ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 490/7122/14-ц

провадження № 61-12204св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Калараша А.А. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А.І., Литвиненко І.В., Петрова Є.В., Сердюка В.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»,

представник позивача - Товариство з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області області від 29 травня 2017 року, постановлену під головуванням судді Ямкової О.О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2014 року ПАТ «Кредобанк» звернулося до суду із заявою, в якій просило визнати строк пред`явлення виконавчого листа № 2-1447/2011, виданого 11.10.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва, таким, що пропущений з поважних причин, та поновити строк для його пред`явлення до виконання.

Короткій зміст судових рішень

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2014 року заяву ПАТ «Кредобанк», про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання було задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 серпня 2015 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2014 року було скасовано, а справу передано до Центрального районного суду м. Миколаєва на новий розгляд.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року відмовлено в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що будь-яких реальних та об`єктивних перешкод для звернення виконавчого листа до виконання у визначений законом строк заявником не наведено, а тому у суду немає передбачених законом підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року .

Постановляючи ухвалу про відмову у відритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того,що заявником було пропущено строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали, аповажних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ПАТ «Кредобанк» не зазначило.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ТДВ «Інтер-Ріск Україна» , діючого в інтересах ПАТ «Кредобанк», надійшла касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ПАТ «Кредобанк».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Центрального районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу № 2-1447/11 передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження,оскільки копію ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року ПАТ «Кредобанк» отрималопоштою 20 березня 2017 року, а тому апеляційну скаргу подало у строк, визначений діючим законодавством.

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження в зв`язку з відсутністю поважних причин для поновлення ПАТ «Кредобанк» строку на апеляційне провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року відмовлено в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

На зазначену ухвалу 24 березня 2017 року засобами поштового зв`язку до Апеляційного суду Миколаївської області від ТДВ «Інтер-Ріск Україна» , діючого в інтересах ПАТ «Кредобанк» надійшла апеляційна скарга.

Разом з апеляційною скаргою заявником було надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, в якійзаявник посилався на те,що копію ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року представником ПАТ «Кредобанк»- ТДВ «Інтер-Ріск Україна» отримано поштою 20 березня 2017 року, а тому апеляційну скаргу подано у строк, визначений діючим законодавством.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 07 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Кредобанк» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року залишено без руху та надано апелянту п`ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для сплати судового збору та надання підтверджень поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження , а саме: копію конверту та супровідного листа Центрального районного суд м. Миколаєва, з якими апелянтом було отримано копію оскаржуваної ухвали.

19 квітня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника ПАТ «Кредобанк» про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було додано копію конверта Центрального районного суду м. Миколаєва адресованого ТДВ «Інтер-Ріск» та копію супровідного листа № 490/7122/14-ц від 22 лютого 2017 року, з якими було направлено адресату копію ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року.

З копії конверту вбачається, що поштове відправлення було передано до відділення поштового зв`язку 03 березня 2017 року та йому було присвоєно штрихкодовий ідентифікатор № 5402004332651 (а.с.226).

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень від 20 квітня 2017 року конверт за штрихкодовим ідентифікатором 5402004332651 було вручено адресату за довіреністю 06 березня 2017 року (а.с.231)

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частини 3 ст. 297 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що апеляційну скаргу подано з порушенням строку відведеного на це ст. 294 ЦПК України, на підставі чого апеляційну скаргу було залишено без руху.

Поважність причин пропуску ПАТ «Кредобанк» строку на апеляційне оскарження, на яку посилався заявник - отримання копії ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року 20 березня 2017 року не знайшли свого підтвердження та спростувались наданими заявником копією конверту за штрихкодовим ідентифікатором 5402004332651 та витягом з сайту відстеження пересилання поштових відправлень поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5402004332651, які вказують на те, що копію оскаржуваної ухвали заявник отримав 06 березня 2017 року, а тому строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали сплинув 13 березня 2017 року.

Підтверджень поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали у період з 13 березня 2017 року по 24 березня 2017 року матеріали справи не містять, а заявником таких доказів не було надано і до суду касаційної інстанції.

Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження ПАТ «Кредобанк» на ухвалу Центрального районного суд м. Миколаєва від 22 жовтня 2015 року , суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження , який ґрунтувався на підставі частини 3 статті 297 ЦПК України у відповідній редакції.

Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства не знайшли підтвердження у матеріалах справи, а тому підстав для скасування ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року немає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області області від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є.В. Петров

В.В. Сердюк