ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2182/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати незаконними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії позивача до виплати;

- зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже виплачених сум;

- зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно норм законодавства по пенсійному забезпеченню.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 вересня 1990 року. При проведенні перерахунку належної йому пенсії у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713 "Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" Полтавським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області станом на 01.03.2017 було збільшено розмір пенсії позивача до 12655,03 грн, однак, посилаючись на статтю 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до виплати призначено 10740,00 грн. Обмеження при виплаті пенсії застосовувалося також при здійсненні перерахунків та збільшення розміру пенсії 01.03.2018 та 01.03.2019, відтак позивач вважає дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії до виплати незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2182/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.07.2019 до суду надійшов відзив Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовним вимог в повному обсязі та вважає, що призначення, перерахунок та застосування обмеження максимального розміру пенсії до виплати, проведено відповідно до норм чинного законодавства України. Вказує, що відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України та законів України, в тому числі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Крім того, відповідач посилається на статтю 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачає аналогічні обмеження щодо розміру виплати пенсії.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 03 вересня 1990 року отримує пенсію за вислугою років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, визначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

23.04.2019 позивач звернувся до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій вказав, що з 01.03.2017 його пенсія обмежується 10 мінімальними прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, що вважає неправомірним та просить провести перерахунок пенсії з 01.03.2017.

Листом Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.05.2019 № 316/Б-14 повідомлено позивача про розгляд його звернення щодо обмеження розміру пенсії за вислугу років та зазначено, що пунктом 8 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.07.1992 № 418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» пенсії за вислугу років непрацюючим пенсіонерам і тим, які працюють на посадах, що не дають права на таку пенсію, виплачуються в порядку, передбаченому статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01.03.2017, після проведеного перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 09.08.2005 №713 «Про внесення змін до пункту 7 порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації», розмір пенсії ОСОБА_1 складає 12655,03 грн, до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 10740,00 грн, з 01.01.2018 - 12700,13 грн, з 01.03.2018 розмір пенсії становить 17289,65 грн, до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 13730,00 грн, з 01.07.2018 - 14350,00 грн, з 01.12.2018 - 14970,00 грн, з 01.03.2019 - 14970,00 грн.

22.05.2019 позивач знову звернувся до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій просив видати йому довідку (рішення) про перерахунок розміру пенсії, яка перераховується щороку.

Листом Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.06.2019 № 368/Б-14/2 повідомлено позивача про розгляд його звернення щодо розрахунку розміру пенсії за вислугу років з 01.03.2019 та зазначено, що згідно вимог постанови Кабінету Міністрів від 09.08.2005 №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації» з 01.03.2019 проведено перерахунок його пенсії і її розмір складає 21505,96, до виплати з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії відповідно до статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 14970,00 грн.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати їх незаконними та зобов`язати відповідача виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже виплачених сум.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до змісту частини першої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.

Відповідно до п. 7 «Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідачем у відзиві зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаж за вислугу років складає 60 років 4 місяці 21 день, середній скоригований заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1980 по 31.12.1984, згідно довідки №291, виданої Полтавським ДАП «Універсал-Авіа», становить 488,90 грн, відсоток для обчислення пенсії - 75% /а.с.22-24/.

Спору між сторонами щодо підстав та дати здійснення перерахунку пенсії позивача немає. Також немає спору щодо розміру пенсії, визначеного внаслідок перерахунку. Спір виник щодо розмірів виплаченої пенсії з 01 березня 2017 року по час розгляду справи у розмірі обмеженому десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо виплати пенсії позивачу у вказаних розмірах, суд враховує наступне.

Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

Вказаним законом було внесено зміни до низки інших законів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд звертає увагу, що частина третя статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, у п. 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 передбачено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Судом встановлено, що 01.03.2017 у зв`язку з проведеним перерахунком згідно постанови Кабінету Міністрів від 09.08.2005 №713 «Про внесення змін до пункту 7 порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-виробничого складу цивільної авіації», розмір пенсії позивача складав 12655,03 грн, при цьому, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до виплати - 10740,00 грн.

З 01.03.2018 розмір пенсії становив 17289,65 грн, при цьому, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до виплати - 13730,00 грн.

З 01.03.2019 розмір пенсії становив 21505,96 грн, при цьому, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до виплати - 14970,00 грн /а.с.89-90, 93-99/.

Крім того, судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 була призначена ще у 1990 році, що підтверджується протоколом-подання від 04.10.1990 №3/104 та подання від 03.03.1990 №23, тому з урахуванням наведеного вище, обмеження пенсії максимальним розміром, встановлене статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 та статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на позивача не розповсюджується /а.с.31-32, 89/.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, що враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Згідно зі статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються є неприпустимим.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач обмежуючи розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення», без дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають вимогам законодавства України.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист у разі досягнення пенсійного віку визначеного Законом, а нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 без обмеженням її максимального розміру, визначеного частиною третьою статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.03.2017.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію згідно норм законодавства по пенсійному забезпеченню. Враховуючи, що вказана позовна вимога заявлена на майбутнє та на момент прийняття рішення судом немає підстав вважати, що права позивача у частині виплати йому пенсії з обмеженням граничним розміром будуть порушені, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимального розміру пенсії до виплати починаючи з 01.03.2017.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2000 грн і суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд, беручи до уваги надміру сплачену суму судового збору у розмірі 463,20 грн, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського ОУПФУ Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Згідно із частиною 2 статті 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за необхідне повернути йому судовий збір у розмірі переплаченої суми - 463,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, ідентифікаційний код 40383769) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, ідентифікаційний код 40383769) щодо проведення починаючи з 01.03.2017 виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з обмеженням її максимального розміру сумою, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам, установлених для осіб, що втратили працездатність.

Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, ідентифікаційний код 40383769) здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) без обмеженням її максимального розміру, визначеного частиною третьою статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.03.2017.

Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, ідентифікаційний код 40383769) в подальшому виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсію згідно норм законодавства по пенсійному забезпеченню.

Стягнути з Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, ідентифікаційний код 40383769) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України надміру сплачену суму судового збору у розмірі 463 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г. Ясиновський