КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/518/19 Головуючий у І інстанції Гончарук В.П.

Провадження №22-ц/824/7595/19 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Журби С.О.,Приходька К.П.

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у цивільній справі за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач - ПАТ «СК «АХА Страхування» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 30 травня 2017 року в м. Київ по вул. Грушевського, 4 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес Бенц д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля BMW д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.

Печерським районним судом м. Києва 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №63556а7к3, предметом якого було страхування транспортного засобу BMW д.н. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» згідно полісу №АК 1582209.

На підставі рахунків СТО було складено страхові акти та розрахунки страхового відшкодування № АХА2216127, № АХА2224135, №АХА 2235244, якими було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 403 078,98 грн.

ПАТ ,,Страхова компанія ,,АХА Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування на рахунок страхувальника в розмірі 403078,98 грн.

В межах ліміту страховою компанією ПрАТ ,,АСК,,Омега" було сплачено збитки у розмірі 100 000 грн.

Таким чином, до позивача перейшло право регресної вимоги і 17 квітня 2018 року ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» надіслала відповідачу претензію щодо сплати суми страхового відшкодування. Однак вимогу було залишено без задоволення.

Оскільки, станом на момент звернення до суду із позовом відповідачем не було проведено ніяких дій щодо вирішення даного питання, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в розмірі 303 078,98 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» страхове відшкодування в сумі 303 078,98 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судовий збір в сумі 4546,18 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недотримання судом вимог процесуального законодавства, а саме, всебічності та повноти з`ясування дійсних обставин справи, належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та з застосуванням відповідних норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «СК «АХА Страхування» відмовити.

Зокрема, серед доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам по справі та дійшов помилкового висновку щодо підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП. Крім того, вважає, що суд першої інстанції прийняв як доказ розміру завданої шкоди розрахунок ТОВ «АВТ БАВАРІЯ КИЇВ», який на думку відповідача є неналежним. Звертає увагу апеляційного суду на те, що технічний огляд пошкодженого транспортного засобу проводився без участі відповідача. Рахунок - фактура не містить даних про те, який саме автомобіль оглядався. Відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою, в якій висловив свої заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись, крім іншого, на необґрунтованість розміру матеріальних збитків, про стягнення яких просив позивач. Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги аргументів відповідача та не розглянув подану заяву, чим обмежив відповідача у його процесуальних правах.

Перед початком судового засідання до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи на тій підставі, що він був позбавлений такої можливості у суді першої інстанції.

Відповідач ставить під сумнів розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 в результаті ДТП та вказує на необхідність отримання висновку експерта з цього питання. Крім того, вважає, що суд першої інстанції не перевірив належним чином обставин справи, щодо підтвердження вини відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.

В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали клопотання про призначення експертизи, просили його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення істини по справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді справи та приймаючи до уваги, що вирішуючи питання про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд першої інстанції не дав належної оцінки заяві (запереченням) відповідача ОСОБА_1 щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для вирішення питання щодо встановлення розміру матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 в результаті пошкодження його автомобіля при ДТП, колегія суддів вважає, що для з`ясування обставин справи, які мають значення для її розгляду, потрібні спеціальні знання, тому клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, а по справі необхідно призначити судову автотоварознавчу експертизу.

В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заявника щодо необхідності призначення по даній справі судової автотехнічної експертизи, оскільки постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане судове рішення набрало законної сили та ОСОБА_1 оскаржене в апеляційному порядку не було.

Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебувають у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до вимог ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до частин 1, 3, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

При цьому, апеляційний суд вважає, за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З огляду на викладені обставини справи, суд вважає, що оскільки питання поставлене особою, яка подала апеляційну скаргу, потребує спеціальних знань, визначення заподіяних власникові пошкодженого транспортного засобу збитків має істотне значення для вирішення даного спору, а без проведення відповідної експертизи вирішити справу буде неможливо, існує необхідність у призначенні автотоварознавчої експертизи.

При цьому, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи також питання щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW540і реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30 травня 2017 року, оскільки питання відповідності розміру страхового відшкодування розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, відноситься до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи, провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, 6).

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Який розмір матеріального збитку, завдано ОСОБА_2 - власнику автомобіля «BMW 540і» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30 травня 2017 року?

2. Яка вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, транспортного засобу «BMW 540і» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталася 30 травня 2017 року?

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №755/518/19, провадження №22-ц/824/75959/2019.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В задоволенні іншої частини клопотання про призначення автотехнічної експертизи - відмовити.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя-доповідач:

Судді: