Справа №22а-1593 2006р.                 Головуючий по 1-й інстанції

Андрієнко Г.В, Суддя-доповідач- Дряниця Ю.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року липня місяця „12" дня                       м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді- Дряниці Ю.В.

Суддів- Дорош А.І., Макарчика М.А.

при секретарі- Лимар О.М.

з участю адвоката - ОСОБА_1

представника позивача- ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача- ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від „6" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду Дряниці Ю.В.-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 6 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , знесення самочинного будівництва задоволені повністю.

Постановлено усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_4, шляхом знесення самовільної прибудови до будинку АДРЕСА_2.

Визначено межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, як   показано червоною лінією     на плані земельних ділянок, в додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2006р.

Зобов'язано ОСОБА_4 відновити огорожу по межі земельних ділянок.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати, а справу- направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником 2/5 частин домоволодіння по  АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 8.05.2002р. Власником домоволодіння по АДРЕСА_2 є ОСОБА_4, котрий самовільно без відповідних дозволів добудував до свого будинку прибудову.

В подальшому, вирішуючи спір по суті, місцевий суд застосував вимоги ч.ч.-1 та 4 ст.376 ЦК України та врахував висновки судової будівельно-технічної експертизи від 6.02.2006р.

Перевіривши матеріали справи, з"ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і це вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення заявлених позовних вимог стала та обставина, що суд першої інстанції визнав, що права позивачів були порушені в зв'язку зі зведенням самовільної будівлі відповідачем.

Факт зведення відповідачем самовільної будівлі сторонами не заперечується.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом враховано належним чином вимоги ч.1 ст.376 ЦК України, згідно якої житловий будинок, будівля, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм та правил.

Також місцевим судом були належним чином враховані вимоги ч.4 ст.376 ЦК України, згідно якої якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок, а також правильно дано правову оцінку висновкам судової будівельно-технічної експертизи від 6.02.2006р., якою встановлено, що відстань від межі сусідньої ділянки до стіни добудови до житлового будинку не відповідає будівельним нормам і ця добудова є порушенням ДБН 360-92.

Крім того, суд першої інстанції, з врахуванням обставин справи, належним чином проаналізував положення ст..ст.96 та 107 ЗК України, згідно яких землекористувачі зобов"язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства та регулюються питання, пов"язані з відновленням меж.

За таких обставин, коли висновки суду доводів апеляційної скарги не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтовано ним, тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст..ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 6 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

СУДЦІ:

Дряниця Ю.В.            Дорош А.І. Макарчик М.А.