ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"16" липня 2019 р.Справа № Б-39/69-09 вх. № 2704/2-39

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

за участю сторін: не з'явились

розглянувши в судовому засіданні звіт ліквідатора

По справі за заявою ФОП Власенко Олександр Михайлович, м. Харків

до ФОП Власенко Олександр Михайлович, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/69-09 про банкрутство ФОП Власенка О.М. в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 09.04.2009р. ФОП Власенка О.М. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2016 ліквідатором ФОП Власенка О.М. призначено арбітражного керуючого Нескородєва С.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 у складі судді Міньковського С.В. клопотання ліквідатора ФОП Власенка О.М. арбітражного керуючого Нескородєва С.М. було задоволено, стягнуто з Родзинського А.А. на користь ліквідатора - Нескородєва С.М. майнову шкоду (збитки) на суму 229910,00 грн та судовий збір у розмірі 2 756,60 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2016 скасовано та прийнято нове рішення; стягнуто з арбітражного керуючого Родзинського А.А. на користь ліквідатора ФОП Власенка О.М. арбітражного керуючого Нескородєва С.М. грошові кошти на суму 229910,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 756,60 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 в частині прийняття нового рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2018 задоволено самовідвід судді Міньковського С.В.; відведено суддю Міньковського С.В. від розгляду клопотання ліквідатора про стягнення з Родзинського А.А. на користь ліквідатора - Нескородєва С.М. майнової шкоди (збитків) у розмірі 229910,00 грн у справі № Б-39/69-09.

15.05.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл клопотання ліквідатора - Нескородєва С.М. про стягнення з Родзинського А.А. на користь ліквідатора - Нескородєва С.М. майнової шкоди (збитків) у розмірі 229910,00 грн. у справі № Б-39/69-09 між суддями.

Повторним автоматизованим розподілом судової справи (заяви) між суддями клопотання ліквідатора ФОП Власенка О.М. арбітражного керуючого Нескородєва С.М. за вх. № 22387 у справі № Б-39/69-09 передано для розгляду судді Савченко А.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора про витребування доказів; відмовлено в задоволенні клопотання (вх. № 22387 від 08.07.2016) про стягнення з першого ліквідатора ФОП Власенко О.М. арбітражного керуючого Родзинського А.А. суму у розмірі 229910,00 грн, в якості майнової шкоди, завданої кредитору та банкруту неналежним виконанням обов'язків арбітражного керуючого (а саме - неперерахуванням отриманих коштів від продажу майна боржника), встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17.01.2019 року до суду надійшла апеляційна скарга Нескородєва Семена Миколайовича на ухвалу господарського суду Харківської області від "14" грудня 2018 р. по справі № Б-39/69-09, у зв'язку із чим частина матеріалів справи (томи 6-10) були направлені до апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Нескородєва Семена Миколайовича залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 року у справі №Б-39/69-09 залишено без змін.

15.03.2019 року матеріали справи №Б-39/69-09 повернулись до господарського суду Харківської області.

Враховуючи, що справу повернуто до господарського суду, суд ухвалою від 19.03.19 р. призначив її до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши ліквідатора вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури та надати суду повний звіт про виконану роботу відповідно до ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 року, яка застосовується до даної справи.

Ухвалою суду від 17.04.19 р. відкладено розгляд справи, в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.

Ухвалою суду від 16.05.19 р. також відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу. Цією ж ухвалою суд встановив, що ліквідатор вимоги ухвал суду не виконує, попередив ліквідатора про накладення штрафу в порядку 135 ГПК України в разі невиконання вимог суду. Крім того, суд зобов'язав кредиторів ФОП Власенко О.М. надати суду кандидатуру арбітражного керуючого для участі у даній справі.

