.2019                                         смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.

секретар судового засідання Матвієнко Н.В.

       за участі захисників                 Сокура С.В., Хміля В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працездатного, працюючого в ТОВ «Сем-технолоджи» м. Київ на посаді директора, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом від 25.05.2019 значиться, що 25.05.2019 о 18 годині 40 хвилин поблизу будинку № 8 по вулиці І.Кирія в смт. Згурівка Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Volksvagen caddy», номерний знак НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, нестійка хода, запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень ст. 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року» (далі – Закон), Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, дотримання принципу верховенства права є однією з основ демократичного суспільства.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі — ЄСПЛ) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

               ЄСПЛ з метою справедливого провадження та дотримання статті 6 Конвенції вважає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Лучанінова проти України», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини», «Лутц проти Федеративної Республіки Німеччини»,  «Лауко проти Словаччини» та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України»).

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (п. 21) Уряд України визнає карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст. 129 Конституції України та за аналогією закону здійснювалось повне фіксування судового засідання звуко- та відеозаписувальними технічними засобами.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

У письмових запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 посилається на те, що 22.05.2019 (у судовому засідання уточнив дату – 25.05.2019) приблизно о 17 годині 30 хвилин він повертався на автомобілі «Фольксваген» з магазину додому по вулиці І.Кирія, буд. 8 в смт. Згурівка Київської області. Заїхав на подвір`я та пішов до вбиральні. Повернувшись, побачив на своєму подвір`ї двох поліцейських, які нічого йому не пояснили та зухвало вели розмову з ним та його дружиною. З метою уникнення конфлікту він попросив їх залишити територію садиби, супроводжуючи до воріт. Вийшовши за межі воріт, працівники поліції скрутили його, одягли на нього кайданки, силоміць посадили у свій автомобіль та відвезли у відділення поліції. При цьому він отримав тілесні ушкодження.

Очевидцями цих подій були його дружина ОСОБА_2 та двоє підрядників, що приїхали до нього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дружина повідомила йому, що після того як його посадили в автомобіль, один із інспекторів поліції видер з її рук його гаманець із документами та грошовими коштами. У відділенні поліції він перебував приблизно годину без повідомлення йому причини затримання. Потім інспектор поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Оскільки інспектор не пояснив причини затримки та підстави такого огляду, то він зауважив, що перевірці не підлягає. Після того вони вийшли із відділення, інспектор сказав, що під`їхали свідки. Вони не були очевидцями події, яка відбулася. Проте інспектор ОСОБА_5 підійшов до них. Оскільки працівники поліції не звертали на нього уваги, він з дружиною повернувся додому.

У протоколі зазначено час його складення 20 годин 15 хвилин. Проте він уже приблизно 20 хвилин був вдома. Відтак протокол складено без його участі, що є прямим порушенням закону. Поліцейський його не зупиняв, протокол про адміністративне правопорушення на місці не складав, свідків, зазначених у протоколі, біля них не було, тому вони не були очевидцями події, від керування транспортним засобом його не відсторонювали. Це підтверджує той факт, що він не перебував за кермом транспортного засобу. Також він не перебував у стані алкогольного сп`яніння. До ознайомлення з матеріалами справи навіть не знав про складений щодо нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Йому не пропонували підписати цей протокол та тимчасове посвідчення водія не видали. З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не провели його огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав та надав пояснення, які повністю відтворюють зміст письмових заперечень на протокол. Крім того, зазначив, що поліцейські пояснили йому свій візит тим, що він не ввімкнув покажчик повороту. Не запропонували йому при свідках пройти огляд, відвезли у відділення поліції у кайданках. Він вів себе чемно, ознак алкогольного сп`яніння не мав.

Свідок ОСОБА_2 надала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_1 проте зазначила, що не чула, чи пропонували йому пройти огляд. Чоловік не вживав того дня спиртні напої.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що вони 25.05.2019 приблизно о 17 годині перебували у бесідці на території садиби ОСОБА_1 , який приїхав на автомобілі та за яким приїхали працівники поліції. ОСОБА_1 пішов до них та за наполяганням останнього вони вийшли на вулицю, де між ними відбулася сутичка та метушня. Свідок ОСОБА_3 додав, що ОСОБА_1 у кайданках посадили у автомобіль, забрали документи у ОСОБА_2 Приблизно о 20 годині ОСОБА_1 повернувся додому.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що вони здійснювали патрулювання на службовому автомобілі. На прохання працівників поліції вони були присутні біля приміщення відділення поліції, коли ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Протокол вони підписували у кабінеті. ОСОБА_1 відмовився пройти у кабінет та підписувати протокол. Вона не бачили, на якому транспортному засобі рухався ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_7 зазначив, що поліцейський пропонував останньому пройти огляд також за допомогою приладу.

