Номер провадження: 33/813/312/19

Номер справи місцевого суду: 496/4982/18

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Чепрас А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 17 січня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Відповідно до постанови вбачається, що ОСОБА_1 20.11.2018 керував автомобілем ВАЗ 21121, д/н НОМЕР_1 , в м. Біляївка по вул. Костіна,62, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 свою провину не визнав, пояснив, що працівники поліції не бачили його за кермом авто, його бив та витягував з автомобілю воєнком, при цьому, ОСОБА_1 сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння визнав.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судом не враховано те, що керування транспортним засобом є його єдиним видом заробітку, отже, позбавленням права керування транспортними засобами фактично позбавляє його роботи. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні заявляв клопотання про приєднання до матеріалів справи відеодоказів, з яких вбачається, що скаржник не знаходився за кермом на момент оформлення протоколу та йому було нанесено тілесні ушкодження особою, яка викликала працівників поліції. Одним із понятих є ОСОБА_2 , який був у стані алкогольного сп`яніння та також наносив тілесні ушкодження скаржнику, вказавши, що ОСОБА_1 не пропустив його на перехресті чи при виїзді зі стоянки. Під час розгляду справи ОСОБА_1 заявив клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату для повторного виклику понятих та працівників поліції. Проте, судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено та розглянуто протокол про адміністративне правопорушення, чим фактично позбавлено права на судовий захист, права надати докази, довести свою невинуватість. Отже, при прийнятті оскаржуваної постанови судом не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , натомість, прийнято до уваги пояснення понятих (свідків), працівників поліції.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, в подальшому у судове засідання 12.07.2019 не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №368403, ОСОБА_1 20.11.2018 о 19:15 керував автомобілем ВАЗ 21121, д/н НОМЕР_1 , в м. Біляївка по вул. Костіна,62, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, різкий запах з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Наведене підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких він особисто бачив, як ОСОБА_1 20.11.2018 о 18:40 керував автомобілем ВАЗ 21121, д/н НОМЕР_1 , в м. Біляївка по вул. Костіна,62, та вийшов з водійського сидіння з різким запахом алкоголю з порожнини рота, нестійкою ходою та відмовився продути в прилад «Drager» і проходити медичний огляд на стан сп`яніння.

Відповідно дописьмових пояснень свідка ОСОБА_4 , він також особисто бачив, як ОСОБА_1 20.11.2018 о 18:40 керував автомобілем ВАЗ 21121, д/н НОМЕР_1 , в м. Біляївка по вул. Костіна,62, та вийшов з водійського сидіння з різким запахом алкоголю з порожнини рота, нестійкою ходою та відмовився продути в прилад «Drager» і проходити медичний огляд на стан сп`яніння.

Відповідно дописьмових пояснень ОСОБА_2 ОСОБА_1 20.11.2018 о 18:45, керуючи автомобілем ВАЗ 21121, д/н НОМЕР_1 , знаходився у стані алкогольного сп`яніння і проходити медичний огляд на стан сп`яніння відмовився.

Таким чином, судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується самим протоколом про притягнення його до адміністративної відповідальності серії БД №368403, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом, доданим до матеріалів справи, з якого вбачається, що в присутності двох свідків на пропозицію пройти медичний огляд ОСОБА_1 відповів відмовою, відеозаписом, наданим самим ОСОБА_1 , з якого вбачається, що він перебував за кермом автомобіля, за адресою: м. Біляївка по вул. Костіна, 62.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУПАП, оскільки його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків та відеозаписами.

При цьому, судом обґрунтовано при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами, накладене адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік.

При цьому, посилання апелянта у скарзі на те, що судом не було враховано факту, що керування транспортним засобом є його єдиним видом заробітку, отже, позбавленням права керування транспортними засобами фактично його позбавлене роботи, не може бути взято до уваги судом, оскільки санкція частині першої статті 130 КУПАП чітко передбачає відповідальність водія у вигляді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто не містить альтернативної відповідальності, яка могла бути накладена судом на порушника з урахуванням якихось особливих обставин.

Скаржником у скарзі також зазначено, що ним в судовому засіданні було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи відеодоказів, з яких вбачається, що скаржник не знаходився за кермом на момент оформлення протоколу та йому було нанесено тілесні ушкодження особою, яка викликала працівників поліції. Одним із понятих є ОСОБА_2 , який був у стані алкогольного сп`яніння та також наносив тілесні ушкодження скаржнику, вказавши, що ОСОБА_1 не пропустив його на перехресті чи при виїзді зі стоянки.

Однак, цим відеозаписам було надано оцінку у суді першої інстанції.

Доводи скарги про неправомірну поведінку інших осіб під час виклику поліції не впливають за зміст висновків суду про відмову пройти медичний огляд на стан сп`яніння, і в цій частині висновки суду належними та допустимими доказами не спростовані.

Крім того, ОСОБА_1 у скарзі посилався на те, що під час розгляду справи ним було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату для повторного виклику понятих та працівників поліції, яке було відхилене судом, чим позбавлено ОСОБА_1 прав на судовий захист, надати докази, довести свою невинуватість.

У суді апеляційної інстанції були допитані в якості свідків інспектор Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ст. л-нт поліції ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6

Інспектор Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ст. л-нт поліції ОСОБА_5 . у судовому засіданні 13.03.2019 підтвердив викладене в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №368403, складеному щодо ОСОБА_1 20.11.2018.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні від 10.04.2019 пояснив, що бачив як невідома особа витягла ОСОБА_1 з водійського місця автомобілю ВАЗ сірого кольору та наносила останньому удари, отже пояснення останнього не спростували наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення - відмови пройти медичний огляд на стан сп`яніння.

Таким чином, вказані свідки підтвердили все, що було встановлено судом першої інстанції і даних, які б спростовували зазначене у постанові місцевого суду, не навели.

Доводи про не перебування за кермом автомобіля, окрім інших вищевикладених доказів спростовуються і доводами апеляційної скарги самого ОСОБА_1 про те, що він не знаходився за кермом автомобіля лише під час складання протоколу про правопорушення. Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржену постанову - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7,8,293,294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 17 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду Є.С. Сєвєрова