Справа №2-1590/09

                                                                                                                                                                    №2-90/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня  2010 року

 Октябрський районний суд м. Полтави

                                                          в складі головуючої судді  Сороки К.М.

                                                          при секретарі  Кучарській Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи тим, що 31 грудня 2005 року в місті Полтава з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «Ніссан Максіма» державний номерний знак «116–66 СН», була скоєна дорожно – транспортна пригода. В результаті зазначеної вище дорожно – транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Рено Меган» державний номерний знак «ВІ 2551 АВ», який належить ОСОБА_3.

Вина ОСОБА_1 у скоєні дорожно – транспортної пригоди підтверджується постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2006 року.

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до звіту №55 про визначення матеріального збитку від 16 січня 2006 року складає 20745 (двадцять тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 28 коп. ОСОБА_1 відшкодування за завдану матеріальну шкоду ОСОБА_3 добровільно не сплатив.

Позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.

В судовому засіданні  представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач до суду повторно не з»явився,будучи належним чином повідомленим про явку до суду.

Суд вважає за можливе постановити по даній справі заочне рішення.

Заслухавши представника позивача ,вивчивши матеріали справи,суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

Судом встановлено,що у відповідно до ст.41 п.41.1 п.п. «а» Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно – правову відповідальність.

Відповідно до ст.1.6. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  власники транспортних засобів – юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують  транспортний засіб на інших законних підставах.

ОСОБА_1 на дату дорожно – транспортної пригоди не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників транспортних засобів.

07.03.2006 року ОСОБА_3 з метою отримання грошового відшкодування звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

Відповідно до ст.11 ЦК України – цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час дорожно – транспортної пригоди.

Ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, шкоду пов’язану із втратою товарного вигляду ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України не відшкодовує (ст.32 п.7 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

В зв’язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України 23 травня 2006 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 20 745 (двадцять тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 28 коп.

Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати ОСОБА_3 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1.

29 травня 2006 року за вих. №3607/3-2-05 ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернулося до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який ним було залишено без відповіді.

ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожно – транспортну пригоду і не мав договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині основного позову та  судових витрат на користь позивача, витрати по  правовій допомозі  та  публікацію оголошення в газеті.

Керуючись ст.ст. 1187,1191 ЦК України, ст.ст. 5,10,11,60,224   ЦПК України, суд ,–

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 20 745 (двадцять тисяч сімсот сорок п’ять) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті державного мита в розмірі 207 (двісті сім) гривень 45 копійок.    

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень, а  на користь держави 90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати пов’язані з опублікуванням об’яви (оголошення) в газеті  «Зоря Полтавщини» в розмірі 252 (двісті п’ятдесят) гривень 22 копійки.

    Заяву  про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Головуючий суддя                                                                                                                                К.М.Сорока