Справа 2а-7/2010 р.

    ПОСТАНОВА

    Іменем України

4 березня 2010 року                                                                                              м. Саки    

    Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:

            Головуючого судді                                                       Дахневич О.Д.

            при секретарі                                                                 Слободянюк Ю.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим та зобов’язання вчинення певних дій,

встановив:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради  АР Крим про визнання їх дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є матір'ю дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим  у відповідності до ЗУ “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  як застрахована особа отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 129 грн. 03 коп. Вважає , що виплата допомоги здійснюється в меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством України і дії відповідача є протиправними. Статтею 43 ЗУ “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачено отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менш ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7 та 14 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію вищевказаних норм законодавства було призупинено, що позбавило її можливості реалізувати своє право на отримання даної допомоги.  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми ст. 56, 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік.”. У зв’язку з цим вона 22 грудня 2008 року звернулась з письмовою заявою до відповідача з проханням провести перерахунок з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, але їй було відмовлено. Тому вимушена звернутись з даним позовом до суду. В подальшому позивач уточнила та доповнила позовні вимоги. Вважає, що відповідач необґрунтовано зменшив їй розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлений законом. У зв'язку з тим, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим є необґрунтованою та порушує її конституційні права, просить суд визнати дії відповідача, пов’язані із заниженням виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 по 31 грудня 2007 року неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим провести перерахунок та виплатити їй не донараховану суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років з 1 січня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 27 грудня 2008 року.

    Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи знаходиться заява позивачки про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.

    Представник відповідача  за дорученням ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та просила суд у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримує допомогу по догляду за дитиною як застрахована особа. Призначення та виплата допомоги здійснена у відповідності до постанови КМУ від 11 січня 2007 року № 13 «Порядок призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» і від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Вважає, що позивач невірно посилається на ст.43 ЗУ “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", оскільки допомога їй призначалася у відповідності до інших законів, відносно яких, Конституційним Судом України 9 липня 2007 року ніяких рішень не приймалося. Норми закону, на який посилається позивач, в обґрунтування своїх вимог, не розповсюджуються на органи праці та соціального захисту населення в частині визначення розміру та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам. Джерелом цих виплат є кошти Фонду соціального страхування, тому вимоги до управління праці та соціального захисту населення вважає безпідставними. Також зауважила, що відповідно до ст.95 Конституції України, усі витрати держави на потреби громадян України, розмір та цільове призначення цих витрат визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Отже, ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг витрат. Розпорядники бюджетних коштів беруть обов’язки та здійснюють виплати лише в рамках бюджетних асигнованій, передбачених сметами витрат на відповідний рік.  Управління праці та соціального захисту населення як розпорядник коштів, діючи в рамках своїх повноважень і керуючись вимогами діючого законодавства, забезпечує виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам в розмірах, визначених Верховною Радою України, тобто, самочинно сплачувати допомогу понад бюджетних асигнованій, які не забезпечені фінансовими ресурсами, управління, як орган виконавчої влади, не має права. Що стосується вимог про стягнення допомоги за 2008 рік, то підстав для їх задоволення не має, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. – п.23 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не визнаний таким, що суперечить Конституції. Крім цього, позивачка звернулась до суду з пропуском строків, передбачених ст.99 КАС України, та не надала жодного доказу поважності пропуску цього строку. Наполягає на застосуванні вказаних строків.

    Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

    Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

      Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

      Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

        Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

        Згідно с ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Згідно зі ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

        Відповідно до ст. 42 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

         У ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01.01.2002 р. Законом України від 11.01.2001 року N 2213-III.

        Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7 та 14 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію вищевказаних норм законодавства було призупинено.

        Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми ст. 56, 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, таким чином, норми ст.  43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  є діючими з 09.07.2007 року.  Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.

        Матеріали справи свідчать про те, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження , копія якого залучена до матеріалів справи.

        Відповідно до копії наказу № 11 від 11 січня 2006 року, наданої директором СОШ 1-3 ступіней № 2 ОСОБА_4 ОСОБА_1 знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку з 23 лютого 2006 р. по 27 грудня 2008 р.

        Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є також застрахованою особою, перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, внаслідок чого мала право з 9 липня 2007 року отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

       З довідки № 2365 від 15 грудня 2009 року, наданої відповідачем вбачається, що позивачу розрахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період часу з 1 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року у розмірі 129 грн. 03 коп. в місяць, в жовтні 2007 року - у розмірі 130 грн. 64 коп., в листопаді – 140 грн. 05 коп., в грудні – 144 грн. 10 коп.

        Суд вважає, що такі дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідають ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

        Крім цього, судом встановлено, що доводи представника відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення з позовом до суду знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Перевіряючи зазначені факти, судом встановлено наступне.

         Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 ст.100 КАС України, згідно з якою, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умов, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

       В своїх запереченнях проти позову, а також і в судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.

       Приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду лише 19 березня 2009 року, доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду  позивачем не надано, а також ту обставину, що відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду, суд вважає, що незважаючи на те, що позовні  вимоги позивача відносно періоду з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року є обґрунтованими, але у відповідності до ст.100 ч.1 КАС України вони не можуть бути задоволені.

             Що стосується вимог про стягнення недоплачених сум за 2008 рік, суд виходить з наступного.

             Як зазначено позивачкою, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнані неконституційними норми ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р.», які змінили розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

              Згідно з п.23 Розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч.1 ст.15 ЗУ « Про державну допомогу  сім`ям з дітьми» та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним дохоом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 130 грн.

              Як встановлено судом, відповідачем за період 2008 року позивачеві виплачена допомога по догляду за дитиною у розмірі, встановленому вказаними вище нормами Закону, заборгованості не має.

             Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. норми п.23 Розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України» не визнани такими, що не відповідають Конституції України.

             За наявності вказаних обставин суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного, у відповідності до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням",ст. 56, 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст.ст. 70, 71,99, 100, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради АР Крим та зобов’язання вчинення певних дій – відмовити.

              Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя