П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  824/63/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Анісімов О.В.  

Суддя-доповідач -  Залімський І. Г.   

18 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Залімського І. Г.

суддів:  Смілянця Е. С.  Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року  (ухвалене у м. Чернівці 13 березня 2019 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, у якому просив суд:

- скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року;

- скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виявлені під час інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зафіксовані в Акті інспекційного відвідування та є доведеними. Позивач із Актом інспекційного відвідування ознайомлений та зауважень або заперечень не надав.

Відповідач вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі № 715/2742/18 від 09 січня 2019 року, адже у даній постанові суд надав оцінку лише одному із трьох порушень, що виявлені в ході перевірки, а саме порушенню ст.142 КЗпП, при цьому не спростовано факт вчинення позивачем порушень вимог статей 29 та 57 КЗпП.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 березня 2018 року. Видом діяльності позивача є діяльність ресторанів (код КВЕД 56.10). Свою діяльність здійснював через ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , село Молодія АДРЕСА_2 Глибоцького району, Чернівецької області.

На підставі наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області винесений наказ №653 від 17 грудня 2018 року та інформації, отриманої від Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області від 08 листопада 2018 року №28444/03 щодо страхувальників, які у вересні 2018 року збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час», першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області головному державному інспектору Дамаскіним І.Г. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Миколи ОСОБА_3 .

За результатом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 18 по 19 грудня 2018 року головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. складений Акт інспекційного відвідування, в якому констатовані порушення позивачем вимог статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України.

В Акті інспекційного відвідування зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в орендованому ресторані «Богема», режим роботи з 11:00 до 24:00, без вихідних за адресою: АДРЕСА_3 , вулиця Головна, 43, село Молодія, Глибоцького району, Чернівецької області у вересні та жовтні 2018 року використовував найману працю за строковими договорами 10 найманих працівників на посадах шеф-кухаря, помічників кухаря, офіціантів та прибиральниці, працевлаштованих строком від 3 до 14 днів без відповідних щоденних графіків роботи найманих працівників, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку у відповідності до законодавства, а також без укладання правил внутрішнього розпорядку та без ознайомлення найманих працівників з ними. Наймані працівники на роботу прийняті за поданими заявами, наказами про прийняття на роботу, з повідомленням до Державної фіскальної служби України, з вказаними працівниками укладалися строкові договори, облік робочого часу вівся по табелях обліку робочого часу, заробітна плата виплачувалася своєчасно, при закінченні строкових договорів розрахунок надавався у встановлений строк. Акт інспекційного відвідування підписаний позивачем без зауважень.

19 грудня 2018 року головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. складений Припис № ЧВ-1500/18/10/АВ/П про усунення виявлених порушень, які вказані у вищезазначеному Акті. Даний Припис  підписаний позивачем без зауважень.

20 грудня 2018 року головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. оформлено Протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що позивач під час здійснення підприємницької діяльності з використанням найманої праці своїми діями чи бездіяльністю не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю, зокрема статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Вказаний Протокол від 20 грудня 2018 року направлений на розгляд до Глибоцького районного суду Чернівецької області.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2019 року у справі №715/2742/18 адміністративне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10 січня 2019 року, відповідно до Акту інспекційного відвідування заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. винесено постанову №ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014, якою за порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 3 723 грн.

Позивач вважає протиправними припис від 19 грудня 2018 року та постанову 10 січня 2019 року, а тому звернувся  до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №715/2742/18 від 09 січня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, яка набрала законної сили, надано оцінку правомірності його дій, суд у цій справі не вправі здійснювати переоцінку обставин на предмет наявності в діях позивача ознак порушень вимог законодавства про працю. Крім того, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем вказаних порушень

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05 квітня 2007 року (Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина перша статті 259 Кодексу законів про працю України передбачає, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, зокрема, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 р. № 295, (Порядок №295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 5 Порядку №295 до підстав для здійснення інспекційного відвідування відносить, зокрема, надання інформації Пенсійним фондом України та його територіальними органами про роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.

За приписами підпункту 50 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27 березня 2015 року, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Постановою від 10 січня 2019 року №ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 до позивача на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України застосовано штраф за порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України. Припис № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року складено про усунення вказаних порушень.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Статтею 29 Кодексу законів про працю України встановлено обов`язок власника або уповноваженого ним органу до початку роботи за укладеним трудовим договором проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Отже, затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку та ознайомлення працівника з такими правилами до початку роботи за укладеним трудовим договором є обов`язком власників або уповноважених ними органів усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Разом з цим, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, відповідачем не підтверджено факт, що наймані 10 працівників не були ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, адже станом на 19 грудня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 найманої праці не використовував.

Жодний із колишніх працівників позивача під час інспекційного відвідування та прийняття за його наслідками оскаржуваних рішень не був опитаний та не підтвердив факт не ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

До того ж, положення статті 29 Кодексу законів про працю України не містять обов`язку працівника поставити свій підпис в правилах внутрішнього трудового розпорядку, ознайомлення може відбутись і без підпису, в даному разі пріоритетним є доведення інформації до найманого працівника.

Відповідно до статті 57 Кодексу законів про працю України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

У спірному Приписі зазначено, що позивач використовував найману працю без відповідних щоденних графіків роботи найманих працівників, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням статті 57 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877 під приписом розуміють обов`язкову для виконання у визначені строки письмову вимогу посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Разом з цим, для усунення вказаного порушення статті 57 Кодексу законів про працю України необхідна наявність найманих працівників, яких, згідно Акту інспекційного відвідування, у позивача немає, отже вимоги Припису не можливо виконати.

Крім того, в Протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а саме порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі № 715/2742/18 від 09 січня 2019 року адміністративне провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41  Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України. У цій частині постанова Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі № 715/2742/18 від 09 січня 2019 року носить преюдиціальних характер.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Держпраці у Чернівецькій області залишити без задоволення, а  рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.  Сушко О.О.