ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/448/19 Номер провадження 22-ц/814/1713/19Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Пилипчук Л.І.,

судді Бондаревська С.М., Кузнєцова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Кузьмич Наталії Олександрівни

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 квітня 2019 року, постановлене суддею Алтуховою О.С. (повний текст складено 11 квітня 2019 року),

у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа– Хорольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви про вступ у спадщину,

в с т а н о в и в:

       04.02.2019 ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Кузьмич Н.О., звернувся в суд із вказаним позовом, в якому просив встановити факт родинних відносин між ним і ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була його рідною тіткою та сестрою його матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті тітки.

       Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вишняки Хорольського району Полтавської області була рідною сестрою матері позивача – ОСОБА_4 , та його рідною тіткою, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.

       У спадкодавця (покійної тітки) відсутні інші близькі родичі та спадкоємці і позивач, як спадкоємець п`ятої черги за законом, претендує на спадщину, що належала померлій тітці. Однак, у встановлений законом шестимісячний строк, він не мав можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Поважність підстав пропуску вказаного строку позивач обумовлює його необізнаністю про наявність у тітки спадкового майна, спадкова справа в органах нотаріату не відкривалася, виклик спадкоємців не проводився, а сам позивач перебував у тривалому відрядженні за межами Полтавської області.

       Враховуючи роз`яснення Хорольської ДНК позивач просить в судовому порядку захистити його спадкові права.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2019 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , а саме, те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вишняки Хорольського району Полтавської області, Україна, є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рідною сестрою його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено наявність родинних відносин між ним та спадкодавцем. Відмовляючи у позові про визначення додаткового строку для подачі заяви про вступ у спадщину, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважної причини, не надавши допустимих та належних доказів щодо їх поважності.

Представник позивача – адвокат Кузьмич Н.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить скасувати рішення суду в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, й ухвалити у цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини із поважних причин, а відповідач, в особі Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, позов визнав та просив його задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

11.06.2019 третя особа - Хорольська державна нотаріальна контора надала суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника, при винесенні рішення поклалася на розсуд суду.

01.07.2019 представник позивача – адвокат Кузьмич Н.О. надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

15.07.2019 Хорошківська сільська рада Лубенського району Полтавської області надала суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позов визнає і проти його задоволення не заперечує.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи, які будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Хорошки Лубенського району Полтавської області. Його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.12.1967 виконкомом Хорольської сільської Ради депутатів трудящих УРСР./а.с.17/

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 19.06.1957 ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_5 , а відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 16, 18/

Згідно листа Державного архіву Полтавської області від 02.01.2019 №04-13/1226, у книгах реєстрації актових записів громадянського стану про народження сіл Ломаки, Хорошки (нині Лубенського району Полтавської області) за 1927 рік, які надійшли на зберігання до Державного архіву Полтавської області, актового запису про народження ОСОБА_2 - немає. Книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження по Снітинській сільській раді (нині Лубенського району Полтавської області) за 1927 рік у державному архіві відсутні. Значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (141-1943р.р.) нацистськими загарбниками./а.с.19/

11 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла, про що 13 березня 2015 року складено відповідний актовий запис за №11./а.с.12/

За життя ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з покійною ніхто не проживав і не був зареєстрований, що підтверджується довідкою виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області №1579 від 30.11.2018./а.с.13/

Із 06.03.2015 по день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала на постійному проживанні та державному утриманні Вишняківського будинку-інтернату, про що директором та головним бухгалтером установи складено довідку від 30.11.2018 №01-1041./а.с.14/

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області №02-26/80 від 31.01.2019, спадщина, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 с.Вишняки Хорольського району Полтавської області, відумерлою не визнавалась, розшук спадкоємців не проводився./а.с.20/

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,17 га та знаходиться на території Хорошківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_4 , що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_5 , виданого на підставі розпорядження голови Лубенської РДА від 11.04.2003 № 179./а.с.21/

Листом завідувача Хорольської державної нотаріальної контори Решти С.М. від 11.12.2018 №2007/-1-16 ОСОБА_1 роз`яснено строки, визначені законом для прийняття спадщини та необхідність документів, які підтверджують факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем при спадкуванні за законом. Також у листі зазначено, що при перевірці по обліку відкритих спадкових справ встановлено, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було: АДРЕСА_1 – не відкривалась./а.с.22/

Відповідно до цивільно-правового договору №1 від 05.07.2015, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), останнім взято на себе зобов`язання надати послуги з перевезення с/г продукції за маршрутами Сумська область – Чернігівська область. Пунтом 6 указаного договору обумовлено терміни його дії з 05.07.2015 по 31.10.2015./а.с.48/

Частково задовольняючі позовні вимоги, міськрайонний суд виходив із доведеності матеріалами справи та показаннями допитаних в суді свідків факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_2 , яка була рідною сестрою його матері ОСОБА_4 та його тіткою.

Відмовляючи у визначенні додаткового строку для подачі заяви про вступ у спадщину, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, тоді як необізнаність позивача про наявність спадкового майна не є об`єктивною обставиною, яка утруднювала здійснення ним цих дій. Із дня закінчення строку прийняття спадщини (11.09.2015) і до дня звернення позивача із цим позовом до суду минуло більше трьох років, однак будь-яких доказів про те, що позивач вживав заходів до прийняття спадщини у вказаний період не надано

Договірні зобов`язання позивача тривали впродовж двох місяців і за весь шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, не позбавляли позивача можливості подати таку заяву в проміжок часу, коли він не перебував в Сумській або Чернігівській областях або подати її за допомогою поштового зв`язку, як це передбачено п.2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який повно і всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки доказів та їх довільного тлумачення.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу).

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

Враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 по справі №61486цс15, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснено у листі ВССУ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення додаткового строку для подачі заяви про вступ у спадщину, міськрайонний суд правильно виходили із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги апеляційного суду, оскільки вони є ідентичними підставам позов та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Твердження позивача про його необізнаність щодо наявного спадкового майна не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, тоді як договірні зобов`язання позивача не перевищують визначений законом шестимісячний строк звернення із відповідною заявою, що не може бути спростовано позицією відповідача стосовно заявлених позовних вимог, так як суперечить вимогам ЦК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 137 , 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кузьмич Наталії Олександрівни – залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 квітня 2019 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 17.07.2019.

Головуючий суддя                                                                Л.І. Пилипчук

Судді                                                                                С.М. Бондаревська

                                                                               О.Ю. Кузнєцова