В судове засідання 16.07.2019 р. ліквідатор Нескородєв С.М. знову не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

16.07.19 р. на адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого Панасюка І.В. на участь у справі (свідоцтво №593 від 21.03.13 р.).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засдіання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання, в тому числі і ліквідатора Нескородєва С.М., повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення з відміткою про особисте вручення за вих. № 0121191/5. В зв'язку з чим суд дійшов висновку про розгляд справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 14.12.2018 р. (суддя Савченко А.А.) встановлено факт передання колишнім ліквідатором Родзинським А.А. наступному ліквідатору Клочко О.М. суми 229910,00 грн, отриманої від реалізації майна ФОП Власенко О.М.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Нескородєва Семена Миколайовича залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 року у справі №Б-39/69-09 залишено без змін.

Ухвала суду від 14.12.18 р. набрала законної сили, а отже є підтвердженим факт наявності грошових коштів у колишнього ліквідатора Клочко О.М. Проте, жодних доказів з метою повернення та прийняття активів, вжиття заходів направлення їх на задоволення вимог кредиторів ліквідатором Нескородєвим суду не представлено.

Згідно ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, здійснює інвентаризацію та оцінку; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Суд звертає увагу, що застосування до фізичної особи-підприємця ліквідаційної процедури з особливостями банкрутства його як суб'єкта підприємницької діяльності (ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство) та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого жодним чином не виключає обов'язковість та необхідність виконання ліквідатором повноважень, що визначені у загальних положеннях (ст.ст. 1, 22-32 Закону про банкрутство), оскільки це надає можливість виконання ліквідаційної процедури ФОП ліквідатором прозоро та послідовно, враховуючи інтереси сторін та учасників провадження, забезпечуючи сумлінність та розумність при здійснення ліквідаційної процедури. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Судом встановлено, що ліквідатор Нескородєв С.М. в судові засідання не з'являється, на ухвали господарського суду від 19.03.19 р., від 17.04.19 р., від 16.05.19 р. не реагує. Як свідчать матеріали справи, ліквідатор останній звіт про хід виконання ліквідаційної процедури ФОП Власенко О.М. надав 14.01.19 р. за грудень 2018 року. Проте, зміст звіту ліквідатора за грудень 2018 року є ідентичним звітам за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2018 р. тощо. та взагалі не містять інформації про вжиття ліквідаційних заходів арбітражним керуючим Нескородєвим С.М.

У відповідності до ч.12 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ліквідаційна процедура у даній справі триває вже більше 10 років, тоді як ст. 22 Закону про банкрутство встановлює граничний строк процедури ліквідації у 18 місяців.

Слід також зазначити, що процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необгрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків.

Нез'явлення ліквідатора в судові засіданні без поважних причин та без повідомлення причин, в разі визнання судом його явки обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на створення перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Згідно з ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно з преамбулою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Тобто, введення передбаченого цим Законом особливого порядку, зокрема, ліквідаційної процедури має на меті саме задоволення вимог кредиторів (повне або часткове).

Для регулювання відносин неплатоспромжності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 25.02.2019 р. у справі №906/864/17.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку про неналежне виконання ліквідатором Нескородєвим С.М. своїх обов'язків у даній справі, що потребує негайного реагування з боку суду.

Згідно п. 13 ст. 30 Закону про банкрутство передбачено, що повноваження ліквідатора за клопотанням комітету кредиторів можуть бути припинені в разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків ліквідатором, про що господарський суд виносить ухвалу. Такі приписи закону кореспондуються з ч.11 ст.3-1 Закону, якою передбачено усунення судом ліквідатора в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків.

Господарський суд в справі про банкрутство відповідно до вимог Закону про банкрутство виконує контролюючу функцію над учасниками процедури банкрутства і перевіряє належне виконання своїх обов'язків сторонами та учасниками процедури. Таким чином, встановивши, що арбітражний керуючий в справі про банкрутство не виконує у відповідності до вимог Закону покладені на нього обов'язків ліквідатора, не позбавлений можливості за ініціативою суду, за наявності підстав, вирішити питання про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора боржника.

