Провадження № 4-с/235/16/19

Справа № 235/1874/13-ц

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17 липня 2019 року                                                                м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі – головуючого судді                Назаренко Г.В.

за участю секретаря                                Полуянчик В.В.

заявника                                         ОСОБА_1

представника заінтересованої особи        Філатової ОСОБА_2 .

заінтересованої особи                        Харчевної ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 .

       В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що 11 травня 2019 року поштою отримав копію постанови державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатової В.М. від 2 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 46721093 про накладення на нього штрафу в розмірі 50 відсотків суми заборгованості із сплати аліментів у сумі 83 546,91 грн., які перерахувати на користь стягувача ОСОБА_1 , так як нібито у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки та на 30.04.2019р. складає 167 093,82 грн. з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. До копії постанови довідка-розрахунок про заборгованість аліментів додана не була.

       Вважав постанову державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатової В.М. про накладення на нього штрафу неправомірною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

       Про факт існування виконавчого провадження № 467210933 йому стало відомо лише 27 березня 2019 року після ознайомлення його представником з матеріалами виконавчого провадження. За результатами ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що його колишня дружина ОСОБА_1 порушила існуючу між ними домовленість про те, що він залишає їй та їх спільній дитині нерухоме майно, побутову техніку, предмети домашнього вжитку, бізнес, а вона не пред`являє виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на примусове виконання, і 24 лютого 2015 року пред`явила виконавчий лист на примусове виконання до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. 26 лютого 2015 року постановою державного виконавця виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів було відкрито. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження на його адресу не надходила, хоча ОСОБА_1 адреса місця його проживання була добре відома.

       З початку 2015 року він добровільно сплатив аліменти на суму 45 740 грн., і заборгованість по сплаті аліментів у нього відсутня. Крім того, ним надавались гроші дружині та дитині на відпочинок за кордоном, на день народження сина, він привозив синові з м. Одеса канцелярію, книжки, іграшки, пазли, одяг.

       В постанові державного виконавця про накладення штрафу від 02.05.2019р. не зазначено, за який період розрахована заборгованість по аліментам. Державним виконавцем Філатовою В.М. заборгованість по аліментам розрахована з 01.04.2013р., а не з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

       В матеріалах виконавчого провадження відсутні постанови державного виконавця про опис та арешт належного йому майна, не складено акти опису майна або акти про відсутність майна, тобто державним виконавцем не здійснювались заходи щодо погашення заборгованості по аліментам.

       Отже, його вина у виникненні заборгованості по аліментам відсутня. Заборгованість виникла у зв`язку з умисними діями стягувача та державних виконавців. За таких обставин у державного виконавця відсутні підстави для застосування до нього заходів, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», і винесена постанова про накладення на нього штрафу підлягає скасуванню.

       Крім того, положення ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» набрало законної сили з 28 серпня 2018 року, тому штрафи можуть застосовуватись до платників аліментів починаючи з цієї дати, оскільки закон зворотної сили не має.

       У зв`язку з тим, що він отримав копію оскаржуваної постанови простим листом 11 травня 2019 року, то строк на звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця ним порушено не було.

В доповнення доводів скарги заявник зазначив, що його зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 .

       Не зважаючи на даний факт, державним виконавцем за період, коли він не працював, було розраховано заборгованість по аліментам виходячи із середньої заробітної плати працівника по м. Покровську, а не по Покровському району, що, за його думкою, є порушенням приписів ч.2 ст.195 СК України.

       Просив врахувати дані обставини та при визначенні розміру заборгованості по аліментам за період, коли він не працював, розрахувати заборгованість по аліментам виходячи із середньої заробітної плати працівника по Покровському (Красноармійському) району Донецької області, тобто за його зареєстрованим місцем проживання.

       На підставі наведеного просив визнати неправомірними дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатової В.М. щодо винесення постанови від 02.05.2019р. у виконавчому провадженні № 46721093 про накладення штрафу; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатової В.М. від 02.05.2019р. у виконавчому провадженні № 46721093 про накладення на нього штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів у сумі 83 546,91 грн.

       В судовому засіданні заявник підтримав доводи скарги.

       Заінтересована особа ОСОБА_1 вважала, що дії та рішення державного виконавця є правомірними, і постанова про накладення штрафу скасуванню не підлягає.

       Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надав письмові пояснення, в яких зазначив, що на виконанні в ньому перебуває виконавче провадження № 46721093 з примусового виконання виконавчого листа № 2/235/830/13 від 22.04.2013р., виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.04.2013р. до досягнення дитиною повноліття.

       26.02.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

       З метою виявлення джерел отримання доходів та належного майна боржника державним виконавцем направлені відповідні запити до обліково-реєстраційних установ.

       Згідно відповіді ПФУ боржник отримує дохід в ПАТ «Імекс Банк».

       23.10.2018р. до ПАТ «Імекс Банк» було спрямовано вимогу державного виконавця про надання довідки про отримані доходи боржника ОСОБА_1 з моменту працевлаштування до вищевказаного підприємства по теперішній час для нарахування заборгованості по сплаті аліментів.

       Стягувач ОСОБА_1 звернулась до відділу ДВС, де написала заяву про часткове отримання аліментів за період з 2015р. по жовтень 2018р.

       Згідно довідки ПАТ «Імекс Банк» про доходи боржника виконавцем було нараховано суму заборгованості та видано довідку стягувачу ОСОБА_1 згідно її заяви про заборгованість по аліментам за період з 01.04.2013р. по 31.10.2018р., яка на 31.10.2018р. склала 156 452,98 грн.

       09.01.2019р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та спрямовано за місцем отримання доходу боржника, а саме до ПАТ «Імекс Банк» з проханням утримати заборгованість у розмірі 50%, яка станом на 31.10.2018р. склала 156 452,98 грн.

       29.01.2019р. до відділу ДВС надійшло повідомлення, що боржника ОСОБА_1 було звільнено з ПАТ «Імекс Банк» з 19.12.2018р.

       25.03.2019р. ПАТ «Імекс Банк» було спрямовано вимогу державного виконавця про надання довідки про отримані доходи боржника ОСОБА_1 з моменту працевлаштування до вищевказаного підприємства по момент звільнення для нарахування заборгованості по аліментам.

       08.04.2019р. сторонам виконавчого провадження було надіслано довідку-розрахунок по аліментам, в якій заборгованість за період з 01.04.2013р. по 31.03.2019р. становила 174 233,07 грн.

       09.04.2019р. відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови:

       1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

       2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

       3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертної дії;

       4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

       Згідно ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, 02.05.2019р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, яка на 30.04.2019р. становить 83 546,91 грн.

       Згідно заяви стягувача та наданих квитанцій від боржника державним виконавцем було зроблено перерахунок заборгованості за період з 01.04.2013р. по 31.05.2019р. включно, заборгованість на 31.05.2019р. складає 170 354,57 грн.

       На підставі наведеного Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області просив відмовити заявнику в задоволенні скарги.

       В судовому засіданні державний виконавець Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатова В.М. заперечувала проти доводів скарги з підстав, вказаних у письмових поясненнях.

       Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі з наступних підстав.

       Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

       Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

       Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі – Конвенція).

       Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

       Згідно зі ст.1 Закону № 1404-У111 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і рішень та рішень інших органів (осіб, шо спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

       Положеннями ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 03.07.2018р. № 2475-У111 передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

2 травня 2019 року державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філатовою В.М. винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості із сплати аліментів у сумі 83 546,91 грн., які необхідно перерахувати на користь стягувача ОСОБА_1 . Постанова обґрунтована тим, що у боржника наявна заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки та на 30.04.2019р. складає 167 093,82 грн. з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону № 1404-У111 постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом», зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 2 ст.74 Закону № 1404-У111 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні висновки містить в собі постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч.ч.2, 3 ст.255 ЦПК України).

       Заявником оскаржується постанова державного виконавця про накладення на нього штрафу в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного провадження у справі підлягає закриттю із роз`ясненням заявнику про віднесення розгляду такої справи до юрисдикції адміністративного суду.

       Керуючись ст.ст.255, 256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального  управління юстиції   у Донецькій області,  ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повідомити заявника, що розгляд цієї скарги віднесено до юрисдикції адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Роз`яснити заявнику, що закриття провадження у справі унеможливлює повторне звернення до суду з приводу спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

       Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

       Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

       Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

       Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

       Заінтересована особа: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Покровськ Донецької області, вулиця С. Бовкуна, 7, код ЄДРПОУ 34941051.

       Заінтересована особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

       Суддя                                                                Г.В. Назаренко