АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-1505-2006 р. Головуючий по 1-й інстанції
Соболєв В.А. Суддя-доповідач: Касмінін О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 05 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: КасмінінаО.В.
Суддів: Буленка О.О., Корнієнко В.І.
при секретарі . Болдиревій В.В,
з участю представника військової частини Пономаренко В.М.
старшого помічника прокурора Хоменка О.М.
позивачки ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою військового прокурора Полтавського гарнізону на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 січня 2006 року позов ОСОБА_1 частково задоволено: визнано звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 31 жовтня 2005 року незаконним, поновлено ОСОБА_1 на посаду медичної сестри хірургічного відділення в в/ч НОМЕР_1 з 31 жовтня 2005 року, у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. -
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з в/ч НОМЕР_1 держмито в прибуток держави 59 грн. 50 коп..
Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Ухвалою Автозаводського районного суду від 04 квітня 2006 року заяву військової частини НОМЕР_1 про перегляд заочного рішення від 10.01.2006 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі військовий прокурор Полтавського гарнізону заочне рішення суду вважає невірним, просить його скасувати та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Вказував, що в/ч НОМЕР_1 не являється правонаступником в/ч НОМЕР_2, тому не є належним відповідачем по справі і не може відповідати за порушення трудових прав позивачки.
В засіданні суду апеляційної інстанції старший помічник прокурора Хоменко О.М. та представник військової частини Пономаренко В.М. підтримали апеляційну скаргу, просили заочне рішення скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти її задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції і це вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_2, в якій ОСОБА_1 працювала на посаді медичної сестри хірургічного відділення, знаходиться в процесі ліквідації.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу та ухвалюючи заочне рішення про поновлення позивачки на посаді медичної сестри хірургічного відділення в/ч НОМЕР_1 року, не з'ясував чи завершено процес ліквідації військової частини НОМЕР_2, не перевірив наявність ліквідаційного акту та не притягнув до участі в справі ліквідаційну комісію.
Враховуючи вищевикладене , колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції.
Тому рішення суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч. 1 п. 4, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу військового прокурора Полтавського гарнізону задовольнити частково.
Заочне рішення Автозавосдького районного суду м. Кременчука від 10 січня 2006 року скасувати, а справу направити на новий- розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.