Враховуючи, що у справі відсутні документи, які свідчать про створення комітету кредиторів банкрута, кредиторами, на виконання вимог суду, не надано суду кандидатуру арбітражного керуючого, ліквідатором Нескородєвим С.М. було порушено вимоги Закону про банкрутство, неналежно виконувались обов'язки ліквідатора банкрута, з метою недопущення заподіяння шкоди кредиторам та боржнику, суд вважає за необхідне усунути від обов'язків ліквідатора ФОП Власенко О.М. Нескородєва С.М. та призначити ліквідатором арбітражного керуючого з числа осіб зареєстрованих в реєстрі арбітражних керуючих.

Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини сформулював у своїй практиці низку розуміння принципів справедливості судового процесу. Сторони процесу повинні мати можливість обґрунтувати свою справу з необхідною ефективністю ("Н.v. Belgium" від 30.11.1987). Зазначене створює право сторони на справедливий судовий розгляд.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича (свідоцтво №593 від 21.03.13 р.) на участь у справі №Б-39/69-09, суд встановив наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 3-1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.13 р., яка застосовується до даної справи, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого.

Проте, у відповідності до ч. 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Отже, суд доходить висновку про застосування норм розділу VIII Закону про банкрутство в редакції від 19.01.13 р., який регулює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що діють на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону про банкрутство в редакції від 19.01.13 р. передбачено, що право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно ч.1 ст.97 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.13 р. передбачено, що арбітражним керуючим (ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Кандидатура арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича (свідоцтво № 593 від 21.03.2013р.) повністю відповідає вимогам ст. 97 цього закону.

Згідно з ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Всім цим критеріям відповідає кандидатура арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича (свідоцтво № 593 від 21.03.2013р.).

Крім того, арбітражний керуючий Панасюк І.В. є особою, яка має тривалий досвід роботи (резюме арбітражного керуючого в заяві від 16.07.2019р.) та необхідні і достатні спеціальні знання, які надають можливість належним чином виконувати повноваження ліквідатора, має приміщення під офіс з організаційно-технічними можливостями виконувати функції арбітражного керуючого, має договір №3451475 страхування відповідальності арбітражного керуючого від 11.01.19 р. (квитанція про сплату страхового внеску від 06.02.19 р.). Зазначив, що на даний час приймає участь в трьох справах, що не завадить йому належним чином виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі.

Сукупність наданої та підтвердженої інформації щодо здібності арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича (ділова репутація) дає можливість в достатньому обсязі говорити про те, що арбітражний керуючий Панасюк І.В. належним чином та у повному обсязі може виконувати повноваження ліквідатора та проводити заходи, направлені на задоволення вимог кредиторів боржника.

Оскільки судова процедура ліквідації боржника застосовується з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, для цього потрібна особа, яка повинна мати не тільки професійні здібності, а й ділові та моральні якості, що у повному обсязі цим критеріям відповідає кандидатура арбітражного керуючого Панасюка І.В.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку про усунення ліквідатора Нескородєва С.М. та призначення ліквідатором ФОП Власенко О.М. арбітражного керуючого Панасюка І.В.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 3-1, 22-32, ч. 4 ст. 32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.19 р., ст.ст. 4, 97, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.19 р., ст.ст. 5, 11, 86, 202, 233-234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Усунути арбітражного керуючого Нескородєва Семена Миколайовича від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Власенко О.М.

2. Призначити ліквідатором ФОП Власенко О.М. арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича (свідоцтво № 593 від 21.03.13 р., код НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_1).

3. Зобов'язати Нескородєва С.М. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою арбітражному керуючому Панасюку І.В. (свідоцтво № 593 від 21.03.13 р.) по акту прийому-передачі.

4. Зобов'язати ліквідатора виконати у повному обсязі вимоги постанови суду від 09.04.2009 року та надати суду на затвердження звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури по банкруту.

5. Ухвалу направити Нескородєву С.М., ліквідатору, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства, кредиторам, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 18.07.2019 р.

Суддя Міньковський С.В.