Справа 2-167/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю: відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,суд, -

 встановив :

      Позивачка звернулася до суду з позовом,зазначала,що 01.07.2006 року помер її чоловік – ОСОБА_3 Васильович.Після його смерті відкрилась спадщина на будинок № 30 по вул.Косіора в с.Бровки-1 Андрушівського району Житомирської області,належність якого спадкодавцеві підтверджується довідкою Бровківської сільської ради.Також до складу спадкового майна входять земельні ділянки: 0,35 га. для ведення підсобного господарства та 0,25 га. для обслуговування житлового будинку,розташовані за тією ж адресою що будинок,які передані у приватну власність спадкодавця рішенням Бровківської сільської ради від 23 грудня 1993 року.Спадкоємцями за законом є сторони. Відповідач спадщину не приймав,а позивачка її фактично прийняла так як проживала з спадкодавцем в одному будинку до дня його смерті.Але вона не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).Просила визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно,як на спадщину за законом.

       В судовому засіданні позивачка не з’явилася направивши на адресу суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність,вказувала,що позов підтримує в повному обсязі.

       Відповідач в судовому засіданні позов визнав,проти задоволення не заперечував.

       Дослідивши матеріали справи,суд встановив: 01.07.2007 року помер ОСОБА_3(а.с.5);після його смерті відкрилась спадщина на належний йому будинок № 30 по вул.Косіора в с.Бровки-1 Андрушівського району та земельні ділянки: 0,35 га. для ведення підсобного господарства та 0,25 га. для обслуговування житлового будинку розташовані по вул. Косіора,30 в с. Бровки-1 Андрушівського району(а.с.4,9);спадкоємцями за законом є сторони(а.с.6,7);позивачка фактично прийняла спадщину оскільки проживала з спадкодавцем до дня його смерті та подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори(а.с.8).

       Зазначені обставини визнані відповідачем в судовому засіданні, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

       Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.25 ч.4;325,328,373,380,1216,1220,1222,1269 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

       При вирішенні спору суд виходить з положень ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».Згідно ст.1269 ЦК України,спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину. Згідно ст.120 ЗК України позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає за позивачем право власності на будинок № 30 по вул.Косіора в с.Бровки-1 Андрушівського району та земельні ділянки: 0,35 га. для ведення підсобного господарства та 0,25 га. для обслуговування житлового будинку розташовані по вул.Косіора 31 с.Бровки-1 Андрушівського району Житомирської області.

     Керуючись ст.ст.25 ч.4;325,328,373,380,1216,1220,1222,1269 ЦК України,ст.1230 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215,256 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 30 по вул.Косіора в с.Бровки-1 Андрушівського району та земельні ділянки: 0,35 га. для ведення підсобного господарства та 0,25 га. для обслуговування житлового будинку розташовані по вул. Косіора,31 с. Бровки-1 Андрушівського району Житомирської області.

       Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд на протязі десяти днів після його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження або подачі апеляційної скарги без подачі заяви в той же термін, з направленням копії заяви або скарги до апеляційного суду.

       С У Д Д Я   :