Свідок поліцейський ОСОБА_5 пояснив, що під час його патрулювання 25.05.2019 приблизно о 18 годині 40 хвилин поблизу будинку № 8 по вулиці І.Кирія в смт. Згурівка Київської області було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він почав рух автомобілем, не ввімкнувши покажчик повороту. ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, нестійку ходу та сильний запах алкоголю. Тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння відразу на місці зупинки, де протокол не складали та свідків не запрошували у зв`язку із агресивною поведінкою останнього, невстановленням його особи та ненаданням документів. Дружина ОСОБА_1 погодилась пред`явити документи чоловіка у відділенні поліції, оскільки вони мали сумнів щодо поліцейських. Направлення у лікарню він не надав, оскільки не був проведений огляд. У подальшому, поблизу відділення поліції, у присутності двох свідків він пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що останній відмовився, як відмовився і від писання протоколу, що підтвердили свідки у своїх письмових поясненнях, доданих до протоколу. Відповідний запис у протоколі не потрібно робити. У відділенні поліції при свідках він не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу. Він фактично відсторонив водія від керування транспортним засобом, оскільки забрав його до відділення поліції.

Під час розгляду справи було переглянуто додані до протоколу DVD-диски з відповідними відеозаписамиподії, із яких вбачається, що працівник поліції наполегливо пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, від чого той відмовився. Ці записи не містять даних про те, що в працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою відповідного прилада та що останній відмовився від такого огляду у присутності двох свідків.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обовязків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, недопустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

           Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

На підставі викладеного вбачається, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті та унеможливлює винесення постанови про визнання особи винною.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що обов`язок по збиранню доказів покладається на особу (органи), які складають протокол про адміністративне правопорушення і оформляють відповідний матеріал. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності.

           При цьому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Захисник просить закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення у діях його підзахисного, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях ОСОБА_8 на протокол. Крім того, зазначив, що у запереченнях допущена описка у зазначенні дати «22 травня 2019 року» замість «25 травня 2019 року».

       Керуючись завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством та основними засадами судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та гласності судового процесу, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, переглянувши відео, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши думку захисника, вбачається за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння з наступних підстав.

З фабули протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити, від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 , на місці зупинки чи в медичному закладі.

Натомість із наданих відеозаписів не вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу після відмови  ОСОБА_1  пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою відповідного прилада, про що зазначив у своїх поясненнях свідок – поліцейський ОСОБА_5 , останній запросив двох свідків для засвідчення таких обставин.

У матеріалах справи відсутнє також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок) та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).

Зокрема пунктами 2, 6 Розділу Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено,що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або,у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Матеріали справи не містять докази того, що  ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, враховуючи те, що поліцейський вбачав у нього ознаки алкогольного сп`яніння, та відсутні докази того, що він проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а потім з ним не погоджувався.

       Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015  № 1395 у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

       У порушення зазначених вимог поліцейський не зробив у протоколі відповідного запису.

Матеріали справи не містять даних про те, що поліцейський після складання протоколу пропонував ОСОБА_1 його підписати. Натомість із відео вбачається, що станом на 19 год. 58 хв., коли була закінчена відеофіксація, протокол не був складений.

Зі змісту протоколу вбачається, що він складений о 20 год. 15 хв. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що протокол вони підписували у кабінеті, де ОСОБА_1 не був присутній.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили, що приблизно о 20 годині ОСОБА_1 вже повернувся додому.

       Відтак вбачається, що протокол не складався у присутності останнього, поліцейський лише повідомив про те, що будуть складені протоколи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити всі перелічені в ній відомості, необхідні для вирішення справи, а без їх наведення належної сили не має.

Порушення закону допущені на стадії порушення справи про адміністративне правопорушення, є істотними, оскільки пов`язані з обмеженням процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Об`єктивність пояснень свідка ОСОБА_7 у частині того, що працівник поліції у його присутності пропонував ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу, викликає сумнів, оскільки сам свідок ОСОБА_5 не підтвердив цього.

       За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні повні відомості вчинення правопорушення, а саме, не розкрито склад адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а відтак є таким, що не ґрунтується на належних доказах.

Інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно доводили обставини вчинення правопорушення, не здобуто.

На підставі викладеного вище вбачається, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті та унеможливлює винесення постанови про визнання особи винною.

На підставі викладеного і керуючись ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо   ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення постанови.

Суддя                                                Н.О. Денисенко